Рішення № 24756766, 14.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа № 26/5014/1166/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна", м.Луганськ

про стягнення 141123 грн. 62 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №794 від 28.05.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2 від 29.10.2009 про митно-брокерські послуги в сумі 128300 грн. 00 коп., пені в сумі 8801 грн. 82 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1256 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2765 грн. 18 коп., витрат за юридичні послуги в сумі 8000 грн. 00 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, оскільки представник Маковій В.В. був присутній у судовому засіданні 29.05.2012, за результатами якого розгляд справи був відкладений.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Позивач заявою про уточнення позовних вимог у зв"язку з добровільним погашенням відповідачем частково суми заборгованості у розмірі 65300 грн. 00 коп., просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 63000 грн. 00 коп., витрати на надання правової допомоги в сумі 8000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 2982 грн. 48 коп. В цій же заяві позивач відмовився від вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 8801 грн. 82 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1256 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2765 грн. 18 коп.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказана заява позивача є частковою відмовою від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8801 грн. 82 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1256 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2765 грн. 18 коп., тому суд відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймає вказану заяву до розгляду і, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в цій частині.

В частині стягнення боргу в сумі 65300 грн. 00 коп. провадження у справі також підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач і це підтверджено позивачем, 13.06.2012, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, погасив вказану заборгованість.

В зв'язку з викладеним позивачу слід повернути на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір в сумі 256 грн. 47 коп. Також позивачу слід повернути на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір (внесення судового збору в більшому розмірі) в сум 160 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна" (замовник, відповідач) 29.10.2009 був укладений договір №2 про митно-брокерські послуги (далі-договір), за умовами якого виконавець від свого імені за рахунок і за дорученням замовника самостійно здійснює наступні операції в галузі митної справи: декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів; подання митному органу України документів, необхідних для митного оформлення; пред'явлення митниці товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються; забезпечення сплати митних платежів, встановлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються; виконання, в межах своєї компетенції, інших дій, необхідних для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються (п.1.1 договору).

В розділі 2 договору сторони обумовили права та обов'язки виконавця, а в розділі 3 - права та обов'язки замовника, в т.ч. сплачувати послуги виконавця згідно розділу 6 договору (п.3.1.4 договору).

Згідно п.4.4 договору після надання послуги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками виконавця та замовника, в якому вказуються види робіт та вартість наданих послуг.

Відповідно до п.6.1 договору вартість послуг виконавця визначаються додатком №1 до договору.

Пунктом 6.4 договору сторони визначили, що оплата за виконані послуги здійснюється замовником відповідно до наданого виконавцем рахунку після надання послуг протягом 3 банківських днів.

Відповідно до п.6.6 договору у разі недотримання замовником п.6.3 договору він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

На виконання вказаних умов договору позивач надав відповідачу митно-брокерські послуги, що підтверджується матеріалами справи (а.с.34-50) та відповідачем не оспорюється.

В передбачений договором строк відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 128300 грн. 00 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.6.4 договору сторони визначили строк оплати поставленого товару, який відповідачем був не дотриманий.

Крім того позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості (а.с.22-23).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідач 13.06.2012 (після звернення позивача з позовом до суду) частково погасив заборгованість в сумі 65300 грн. 00 коп., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням судового збору в цій частині на відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до абзацу 5 п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справи у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 зменшення розміру позовних вимог згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору, що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Оскільки позивач заявою б/н від 14.06.2012 частково відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8801 грн. 82 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1256 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2765 грн. 18 коп., тому суд відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в цій частині. Також позивачу слід повернути на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір в сумі 256 грн. 47 коп.

Враховуючи викладене, позивачу загалом необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 416 грн. 47 коп., про що слід винести відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №2 від 29.10.2009 про митно-брокерські послуги в сумі 63000 грн. 00 коп. (враховуючи заяву позивача б/н від 14.06.2012).

Судовий збір в сумі 2586 грн. 01 коп. покладається на відповідача з урахуванням заяви позивача б/н від 14.06.2012, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати на надання правової допомоги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 8000 грн. 00 коп., оскільки ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідач письмово не заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу, заявлену позивачем та на надану адвокатом ОСОБА_2.

З п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 05.03.2012 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг №ЮР2-Д/12 (а.с.51-55), а також надана копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність НОМЕР_2, посвідчення адвоката ОСОБА_2

Позивач, в свою чергу, згідно платіжного доручення №53 від 08.05.2012 (а.с.56), здійснив оплату наданих юридичних послуг в сумі 8000 грн. 00 коп.

Факт надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_2 підтверджений, оскільки він займався підготовкою позовної заяви для подачі до суду, був присутній у судовому засіданні 14.06.2012 та надав позивачу необхідну юридичну допомогу, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 12.05.2012.

У судовому засіданні 14.06.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.11, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-Україна", Аеропорт, м.Луганськ, код 36129430 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 заборгованість в сумі 63000 грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката в сумі 8000 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2586 грн. 01 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 65300 грн. 00 коп. припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Провадження у справі в частині стягнення 3% річних, пені, інфляційних нарахувань припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 19.06.2012.

Суддя С.С. Єжова