Рішення № 24756711, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/6521-2012 13.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція

розвитку інфраструктури"

до Міністерства надзвичайних ситуацій України

про стягнення 126,35 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція розвитку інфраструктури" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України про стягнення 12 087,16 грн., з яких 11 859,30 грн. основного боргу, 140,02 грн. пені, 32,23 грн. інфляційних втрат та 55,61 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами № 131031 від 29.07.11 р. та № 131031 від 24.04.12 р. від 30.09.08 р. про надання телекомунікаційних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.12 р.

11.06.12 р. надійшли додаткові документи на виконання вимог суду та клопотання про уточнення позовних вимог, у якому позивач зазначає про сплату відповідачем заборгованості та частково суми нарахованої пені, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 38,51 грн. пені, 32,23 грн. інфляційних втрат та 55,61 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція розвитку інфраструктури" (надалі -позивач) та Міністерством надзвичайних ситуацій України (надалі -відповідач) було укладено договори № 131031 від 29.07.11 р. та № 131031 від 24.04.12 р. про надання телекомунікаційних послуг (надалі -Договори).

Відповідно до п. 1.1. Договорів позивач зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених відповідачем згідно Додатку 1, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати послуги відповідно до умов Договору.

Пунктами 4.3., 4.5. Договорів передбачено, що система розрахунків, що застосовується -з надсиланням рахунків; оплата послуг здійснюється у порядку внесення авансу (з переходом автоматично на систему кредитування при вичерпанні авансового платежу).

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті наданих позивачем послуг належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11 859,30 грн., яка була сплачена відповідачем до надходження позовної заяви до суду.

Згідно зі ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача, який не спростовано у встановленому порядку відповідачем, останній за прострочення платежів за Договорами має сплатити 38,51 грн. пені, 32,23 грн. інфляційних втрат та 55,61 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства надзвичайних ситуацій України (01054, м. Київ, вул. Гончара, 55-А; код ЄДРПОУ 37535001) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція розвитку інфраструктури" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДПРОУ 01181825, р/р № 260062606 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Києва, МФО 300335) 38 (тридцять вісім) грн. 51 коп. пені, 32 (тридцять дві) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 61 коп. 3 % річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.12 р.

Суддя С.М. Мельник