Рішення № 24756820, 11.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.12 Справа№ 5015/1619/12

За позовом: Львівського комунального підприємства «Збиранка», с. Великі Грибовичі Жовківського району

до відповідача: Приватного підприємства «МКМ-Сервіс», м. Львів

про розірвання договору та стягнення 42 000,00 грн.

Суддя Чорній Л.З.

Представники:

Від позивача: Бурак С.В. -представник

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Львівським комунальним підприємством «Збиранка», с. Великі Грибовичі Жовківського району до Приватного підприємства «МКМ-Сервіс», м. Львів про розірвання договору та стягнення 42 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 23.05.2012 року. Ухвалою суду від 23.05.12 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11.06.12 р.

11.06.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 42 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, письмового пояснення по суті позову суду не надав, конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Згідно Довідки №910376 з ЄДРПОУ, наданої представником позивача в судове засідання, місцезнаходження відповідача зареєстровано за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, буд 27, кв.1, тобто за адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»від 02.06.2006 р. № 01-8/1228).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивач обґрунтовуює позовні вимоги тим, що з метою отримання плит, відповідно до рахунку-фактури №1/28 від 28.01.2011 р. ЛКП «Збиранка»трьома банківськими переказами, а саме :

- платіжним дорученням №51 (попередня оплата) від 23.03.11 р. на суму 12 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №222 (доплата) від 30.03.11 р. на суму 10 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №305 (доплата) від 29.04.11 р. на суму 20 000,00 грн. перерахувало кошти у розмірі 42 000,00 грн. на рахунок ПП «МКМ-Сервіс».

Таким чином, зазначає позивач, між сторонами укладено письмовий правочин -договір купівлі-продажу відповідно до умов якого продавець (відповідач) зобов'язаний передати покупцеві (позивачу) товар, визначений договором, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його вартість. Відповідно до вказаного, позивачем, на умовах попередньої оплати, на підставі виставлених відповідачем рахунків, перераховано ПП «МКМ-Сервіс»42 000,00 грн.

Відповідно до ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку на встановлений або не визанчений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагити його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору, або акців цивільного законодавства.

Враховуючи вказане, у зв'язку з невиконанням умов договору, позивачем 06.03.12 р. на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу щодо виконання зобов'язання в частині поставки замовленої та оплаченої плитки. Однак відповідачем вказану претензію залишено без відповіді та без виконання.

Відповідно до ст. 665 ЦК України, яка надає право покупцеві у разі відмови продавця передати проданий товар, відмовитися від договору купівлі-продажу та вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, 23.03.12 р. позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу відповідно до якої просив відповідача розглянути пропозицію про розірвання договору купівлі-продажу плит відповідно до рахунку-фактури №1/28 від 28.01.11 р. та повернути безпідставно набуті кошти у розмірі 42 000,00 грн.

Відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та без задоволення. На момент подання позовної заяви до суду кошти позивачу не повернуто.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши подані суду докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтовані матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами вчинено правочин, спрямований на виникнення певних правових наслідків. На виконання умов вказаного правочину кожною із сторін вчинено певні дії: відповідачем на умовах попередньої оплати виставлено позивачу рахунок-фактуру №1/28 від 28.01.11р., оплата якого була підставою для передання позивачу обумовленого сторонами товару.

Позивачем свої обов'язки щодо попередньої оплати товару виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №№51,222,305 на загальну суму 42 000,00 грн., які оплачені на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №1/28 від 28.01.11 р.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України в якій зазначено, що у випадку, коли строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагити його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору, або актів цивільного законодавства, позивачем надіслано відповідачу претензію-вимогу від 06.03.11 р. з проханням поставити замовлений та оплачений товар (плитку).

У зв'язку з тим, що визначений законом строку сплив, а відповідач не виконав свого обов'язку щодо поставки оплаченого товару, позивач 23.03.11 р. звернувся до відповідача з претензією вимогою розглянути пропозицію щодо розірвання договору та повернення безпідставно набутих коштів, однак станом на даний час товар позивачу не поставлено, кошти не повернуто.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,на якій воно було набуте, згодом відпала.

З врахуванням вказаних положень, суд вважає позовну вимогу щодо повернення відповідачем коштів в сумі 42 000,00 грн. підставною і такою, що підлягає до задоволення, оскільки вказані кошти зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави, зобов'язання щодо поставки товару не виконано.

Що стосується вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 665 ЦК України у випадку відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитись від договору.

23.03.11 р. позивачем надіслано відповідачу претензію з вимогою розглянути пропозицію щодо розірвання договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був відповісти на таку пропозицію протягом двадцяти днів, однак жодної відповіді позивачем не отримано.

Відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи наведене, у зв'язку з надісланням позивачем вимоги, з врахуванням положень ст. 665, ч.3 ст. 651 ЦК України, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача з позовом до суду, вказаний договір вже слід вважати розірваним. У зв'язку з наведеним у суду немає правових підстав для розірвання такого договору, відповідно в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано у встановленому законом порядку, будь-яких доказів чи письмових заперечень по суті позову суду не надано, в судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612,1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «МКМ-Сервіс»(79005, м. Львів, вул. Драгоманова, буд. 27, кв.1; код ЄДРПОУ 35383180) на користь Львівського комунального підприємства «Збиранка»(80380, Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі; код ЄДРПОУ 13807617) 42 000,00 грн. безпідставно набутих коштів та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. В решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Суддя Чорній Л.З.