Рішення № 24756847, 12.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа№ 5015/1522/12

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Крупа Луцького району Волинської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів

третя особа: ПАТ «БМ Банк», м. Київ

про: стягнення 80 313,15 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.09.2012 року)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 12-1/23459 від 09.11.2010 року)

від третьої особи: не з'явився

Представникам позивача та відповідача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Крупа Луцького району Волинської області до Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів про стягнення 80 313,15 грн. орендної плати за травень-липень 2009 року за договором оренди нежитлового приміщення від 04.07.2012 року.

Ухвалою суду від 17.04.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.05.2012 року. В судовому засіданні 15.05.2012 року судом оголошено перерву до 28.05.2012 року. Оскільки вирішення справи може вплинути на права та обов'язки ПАТ «БМ Банк», суд ухвалив залучити останнього в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ухвалою суду від 28.05.2012 року розгляд справи відкладено на 12.06.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому 28.05.2012 року через канцелярію суду поясненні за вх. № 11581/12.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 15.05.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 10464/12 та доповненні за вх. № 12878/12 від 12.06.2012 року до відзиву на позовну заяву.

Тертя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, письмового пояснення по суті спору не надала, причин неявки не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407236788.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

04.07.2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ «Електрон Банк»(правонаступником з 02.09.2008 року якого є ПАТ «Фольксбанк») укладено договір оренди нежитлового приміщення -офісу за адресою: м.Луцьк, вул.Чехова, 2 -загальною площею 85,3 м.кв.

Орендна плата встановлена сторонами згідно п.3.1 Договір оренди у розмірі 19 714,30 грн., і не може бути меншою 2 559,00 євро на місяць по курсу НБУ на дату виставлення рахунку. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця оренди.

Як стверджує позивач, відповідач останній платіж за оренду приміщення по вказаному договору здійснив за квітень 2009 року, відповідно за період з травня 2009 року по липень 2009 року включно відповідач не здійснював оплат. Згідно розрахунку позивача, здійсненого відповідно до умов договору оренди, заборгованість по оренді за вказаний період становить 80 313,15 грн.

Відповідач не заперечує відсутність оплати за оренду приміщення за період з травня 2009 року по липень 2009 року включно, та надав виписки, де вказано про останній платіж за квітень 2009 року. Однак відповідач стверджує, що нарахування орендної плати за вказаний період є безпідставним, оскільки він вважає договір розірваним з 12.04.2009 року.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання -це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.4.1. Договору оренди він діє до 04.07.2013 року.

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Також ст.654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 4.2.4 Договору оренди передбачено, що дія договору може бути припинена в односторонньому порядку Орендарем за умови письмового повідомлення Орендодавця не менш ніж за 90 днів до передбачуваної дати припинення договору оренди.

В даному випадку повідомлення про припинення договору оренди є правочином, оскільки є дією, спрямованою на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК України).

Відповідно є правомірним застосування вимог, які є обов'язковими для правочинів, зокрема встановлених в ст.207 ЦК України -правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З огляду на вказане суд не може прийняти як належний та допустимий доказ припинення договору оренди, лист від 14.01.2009 року, який наданий відповідачем, оскільки він підписаний заступником Голови правління, а не керівником банку, та не скріплений печаткою. При цьому Відповідач не надав ні довіреності, якою б уповноважували заступника Голови правління вчиняти від імені банку правочини з припинення договорів, ні установчих документів, ні законодавчих обґрунтувань.

Крім того, суд вважає, що Відповідач не довів факту надіслання повідомлення про розірвання договору оренди, оскільки позивач стверджує, що 26.01.2009 року він отримав у рекомендованому листі від відповідача чистий лист паперу формату А4. При цьому позивач надав акт від 26.01.2009 року, в якому підтверджується цей факт, і який засвідчений підписом працівника пошти та печаткою пошти. Оригінал акту оглянутий судом в судовому засіданні. Оскільки акт засвідчений підписами отримувача кореспонденції та працівника пошти, заперечення відповідача про односторонність акту є безпідставним. До того ж, докази надіслання рекомендованого листа не засвідчують його вмісту, при цьому правила надання послуг поштового зв'язку передбачають можливість надіслання цінного листа з описом, в якому і засвідчується вміст кореспонденції. З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту надіслання саме повідомлення про припинення договору оренди.

Безпідставними є також доводи відповідача про те, що позивач навмисно не отримував приміщення від відповідача, оскільки, як вказано вище договір оренди не було припинено у порядку визначеному законом чи договором. Крім того суд звертає увагу, що вимога про зобов'язання прийняти предмет оренди Орендодавцем є самостійною позовною вимогою, тобто Відповідач мав можливість звернутись до суду, у випадку, якщо вважав, що його право по передачі приміщення порушено, що підтверджується Постановою ВСУ від 20.03.2012 року у справі №1/5005/5719/2011 (3-19гс12), де суд зробив наступні висновки: «Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Таким чином, аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.»Такий правовий висновок свідчить про те, що договір найму діє до моменту передачі майна за актом, а у випадку, коли відповідач вважає, що його право порушено, він мав можливість звернутись в суд з відповідною позовною вимогою. Згідно ст.111-28 ГПК України «Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Заперечення відповідача про передачу приміщення на відповідальне зберігання іпотекодержателю не спростовує висновків про наявність заборгованості по орендній платі, оскільки ці дії проводились без участі та повідомлення позивача, а також не створювали перешкод в користуванні орендованим майном відповідачем. Докази вимоги іпотекодержателя припинити договір також не можуть судом братись до уваги, оскільки відповідач не надав доказів наявності повноважень осіб, які підписали дану вимогу.

Не подано відповідачем доказів, які б спростовували розмір заборгованості за оренду приміщення, заявлений позивачем до стягнення, не подано відповідачем і контррозрахунку, який би спростовував наявність заборгованості за надані оренду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вже зазначалося раніше, відповідач жодними належними і допустимими доказами не спростував наявність у нього заборгованості за оренду приміщення. Не довів також факту припинення договору оренди.

Проаналізувавши всі матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними і допустимими доказами і підлягають до задоволення .

Судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 202, 509, 525, 526, 598, 654 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів, вул. Грабовського, 11 (код ЄДРПОУ 19358632) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати за період травень-липень 2009 року включно в сумі 80 313,15 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.06.2011 р.

Суддя Деркач Ю.Б.