Ухвала суду № 24759092, 30.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3766/11/2770

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт"- ОСОБА_2, довіреність № 14/4 від 03.01.12

представник позивача: Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт"- ОСОБА_3, довіреність № 14/3015 від 30.05.12

представник відповідача: Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Обухова Алла Вячеславівна, довіреність № 21/9/10-0125 від 20.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-3766/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В ) від 10.01.12

за позовом Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" (вул. Рибаков, 14,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.01.12 позовні вимоги Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя № 0000170220 від 24.06.2011 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 680,00 грн. та податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя № 0000180220 від 24.06.11 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.01.12 , та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на порушення позивачем статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93.

У судовому засідання 30.05.2012 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представники позивача з апеляційною скаргою не погодилися, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя з 08.04.2011 по 25.05.2011 проведено планову виїзну перевірку ДП «Севастопольський морський рибний порт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 07.06.2011 за №2403/23-123/20709663.

З 23.05.2011 по 09.06.2011 працівниками ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Севастопольський морський рибний порт»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.09.2009 по 09.06.2011.

За результатами зазначеної перевірки складений акт від 09.06.2011 за №2475/22-013/20709663.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93, п.3 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, прибутки та майно, що перебуває за межами України»від 25.12.1995 №207, Указу Президента України «Про невідкладні заходи з повернення в Україну валютних цінностей, як незаконно знаходяться за її межами»від 18.06.1994 №319/94 позивач - ДП «Севастопольський морський рибний порт»не надав до ДПІ Гагарінського району в м.Севастополі Декларацію про валютні цінності, прибутках та майні, що знаходиться за межами України станом на 01.01.2010, 01.04.2010, 01.07.2010, 01.10.2010 з відображенням валютних цінностей, що перебувають за межами України та підлягають обов'язковому декларуванню згідно стандартного Бербоут-чартера Балтійського та міжнародного морського комітету №110 від 01.09.2009, укладеного з компанією Pacific Shipping Co. за оренду судна «Восточный», а також згідно стандартного Бербоут-чартера Балтійського та міжнародного морського комітету №91 від 25.01.2010, укладеного з компанією World Shipping Co. LTD за оренду судна «Южный».

За результатами перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, на підставі вище зазначених актів, прийняті податкові повідомлення-рішення №0000170220 від 24.06.2011 та №0000180220 від 24.06.2011 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. та 340, 00 грн. за порушення ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до ст.56 Податкового кодексу України.

Рішенням ДПА України в м.Севастополі за №2307/10/25-064 від 25.08.2011 та рішенням Державної податкової службі України №5251/6/10-2415 від 10.11.2011 в задоволенні скарг було відмовлено.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи з повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами»від 18.06.1994 №319/94 з метою повернення в Україну декларуються валютні цінності, які незаконно знаходяться за межами України.

З метою виконання договорів бербоут-чартера з оренди танкерів «Южный»та «Восточный»були оформлені в митному режимі тимчасового вивозу відповідно до гл.34 Митного кодексу України з оформленням грузових митних декларацій.

Стаття 204 Митного кодексу України визначає поняття тимчасового ввезення (вивезення) як митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Відповідно до ст. 205 Митного кодексу України переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає: 1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України); 2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом; 3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

Згідно зі ст. 206 Митного кодексу України дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо: транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення (ст.207).

Судова колегія дійшла висновку, що танкери «Южный»та «Восточный»були оформлені в митному режимі тимчасового вивозу та знаходилися за межами митної території України правомірно та не повинні бути задекларовані відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи з повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами»від 18.06.1994 №319/94.

Відповідно до статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, що знаходиться за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню в Національному банку України. Порядок та строки декларування встановлюються Національним банком України.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 та погоджена з Національним банком України.

Проте, Порядку декларування валютних цінностей Національним банком України не встановлено. За змістом Декларації не передбачено декларування майна резидента України, вивезеного в митному режимі тимчасового вивозу з обов'язковим наступним поверненням цього товару.

Матеріалами справи підтверджено, що танкери «Южный»та «Восточный»станом на 01.01.2011 фактично знаходилися на митній території України з 22.12.2009, про що свідчать відповідь на запит позивача від 10.06.2011 за вих.№21/3129 ДП «Контора капітана порту», генеральні декларації від 22.12.2010 (арк.с. 144-146).

ДП «Севастопольський морський рибний порт»в зв'язку з несплатою рахунків нерезидентами в березні 2011 року звернулося з позовними заявами до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, згідно регламентів бербоут-чартерів.

Постановою голови МКАС при ТПП України від 30.03.2011 справи по стягненню заборгованості з компанії World Shipping Co LTD та компанії Pacific Shipping Co були прийняті до провадження за №АС 87д/2011 та №АС 86б/2011.

30.08.2011 МКАС при ТПП України позови ДП «Севастопольський морський рибний порт»розглянуті та задоволені, з компанії World Shipping Co LTD та компанії Pacific Shipping Co стягнуті заборгованості за фрахтовою ставкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку (1392-2007-п), встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, дебіторська заборгованість станом на 01.04.2011 не була простроченою та не підлягала декларуванню.

Відповідно до роз'яснення Національного банку України в листі за №29-216/8849-13289 від 04.11.2011 в п.13 розділу Декларації резидент може зазначати інформацію про суму коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселях по імпортним контрактам, за якими на звітну дату перевищений встановлений законом строк виконання цих контрактів.

Національний банк України звернув увагу на те, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються.

Крім того, Верховний Суд України в Постанові від 07.02.2012 зазначив, що передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету заходи відповідальності (штрафні (фінансові) санкції) к резидентам, нерезидентам, які повинні в порушенні правил валютного регулювання та валютного контролю, застосовуються Національним банком України та підпорядковані його закладам.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій органами Податкової служби у даному випадку законом не передбачені.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що з боку позивача не мале місце порушення ст.9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.01.12 у справі № 2а-3766/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко