Рішення № 24756626, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/6874-2012 13.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ

до Відповідача: Київського міського військового комісаріату, м.Київ

про: стягнення 4 699,69 грн.

за участю:

представника Позивача -ОСОБА_1- (довіреність № 3-Н від 03.01.2012р.)

представника Відповідача - ОСОБА_2 -(довір. № 1733 від 22.03.2012р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського міського військового комісаріату, м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 699,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 13.06.2012р.

13.06.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про надання строку, терміном 30 діб, для вирішення питання щодо сплати заборгованості.

В судовому засіданні 13.06.2012р. представник Позивача заперечив проти клопотання Відповідача, вказав, що строку для вирішення питання про сплату заборгованості до подання позову до суду було цілком достатньо, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача в судовому засіданні 13.06.2012р. підтримав заявлене клопотання, просив суд відкласти розгляд справи, визнав існування заборгованості в повному обсягу.

Сторонами клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Крім того, суд відхиляє клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.1997р. відповідно до наказу № 90 про прийом на роботу, ОСОБА_3, 07.04.1997 р. н. був прийнятий на посаду лицювальника (плиточника) 3 розряду структурного підрозділу ремонтно-монтажної служби Комунального підприємства «Київський метрополітен»(на даний час -Структурний підрозділ «Служба колії, тунельних споруд і будівель Комунального підприємства «Київський метрополітен»).

07.12.2004 відповідно до наказу № 373 про прийом на роботу, ОСОБА_4, 08.12.2004 р. н. був прийнятий на посаду монтера колії Структурного підрозділу «Служба колії, тунельних споруд і будівель Комунального підприємства «Київський метрополітен».

11.09.2008р. Дніпровський районний у м. Києві військовий комісаріат направив на адресу Позивача лист вих. № 190 з приводу направлення з 07.10.2008р. по 21.10.2008р. працівника Позивача ОСОБА_4, який є військовозобов'язаним, на навчальні військові збори.

Наказом від 30.09.2008 № 677-к ОСОБА_4 з 01.10.2008р. по 22.10.2008р. включно направлено для проходження військових зборів.

10.09.2008р. Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат направив на адресу Позивача лист вих. № 1/938 з приводу направлення з 07.10.2008р. по 21.10.2008р. працівника Позивача ОСОБА_3, який є військовозобов'язаним, на навчальні військові збори.

Наказом від 30.09.2008 № 678-к ОСОБА_3 з 01.10.2008р. по 21.10.2008р. включно направлено для проходження військових зборів.

Судом встановлено, що Позивачем за період з 07.10.2008р. по 22.10.2008р. було компенсовано ОСОБА_4 середній заробіток в розмірі 4144,27 грн., а за період з 07.10.2008р. по 21.10.2008р. Позивач компенсував ОСОБА_3 3042,68 грн.

Таким чином сума компенсації по заробітній платі і нарахуванням на заробітну плату за період проходження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчальних зборів становила 7186,95 грн.

Відповідачем на поточний рахунок Позивача було перераховано 2487,26 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у 4699,69 грн.

Актами звірки від 01.04.2010р. та від 30.11.2011р., підписаними з боку обох сторін без заперечень та зауважень було підтверджено факт існування заборгованості Відповідача в розмірі 4699,69 грн.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання, Позивач звернувся до Відповідача із листом-вимогою від 20.03.2012р. № 27/674 про сплату у семиденний строк заборгованості у розмірі 4699, 69 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач визнав існування заборгованості у розмірі 4699, 69 грн., про що повідомив у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно ч. 1 ст. 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу»і «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992р., за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992р., виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних», - виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимотати його, виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання, Позивач звернувся до Відповідача із листом-вимогою від 20.03.2012р. № 27/674 про сплату у семиденний строк заборгованості у розмірі 4699, 69 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу Украї?ни зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована(наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, а й підтверджується підписаними між сторонами Актами звіряння взаємних розрахунків та підтверджується Відповідачем, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4699,69грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 4699,69 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 4699,69 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ (код ЄДРПОУ 03328913) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського міського військового комісаріату, м.Київ (код ЄДРПОУ: 07774420) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ (код ЄДРПОУ 03328913) основний борг у розмірі 4699,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Київського міського військового комісаріату, м.Київ (код ЄДРПОУ: 07774420) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ (код ЄДРПОУ 03328913) судовий збір у розмірі -1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.06.2012р.оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева