Постанова № 24757262, 14.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа № 5027/139/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

при секретарі судового засідання Федечко Р.І.

за участю представників:

від позивача -не з'явились;

від відповідача -не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букел" , м. Чернівці,вих. № 125 від 20.04.2012р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012 р.

у справі № 5027/139/2012, суддя Желік Б.Є.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікам Україна" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букел" м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 136 284,40 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2012 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Кордюк Г.Т. У зв'язку з виходом судді Михалюк О.В. з відпустки та зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні розпорядженням голови суду від 13.06.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012р. у справі № 5027/139/2012 (суддя Желік Б.Є.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Сікам Україна" задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Букел" на користь ТОВ "Сікам Україна" стягнуто 122 148,52 грн. заборгованості та відшкодовано судові витрати. В задоволенні стягнення 11 004,44 грн. пені, 2 130,50 грн. - 3% річних та 1000,93 грн. інфляційних нарахувань відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що в результаті невиконання умов Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.05.5011року у справі № 7/5027/176/2011 за ТОВ "Букел" станом на 24.02.2012р. рахується заборгованість в сумі 122 148,52 грн., яка підлягає до стягнення в примусовому порядку. В задоволенні стягнення з Відповідача штрафних санкцій за невиконання умов Мирової угоди судом відмовлено з тих підстав, що Мирова угода не може розглядатися як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями Господарського процесуального кодексу України, а відтак за невиконання зобов'язань по ній не може бути застосовано цивільно-правових санкцій.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Відповідач -ТОВ "Букел" оскаржив його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 125 від 20.04.2012р., в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012р. скасувати в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін, оскільки вважає дане рішення в частині задоволення позовних вимог таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що мирова угода не будучи цивільно-правовим договором не породжує боргових зобов'язань, а відтак Позивач не вправі заявляти вимогу про стягнення заборгованості, оскільки це не випливає із суті взаємовідносин між сторонами і не може бути способом захисту порушеного права.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим йому ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, від 08.05.2012р. та доповнення до відзиву, від 21.05.2012р., в яких зазначає,що позиція Відповідача, викладена в апеляційній скарзі є необґрунтованою, а тому вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012р. слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. та від 31.05.2012р.

В дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить відмітка про відправку сторонам копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. про відкладення розгляду справи, проставлена на зворотній стороні оригіналу вказаної ухвали. Зважаючи на ту обставину, що сторін було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а ухвалою суду від 21.05.2012р. участь представників в судовому засіданні було визначено на власний розсуд, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, надані в попередньому судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012 року у справі № 5027/139/2012 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі № 7/5027/176/2011 затверджено Мирову угоду від 21.04.2011р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сікам Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Букел", в якій ТОВ "Букел" визнав позовні вимоги та зобов'язався погасити заборгованість по Договору поставки у розмірі 276 949,95 грн., пеню в сумі 4 705,35 грн., 3% річних в сумі 386,74 грн., а також відшкодувати судові витрати, що разом становить 285 098,47 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Ухвала господарського суду є виконавчим документом згідно з п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 названого Закону) ознаки і відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін мирової угоди, яка затверджена господарським судом.

За умов недодержання відповідних вимог ухвала суду про затвердження мирової угоди не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст.629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно правової позиції, наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Мирова угода набрала чинності з моменту її затвердження Господарським судом Чернівецької області, тобто з 04.05.2011р.

Відповідно до п. 3 Мирової угоди Відповідач зобов'язався погасити заборгованість шляхом здійснення часткових платежів протягом 120 календарних днів з моменту затвердження Мирової угоди, а саме: першу частину платежу в сумі 71 274,00 грн. ТОВ "Букел" зобов'язався сплатити протягом 30 календарних днів з дня затвердження судом мирової угоди, наступні 3 частини платежів у сумі 71 274,00 грн. кожна, Відповідач зобов'язувався сплатити протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку сплати попереднього платежу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів звірки взаєморозрахунків проведених між ТОВ "Сікам Україна" та ТОВ "Букел" за період з 01.01.2011р. по 24.02.2012р., підписаних та скріплених відтисками печаток сторін, станом на 24.02.2012р. за ТОВ "Букел" числиться заборгованість на загальну суму 122 148,52 грн. (а.с. 44-45).

З наданих представником Позивача пояснень вбачається, що ТОВ "Букел" здійснювало погашення заборгованості з порушенням строків, визначених мировою угодою і також у сумах менших, ніж були передбачені мировою угодою, а починаючи з 15.11.2011р. положення мирової угоди ігнорувалися та не виконувалися Відповідачем, що слугувало підставою для звернення Позивача до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав з позовом до ТОВ "Букел" про спонукання до виконання умов Мирової угоди.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи невиконання Відповідачем умов Мирової угоди та зважаючи на те, що ухвала Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011р. про затвердження Мирової угоди у справі № 7/5027/176/2011 не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме п. 3 ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, то така ухвала не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою,а тому місцевим господарським судом правомірно задоволено позов ТОВ "Сікам Україна" про стягнення 122 148,52 грн. за невиконання ТОВ "Букел" умов Мирової угоди.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов (абз. 8 п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.). Відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні стягнення з Відповідача 11 004,44 грн. пені, 2 130,50 грн. річних та 1000,93 грн. інфляційних нарахувань за невиконання грошових зобов'язань по Мировій угоді.

Покликання апелянта на те, що Позивач звернувся до суду, обравши невірний спосіб захисту свого порушеного права, не зайшло свого підтвердження, оскільки, як вбачається з позовної заяви, Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букел" про стягнення з нього 122 148,52 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням мирової угоди. Враховуючи те, що ТОВ "Букел" від виконання умов Мирової угоди, затвердженої судом, відмовився чим порушив майнові права Позивача, останній звернувся до суду з вимого про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконання Мирової угоди, тобто з вимого про спонукання до виконання умов вище зазначеної Мирової угоди шляхом примусового стягнення суми заборгованості. Крім цього, всі нарахування штрафних санкцій, в яких правомірно відмовлено місцевим господарським судом, розраховувалися саме по періодах виконання Мирової угоди, а тому можна зробити висновок, що вказані правовідносини, що виникли між сторонами, виникли на підставі та на виконання умов Мирової угоди.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку на підставі ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2012 р. у справі № 5027/139/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букел", м. Чернівці,вих. № 125 від 20.04.2012р. без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

повний текст постанови складено 15.06.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.