Рішення № 24758240, 07.05.2012, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2012 р. Справа № 1916/192/2012

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Запорожець Л. М.

з участю секретаря Росляк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Київського регіональної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору поруки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначило, що 22 січня 2007року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» підтверджується витягом із Статуту, далі Банк) та ОСОБА_2 (далі Відповідач-1, Позичальник) було укладено кредитний договір № 014/1812/73/51565 (далі - кредитний договір) про надання останньому кредиту в сумі 15900,00 дол. США строком на 72 місяці із сплатою 13,50% річних за користування кредитними коштами. Факт отримання кредитних коштів Позичальником підтверджується квитанцією від 22 січня 2007 року. Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед Позичальником за кредитним договором № 014/1812/73/51565 від 22.01.2007року.

22.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 (Відповідач-2), був укладений договір поруки відповідно до п. 1.2 якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_2 (Позичальника), які виникають з умов кредитного договору № 014/1812/73/51565 від 22.01.2007р. в повному обсязі. Договором поруки встановлено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у Поручителя не буде, то Кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна Поручителя, (п.2.2. договору поруки).

Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. Договору).

В період дії кредитного договору Відповідач не дотримувався умов п.5.1. кредитного договору, а саме:

здійснення безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткового погашення кредиту та сплати відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п.9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 6.5. кредитного договору передбачено право кредитора достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів іпотеки та інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Банк неодноразово надсилав Відповідачам повідомлення про виникнення заборгованості та необхідність її погашення, зокрема вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № СІ 1-114-1-3/640 від 22.09.2011 р. була надіслана Відповідачу 1, та вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за договором поруки за вих. № СІ 1-114-1-3/639 від 22.09.2011 р. була надіслана Відповідачу 2 проте, заборгованість погашена не була.Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за Договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах та у строки, визначені Договором. Сума боргу є значною та щоденно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Загальна сума боргу ОСОБА_2 перед Позивачем станом на 15.11.2011р. складає 10 242,75 дол. США або (за курсом НБУ станом на 15.11.2011р.) 81 760,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 6912,96 дол. США або 55181,32 грн.; в т.ч., прострочена заборгованість - 2 472,25 дол. США або 19 734,24 грн.; заборгованість за відсотками - 860,11 дол. США або 6 865,66 грн.; пеня за порушення строків сплати кредиту - 1 825,98 дол. США або 14 575,52 грн.;пеня за порушення строків сплати відсотків - 643,70 дол. США або 5 138,21 гривень.

ОСОБА_3 подав суду зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що 22.01.2007року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») було укладено кредитний договір №014/1812/73/51565 (надалі - Кредитний договір) про надання кредиту в сумі 15900,00 доларів США зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами.

22.01.2007року до вказаного Кредитного договору було укладено Договір поруки між між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Враховуючи практику укладення договорів кредитування Відповідачем, коли Відповідач розробляє власну типову форму договору, умови якої е однаковими для кожного пересічного клієнта-споживача фінансових послуг, та не змінюються банком за вимогою клієнта, то згідно визначення ст. 634 Цивільного кодексу України, такий договір є договором приєднання і тому споживач, бажаючи укласти договір, не має можливості впливати на його умови. Умови, форма та зміст Кредитного договору встановленні виключно Відповідачем. Вважає вказані Кредитний договір та Договір поруки такими, що були укладений з порушенням Відповідачем законодавства України: Порушення прав споживача фінансових послуг; Відповідачем були недотриманні вимоги, щодо змісту правочину, а саме: 1. Порушення прав споживача фінансових послуг. При укладанні Кредитного договору Відповідачем були порушені права Позивача та Третьої особи, як споживача фінансових послуг. Відповідач не надав мені повну інформацію стосовно надаваємого кредиту, чим порушив п. 2 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів", згідно якого - «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

Відповідач приховав повну інформацію щодо отриманого мною кредиту, яка містить істотне значення, що в свою чергу є обманом з боку Відповідача.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу України є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Частини 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.І ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов'язання.

Згідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Представник позивача позов підтримує, просить задоволити. Зустрічну позовну заяву не визнає, вважає її безпідставною.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, судом належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень та його заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, просив справу розглядати без його участі, про що подав письмову заяву.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції підлягає до часткового задоволення. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції, ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав:

22 січня 2007року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»підтверджується витягом із Статуту, далі Банк) та ОСОБА_2 (далі Відповідач-1, Позичальник) було укладено кредитний договір № 014/1812/73/51565 (далі - кредитний договір) про надання останньому кредиту в сумі 15900,00 дол. США строком на 72 місяці із сплатою 13,50% річних за користування кредитними коштами. Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується квитанцією від 22 січня 2007 року. Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/1812/73/51565 від 22.01.2007року.

22 січня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 (Відповідач-2), був укладений договір поруки відповідно до п. 1.2 якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_2 (Позичальника), які виникають з умов кредитного договору № 014/1812/73/51565 від 22.01.2007р. в повному обсязі. Договором поруки встановлено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у Поручителя не буде, то Кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна Поручителя, (п.2.2. договору поруки).

Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. Договору).

В період дії кредитного договору Відповідач 1 ОСОБА_2 не дотримувався умов п.5.1. кредитного договору, а саме:

здійснення безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткового погашення кредиту та сплати відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п.9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 6.5. кредитного договору передбачено право кредитора достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів іпотеки та інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Банк неодноразово надсилав Відповідачам повідомлення про виникнення заборгованості та необхідність її погашення, зокрема вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № СІ 1-114-1-3/640 від 22.09.2011 р. була надіслана Відповідачу 1, та вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за договором поруки за вих. № СІ 1-114-1-3/639 від 22.09.2011 р. була надіслана Відповідачу 2 проте, заборгованість погашена не була.Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за Договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах та у строки, визначені Договором. Сума боргу є значною та щоденно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Загальна сума боргу ОСОБА_2 перед Позивачем станом на 15.11.2011р. складає 10 242,75 дол. США або (за курсом НБУ станом на 15.11.2011р.) 81 760,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 6912,96 дол. США або 55181,32 грн.; в т.ч., прострочена заборгованість - 2 472,25 дол. США або 19 734,24 грн.; заборгованість за відсотками - 860,11 дол. США або 6 865,66 грн.; пеня за порушення строків сплати кредиту - 1 825,98 дол. США або 14 575,52 грн.;пеня за порушення строків сплати відсотків - 643,70 дол. США або 5 138,21 гривень.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обов'язку щодо погашення суми кредиту та відсотків відповідач ОСОБА_2 не виконує, станом на 15 листопада 2011 року його заборгованість перед банком становила 10242,75 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15 липня 2011 року становить 81760,70 гривень, а саме : заборгованість за кредитом - 6912,96 дол. США або 55181,32 грн.; в т.ч., прострочена заборгованість - 2 472,25 дол. США або 19 734,24 грн.; заборгованість за відсотками - 860,11 дол. США або 6 865,66 грн.; пеня за порушення строків сплати кредиту - 1 825,98 дол. США або 14 575,52 грн.;пеня за порушення строків сплати відсотків - 643,70 дол. США або 5 138,21 гривень.

Як вбачається з договору поруки від 22 січня 2007 року п.3.2 днем виникнення зобов»язання поручителя погасити заборгованість боржника вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором з урахуванням пролонгації. Відповідно до п.4.1 договору порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або обмежений

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов»язаний повідомити про це боржника, а в разі пред»явлення до нього позову -подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не доведено в судовому засіданні під ставності зустрічної позовної заяви, не подано жодних доказів, які б давали суду підстави для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову частково і стягнення в його користь із відповідача ОСОБА_2 несплаченого боргу за кредитним договором, при цьому в задоволенні позову солідарно разом з ОСОБА_2 з ОСОБА_3 - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті 122,67 гривень судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, Кредитним договором № 11-2/6900581-к від 05 липня 2007 року, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції КРД «Райффайзен Банк Аваль»код ЄДРПОУ 23494105 , р/р 2909001-32, МФО 322904, 01601 м. Київ, вул.. Пирогова, 7-76 заборгованість за договором кредиту №114/1812/73/51565 від 22 січня 2007 року в сумі 81760 ( вісімдесять одна тисяча сімсот шістдесят) гривень70 копійок та 817 ( вісімсот сімнадцять) гривень сплаченого позивачем судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору поруки недійсними відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження, а у випадку оскарження -після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: Л. М. Запорожець