Рішення № 24756463, 12.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/35/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа № 18/669/12-5009/1515/12

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, ідентифікаційний код 05756783)

до відповідача: Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, 43, ідентифікаційний код 20470908)

про стягнення збитків в сумі 105 000,00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 40-21/1 від 04.01.2012р.;

ОСОБА_2, довіреність № 40-21/13 від 16.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3, доручення № 5 від 03.01.2012р.

ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПМВКП "Ассоль" про стягнення збитків в сумі 105 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.04.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 18/669/12 (суддя Тимченко Б.П.), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.04.2012р.

Ухвалою від 18.04.2012р. виправлено описку допущену в ухвалі про порушення провадження у справі від 11.04.2012р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.04.2012р. справу № 18/669/12 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 23.04.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2012р. справу № 18/669/12 прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 18/669/12-5009/1515/12 (провадження № 3/35/12). Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 22.05.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 22.05.2012р. розгляд справи № 18/669/12-5009/1515/12 (провадження № 3/35/12) відкладений на 12.06.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 12.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.06.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 05.04.2012р. № 40-21/80, та просять суд стягнути з ПМ ВКП "Ассоль" на користь ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" суму збитків у розмірі 105 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначили наступне:

11.07.2011р. між ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та ПМВКП "Ассоль" було укладено договір поставки товару № 0394-СН.

На умовах вищезазначеного договору відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача визначений договором товар, а позивач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Загальна ціна товару за цим договором становить 1 260 000, 00 грн., найменування товару -фронтальний погрузчик ZL 50С Lоn King 2011 р/в.

Відповідно до п. 3.3 Договору, відповідач повинен надати позивачу податкову накладну, яка повинна бути оформлена в порядку передбаченому Податковим кодексом України.

На виконання умов договору позивач 22.07.2011р. згідно платіжного доручення № 5456 перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 630 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Податкова накладна № 189 від 22.07.2011р. у встановлений законодавством строк не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач втратив можливість на віднесення суми у розмірі 105 000,00 грн. до податкового кредиту, хоча сплатив її відповідачу в сумі товару.

Таким чином відповідач вчинив позивачу збитки.

Кременчуцькою податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка. За результатам даної перевірки був складений акт № 8616/14-514/05763814 від 21.12.2011р. "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (код 05756783)" та податкове повідомлення рішення № 0001741550/279 від 30.12.2011р.

Згідно даних документів позивачу було зменшено податковий кредит на суму 105 000,00 грн.

Відповідно до вимог податкового повідомлення рішення, позивач втратив можливість скористатися податковим кредитом у сумі 105 000, 00 грн. Зменшення податкового кредиту на суму 105 000,00 грн. стало наслідком порушення відповідачем податкового законодавства та умов договору, що розцінюється позивачем як реальні збитки.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві № 18/05/12 від 18.05.2012р., та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкову накладну №189 від 22.07.2011р. відповідачем було зареєстровано 25.08.2011 року, про що свідчить витяг з ЄДР податкових накладних № 7 за квітень 2012 року. Позивач же включив грошову суму 105000,00 грн. до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року, що підтверджується Актом перевірки від 21.12.2011 року № 8616/15-514/05763814.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Тобто, позивач мав право, на підставі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, разом зі скаргою на дії постачальника (відповідача) включити дану грошову суму до складу податкового кредиту в будь-який звітний податковий період (починаючи з липня 2011 року до жовтня 2011 року), оскільки таким звітним періодом, відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України є

календарний місяць. Однак, позивач зі скаргою на дії постачальника до податкового органу не звертався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2012р. між ПМ ВКП "Ассоль" (Постачальник) та ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Покупець) було укладено договір поставки товару № 0394-СН за яким в порядку та на умовах, вищезазначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим договором товар (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначається специфікацією -(ями) (надалі специфікація), що є додатками до цього Договору.

Згідно п. 1.4 Договору, загальна ціна товару за цим договором становить 1 260 000,00 (один мільйон двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ.

Специфікація № 1 до договору № 0394-СН від 11.07.2011р.:

найменування продукції -фронтальний погрузчик ZL50C LonKing (пр-во Китай) рік випуску 2011р.;

одиниця виміру -шт.;

кількість -2;

ціна без ПДВ в грн. - 525 000, 00 грн.;

сума без ПДВ в грн. - 1 050 000, 00 грн.;

всього - 1 050 000, 00 грн.;

ПДВ 20% - 210 000, 00 грн.;

разом - 1 260 000, 00 грн.

Поставка товару за цим Договором здійснюється у такі строки: на протязі 45 банківських днів після надходження 50 % оплати за товар (п. 2.1 Договору).

Згідно із п. 3.3 Договору, постачальник надає Покупцю з товаром наступні документи:

- Рахунок фактура;

- Видаткова накладна;

- Податкова накладна;

- Технічний паспорт на техніку (формуляр);

- Сервісна книжка;

- Акт прийому-передачі;

- Копія ГТД;

- Довідка рахунок.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що авансовий платіж за товар здійснюється на умовах 50 % попередньої оплати, що складає 630 000,00 грн. в тому числі ПДВ, протягом 5-ти банківських днів після підписання договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за товар в сумі 630 000,00 грн. в тому числі ПДВ, здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки товару.

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п. 6.3 Договору).

Згідно п. 9.2 Договору, товар приймається покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно -матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 10.1 Договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

18.07.2011р. постачальником ПМВКП "Ассоль" виставлено на адресу одержувача ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" рахунок-фактуру № СФ-0001775 на загальну суму 1 260 000,00 грн.

22.07.2011р. платіжним дорученням № 8456 ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" здійснено попередню оплату ПМВКП "Ассоль" в сумі 630 000,00 грн., призначення платежу -згідно договору 0394-СН від 11.07.2011р. за фронтальний навантажувач, в тому числі ПДВ 105 000,00 грн.

22.07.2011р. ПМВКП "Ассоль" виписано податкову накладну № 189 ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на загальну суму 630 000,00 грн., у тому числі ПДВ 105 000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0002078 від 29.09.2011р. постачальником ПМВКП "Ассоль" передано одержувачу ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" товар, а саме фронтальний погрузчик ZL50C LonKing (пр-во Китай) 2011 року випуску, в кількості 2 шт. на загальну суму 1 260 000,00 грн., в тому числі ПДВ 210 000,00 грн.

29.09.2011р. ПМВКП "Ассоль" виписано податкову накладну № 257 ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на загальну суму 630 000,00 грн., у тому числі 105 000,00 грн. ПДВ.

У період з 22.11.2011р. по 19.12.2011р. Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області проведена камеральна перевірка ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", за результатами якої складений акт № 8616/15-514/05763814 від 21.12.2011р. "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (код 05756783)".

В ході проведення перевірки встановлено, що ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" подано до Кременчуцької ОДПІ декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року № 9011675397 від 21.11.2011р. До декларації надано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" від 21.11.2011р. № 9011675331, в якому зазначено, що ПМВКП "Ассоль" (код ЄДРПОУ 20470908) несвоєчасно зареєстровано податкову накладну № 189 від 22.07.2011р. на суму 525 000,00 грн., сума ПДВ 105 000,00 грн.

У жовтні 2011 року ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" включило суму ПДВ 105 000,00 грн. до податкового кредиту згідно реєстру отриманих накладних та додатку № 5 до декларації з ПДВ відповідно платіжних доручень:

платіжне доручення - № 8456

дата -22.07.2011р.;

загальна сума з ПДВ - 630 000,00 грн.;

призначення платежу - передоплата згідно договору 0394-СН від 11.07.2011р. за фронтальний навантажувач.

При аналізі даних Єдиного реєстру податкових накладних, щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі згідно вимог п. 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України за жовтень 2011 року встановлено, що податкова накладна № 189 від 22.07.2011р. не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За висновком податківців, так як податкова накладна ПМВКП "Ассоль" (код ЄДРПОУ 20470908) № 189 від 22.07.2011р. на суму ПДВ 105 000,00 грн. виписана 22.07.2011р., то ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" мало право включити вказану суму ПДВ до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2011 року за умови подання разом з декларацією скарги (додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних").

Таким чином, при перевірці сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту за період з 01.10.2011р. по 30.10.2011р. було встановлено, що підприємством ПуАТ "КСЗ" було включено до рядка 10.1 та рядка 17 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011р. суму ПДВ в розмірі 105 000,00 грн. за фронтальний навантажувач.

Відтак, ПуАТ "КСЗ", на порушення вимог п. 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму ПДВ 105 000,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області винесла податкове повідомлення-рішення №0001741550/279 від 30.12.2011, яким ПуАТ "КСЗ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105 000,00 грн.

Докази про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем господарському суду Запорізької області не надані.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. № 02-5/215 "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.97, N 02-5/223 від 12.05.99, Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду N 04-5/609 від 31.05.2002, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/1429 від 18.11.2003) (В редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N 04-5/239 від 29.12.2007), крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Позивач вважає, що у зв'язку із бездіяльністю представників ПМВКП "Ассоль", а саме відповідач не вчасно зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" недоотримав з бюджету 105 000,00 грн., які позивач включив до податкового кредиту.

Таким чином ПМВКП "Ассоль" зобов'язане відшкодувати цю шкоду на підставі ст. 224 ГК України, ст. 210.10 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст.224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника -відсутність вини (ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Приписами ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав належних доказів на підтвердження реальності існування збитків в сумі 105 000,00 грн., виходячи з наступного:

Обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну встановлений п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно ч. 1 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ч. 1, 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246.

Зокрема, пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 6 від 05.04.2012р., податкова накладна № 189, виписана 22.07.2011р. продавцем до Єдиного реєстру не внесена (а.с.23).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 7 від 05.04.2012р., податкова накладна № 189, виписана 25.08.2011р. на суму 105 000,00 грн. продавцем внесена до Єдиного реєстру 25.08.2011р. (а.с.24).

Згідно із ч. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Частинами 10, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) щодо податкової накладної № 189 від 22.07.2011р. ПМВКП "Ассоль" на суму ПДВ 105 000,00 грн. подано ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за жовтень 2011 року 21 листопада 2011 року.

Як свідчить Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2011 року, позивачем до операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, віднесено в рядку 71 податкову накладну виписану ПМВКП "Ассоль" в липні 2011 року на суму 525 000,00 грн., в тому числі ПДВ 105 000,00 грн.

Проте, податковий орган не погодився з такими діями платника. За висновком Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, викладеним в акті № 8616/15-514/05763814 від 21.12.2011р., ПуАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" мало право включити суму ПДВ 105 000,00 грн. за податковою накладною № 189 від 22.07.2011р. до податкового кредиту декларації з ПДВ не за жовтень 2011 року, а за липень 2011р. за умови подання разом з декларацією скарги (додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних").

Позивач не надав доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105 000,00 грн.

Предметом регулювання ст. 22, 610, 611 ЦК України, ст. 224-226 ГК України, є цивільно-правові та господарські відносини, які виникають у зв'язку з порушенням зобов'язання і які не врегульовані спеціальними нормами права.

У даній справі йдеться про порушення відповідачем права позивача на отримання податкового кредиту в сумі 105 000,00 грн. та вказана сума заявлена до стягнення в якості збитків.

Але, позивачем не враховано, що порядок нарахування, сплати і повернення сум податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування, в тому числі щодо правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, не відносяться до компетенції господарських судів і вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Та обставина, що відповідач несвоєчасно зареєстрував податкову накладну № 189 від 22.07.2011р. на суму ПДВ 105 000,00 грн., не змінює характер податкових правовідносин сторін і не припиняє їх, а тому ст. 22, 610, 611 ЦК України, ст. 224-226 ГК України не можуть застосовуватися як підстава для стягнення цієї суми з відповідача в якості збитків позивача.

Відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 ГК України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю складу цивільного чи господарського правопорушення, а також те, що позивачем не доведено наявності підстав для відшкодування відповідачем шкоди в порядку ст. 22, 610, 611 ЦК України, ст. 224-226 ГК України, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

2. Повне рішення складено 15.06.2012р.

Суддя В.М. Соловйов