Рішення № 24756496, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4225-2012 13.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», м.Київ

про: стягнення 12 454,58 грн.

за участю:

представника Позивача -ОСОБА_1 (за дов. №б/н від 22.11.2011р.);

представника Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м. Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично надані послуги у розмірі 12 454,58 грн., а саме: 9 635,09 грн. -сума основного боргу, 830,48 грн. - пені, 958,64 грн. інфляційних нарахувань, 548,62 грн. -3% річних та штраф у розмірі -481,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором № RS-04.09-103 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 17.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі. Судове засідання призначене на 25.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012р. відкладено розгляд справи на 24.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника Відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.05.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

23.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надішли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 02.04.2012р., підписаний з боку Позивача із супровідним листом та доказами направлення Відповідачу та копія банківської виписки.

В судовому засіданні 24.05.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 13.06.2012р. у зв'язку з неявкою представника Відповідача на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.06.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсягу.

Відповідач в судове засідання 13.06.2012р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал на його адресу, визначену за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про вручення судової кореспонденції на поштовому повідомленні про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Позивача в судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору, Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених Виконавцем, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно до п.4.5.2 Договору, Замовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з п.7.2 Договору, у разі порушення Замовником строків розрахунків, передбачених цим Договором, Замовник повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми зазначеної в акті виконаних робіт.

На виконання умов Договору сторонами були підписані без заперечень зауважень наступні Акти виконаних робіт: № ТО-0005674 на суму 17 674,30 грн.; № ТО-0011296 на суму 4 882,83 грн., № ТО-0005028 на суму 14 527,60 грн.; № ТО-0010996 на суму 1 627,96 грн.; № ТО-0016280 на суму 3 571,08 грн.; № ТО-0018452 на суму 81,00 грн.

Відповідач за надані йому послуги розрахувався частково у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9 635,09 грн.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, Позивач звертався до Відповідача із претензіями про сплату заборгованості, копії яких містяться в матеріалах справи. (остання отримана Відповідачем 27.09.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення, наявним в матеріалах справи).

Проте відповіді на претензії Позивачем отримано не було, у зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір надання послуг № RS-04.09-103 від 17.04.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

На виконання умов Договору сторонами були підписані без заперечень зауважень наступні Акти виконаних робіт: № ТО-0005674 на суму 17 674,30 грн.; № ТО-0011296 на суму 4 882,83 грн., № ТО-0005028 на суму 14 527,60 грн.; № ТО-0010996 на суму 1 627,96 грн.; № ТО-0016280 на суму 3 571,08 грн.; № ТО-0018452 на суму 81,00 грн.

Відповідач за надані йому послуги розрахувався частково у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9 635,09 грн.

Відтак, несплачен сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 9 635,09 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу Укр?аїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 9 635,09 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати послуг сформульована безпосередньо у п. 7.2 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині дійшов висновку, що сума пені у розмірі 830,48грн. не перевищує розмір пені, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо пені задовольняються судом повністю у розмірі 830,48 грн.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Окрім пені, передбаченої п.7.2. даного Договору Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 5% від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг, наданих позивачем є доведеним, сторонами в договорі не обумовлено можливість продовження строків для оплати наданих послуг, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 481,75 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних, встановив:

- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 958,64 грн. не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі у сумі -958,67грн.;

- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню повністю у сумі 548,62 грн.

Судові витрати покладаються на Відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м. Київ (ідентифікаційний код 32384972) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», м. Київ (ідентифікаційний код 32306522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м. Київ (ідентифікаційний код 32384972) 9 635,09 грн. -суми основного боргу, 830,48 грн. -суми пені, 548,62 грн. -3% річних, 958,64 грн. -інфляційних нарахувань та штраф у розмірі -481,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», м. Київ (ідентифікаційний код 32306522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м. Київ (ідентифікаційний код 32384972) витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 13.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева