Рішення № 24756786, 13.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.12 Справа № 19/5014/1337/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області

до Фізичної особи -підприємства ОСОБА_1, м.Перевальськ Луганської області

про стягнення 16648 грн. 86 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 1282 від 26.07.2010;

від відповідача -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 02.09.1998, виданий Перевальським РВ УМВС України в Луганській області.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15915,53 грн., пені в розмірі 159,16 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 414,58 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 159,59 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2012 було порушено провадження у справі № 19/5014/1337/2012 та розгляд справи призначений на 13.06.2012.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськтеплокомуненерго" (постачальник, позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) 25.07.2011 був укладений договір купівлі-продажу № 180, за умовами якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця товар (шлак відвальний), у кількості 338,25 тон, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму згідно рахунку, за умовами договору.

Відповідно до розділу 2 "Ціна товару та порядок розрахунків" сторони домовились про наступне.

Загальна ціна товару за даною угодою зазначена у рахунку та складає 51,52875 грн. за одну тону товару без урахування ПДВ. Вартість договору складає 20915,53 грн. (п.2.1 договору).

Розрахунки за договором здійснюються у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового перерахування коштів, зазначених у рахунку, на поточний рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах постачальника в договорі на умовах 100% передплати, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом 5 календарних днів з дати поставки товару покупцю за видатковими накладними (п.2.2 договору).

Датою сплати за товар вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.3 договору датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем за видатковими накладними.

Даний договір набуває чинності в момент його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині виконання сторонами своїх обов"язків -до повного їх виконання (п.9.1 договору).

На виконання умов договору позивач згідно накладної № 273 від 29.08.2011 поставив відповідачу товар на загальну суму 20915,53 грн. (а.с.39) та виставив рахунок № 15 від 29.08.2011 для оплати (а.с.40).

Відповідач, в свою чергу, отримав поставлений товар згідно довіреності № 3 від 29.08.2011, виданої на ім"я ОСОБА_1, але отриманий товар оплатив лише частково в сумі 5000,00 грн. (а.с.35), у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 15915,53 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 15.12.2011 (а.с.36).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 07.03.2012 № 345 стосовно погашення заборгованості (а.с.37-38), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.2 договору за порушення грошового зобов"язання або термінів постачання товару за договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду терміну затримки його виконання винною стороною, яка обчислюється від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов"язання.

Згідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем невірно визначений період нарахування пені, оскільки поставка відбулась 29.08.2011, останній строк для оплати згідно до п.2.2 договору сплив 03.09.2011, тобто пеня повинна нараховуватися з 04.09.2011 по 04.03.2011.

Але, враховуючи норми діючого процесуального законодавства, господарський суд розглядає позов в межах заявлених вимог, тобто обгрунтований період для нарахування пені буде складати з 01.01.2012 по 04.03.2012, а її розмір за цей період складає 431,37 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 159,16 грн., що є менше ніж складається за розрахунком з урахуванням належного періоду, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні витрати за період з січня по квітень 2012 року у сумі 414,58 грн. та 3% річних за період з 01.01.2012 по 01.05.2012 у розмірі 159,59 грн.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.06.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Перевальськ Луганської області, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алченвськтеплокомуненерго", Луганська область, м.Алчевськ, вул.Леніна, б.126, код 02132266, заборгованість у розмірі 15915 грн. 53 коп., пеню у сумі 159 грн. 16 коп., 3% річних у сумі 159 грн. 59 коп., інфляційні витрати у сумі 414 грн. 58 коп., судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.06.2012

Суддя Т.В. Косенко