Рішення № 24756339, 11.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/61/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.12 Справа № 5009/2019/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика", смт.Куйбишеве, Куйбишевського району, Запорізької області

До відповідача: Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт.Розівка, Розівський району Запорізької області

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

За участі представників сторін :

Позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 12.04.2012р.

Відповідача: не з'явився.

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика"(далі позивач) до Розівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі відповідач) про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2012р. порушено провадження у справі судове засідання призначено на 11.06.2012р.

Ухвали суду на адресу сторін були відправлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві, та отримані сторонами по справі завчасно, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення кореспонденції (повідомлення долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, поважності причин неявки відповідач суду не представив, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 28 ГПК, керівник підприємства зобов'язаний направити, повноважного, компетентного представника для участі в судовому процесі або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які викладені в позовній заяві та просить задовольнити їх в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 16,104,106,108 Цивільного кодексу України, рішення Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, зокрема, 08 квітня 2011р. позивачем проведена реорганізація пов'язана, із зміною організаційно-правової форми підприємства, а саме, замість ВАТ "Куйбишевська птахофабрика" зареєстровано ТОВ "Куйбишевська птахофабрика", яке є повним правонаступником реорганізованого підприємства. Оскільки, жодні нормативні акти не містять приписів щодо припинення права користування у зв'язку з реорганізацією підприємства, позивач вважає, що його право на землю посвідчується вищевказаним державним актом, на підставі якого, він до теперішнього часу, вносить плату за землю. Відповідач, же в свою чергу, пропонує позивачу укласти договір оренди землі та не визнає право користування позивача на підставі існуючого акту на постійне користування землею. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою в розмірі 9,1га, розташованою в межах Вишнюватської сільської ради Созівського району Запорізької області - в с.Листвянка, вул..Суворова, 178-6, яке було посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗП №001628, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного

користування землею за №3 21 листопада 1996 року за ВАТ «Куйбишевська

птахофабрика»(71001, смт.Куйбишеве, Запорізької області, вул.30 років Перемоги,

98, Код ЄДРПОУ 00428494).

За клопотанням представника позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 11.06.2012р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі, в присутності представника позивача.

Дослідивши надані в матеріали справи докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21 листопада 1996 року був зареєстрований за № 3 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Куйбишевська птахофабрика»серії І-ЗП № 001628, виданий Вишнюватською сільською Радою народних депутатів Розівського району Запорізької області на підставі рішення Вишнюватської сільської Ради народних депутатів від 14.11.1996р. № 52. Згідно з цим Державним актом зазначеному землекористувачу надавалось в постійне користування 9,1 гектара землі для розміщення виробничої бази.

08 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Куйбишевська птахофабрика»було перереєстроване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика»в результаті реорганізації (перетворення) на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 15 грудня 2010 року та рішення установчих зборів про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика»від 15.12.2010р.

При проведенні реєстраційних дій, пов'язаних з перереєстрацією, за нами був збережений ідентифікаційний код 00428494, що відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005р. № 499, свідчить про факт правонаступництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика»отримало за передавальним актом (балансом) все майно, майнові права, борги та зобов'язання ВАТ «Куйбишевська птахофабрика». В Статуті Товариства вказано, що воно є правонаступником ВАТ «Куйбишевська птахофабрика».

В числі майна, власником якого є позивач, рахується комплекс, розташований по вул.Суворова, 178-6 в с.Листвянка Розівського району Запорізької області (територія Вишнюватської сільської ради), який використовується у товарному сільськогосподарському виробництві та налічує і об'єкти, перелічені в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 27.07.2011р.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Куйбишевська птахофабрика»27 липня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області № 38 від 14.07.2011р.

Статтею 108 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі перетворення (зміни організаційно-правової форми юридичної особи) до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Позивач вважає що його право на земельну ділянку під об'єктами, які належать йому на праві власності, посвідчується вищезазначеним державним актом, а тому передача йому земельної ділянки на умовах оренди не є потрібною.

Частина 3 статті 152 Земельного кодексу України визначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом , зокрема : а) визнання прав., ...

Відповідач не визнає право позивача на користування земельною ділянкою, оскільки, з посиланням на ст. 141 ЗК України, вважає, що припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організації є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В даному випадку позивач у справі не є ні державним, ні комунальним підприємством.

Крім того, така підстава, як припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, як підстава припинення права користування земельною ділянкою, пов'язана з неможливістю діяльності відповідного підприємства, установи, організації як юридичної особи, через ,що остання не може виконувати свої юридичні обов'язки та реалізовувати суб'єктивні права.

Як встановлено в ході судового розгляду, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.01.20011р., відомості про припинення (ліквідацію) юридичної особи ВАТ "Куйбишевська птахофабрика" відсутні, ТОВ "Куйбишевська птахофабрика" має той же самий код Єдиного державного реєстру, що і ВАТ "Куйбишевська птахофабрика" -00428494.

Таким чином, припинення діяльності підприємства не відбулось, ВАТ "Куйбишевська птахофабрика" лише змінило організаційно-правову форму шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю. До того ж, позивач по справі, як правонаступник ВАТ "Куйбишевська птахофабрика", виконує свій обов'язок по сплаті земельного податку.

Земельний кодекс в редакції 1990р., чинний на момент отримання ВАТ "Куйбишевська птахофабрика" земельної ділянки, передбачав, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Земельний кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2002 року, дійсно не передбачає можливості набуття юридичними особами недержавної (або комунальної) форми власності права постійного користування землею.

Однак, вданому випадку, йдеться не про набуття позивачем права постійного користування, а про наявність у нього такого права на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №001628, виданим 21.11.1996р.

Земельний кодекс, що набрав чинності з січня 2002р., продовжив строк переоформлення права постійного користування на право оренди до 1 січня 2008 року, але це положення було визнане Конституційним Судом України неконституційним в частині встановлення строку переоформлення (Рішення у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Враховуючи проаналізовані норми законодавства, п.2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., право постійного користування землею є безстроковим, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою .

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.02р. №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою , раніше видані державні акти на право приватної власності на землю , державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, суд дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, про яку заявляє позивач, на підставі Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЗП №001628 від 21.11.1996р, для ТОВ "Куйбишевська птахофабрика" не припинено.

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих же самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Комплекс, розташований по вул. Суворова, 178-6 в с.Листвянка Розівського району Запорізької області (територія Вишнюватської сільської ради), використовується у товарному сільськогосподарському виробництві та налічує об'єкти, що належать позивачу (ТОВ "Куйбишевська птахофабрика") на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.07.2011р.

Відсутність, як у ТОВ, позивача правовстановлюючих документів на право постійного користування на спірну земельну ділянку не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки право постійного користування земельними ділянками набуто ним як правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Куйбишевська птахофабрика, якому була надана вказана земельна ділянка на праві постійного користування, що оформлено вищезазначеним Державним актом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Враховуючи специфіку функціональних обов'язків відповідача, а також приймаючи до уваги джерела його фінансування, суд вважає за можливе судовий збір залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" до Розівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська

птахофабрика»(71001, смт.Куйбишеве, Запорізької області, вул.30 років Перемоги,

98, Код ЄДРПОУ 00428494) право постійного користування земельною ділянкою в розмірі 9,1га, розташованою в межах Вишнюватської сільської ради Розівського району

Запорізької області - в с.Листвянка, вул.Суворова, 178-6, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗП №001628, виданим Вишнюватської сільською радою на підставі рішення Вишнюватської сільської Ради народних депутатів від 14.11.1996р. № 52 та зареєстрованим 21 листопада 1996 року № 3 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому у судовому засідання представнику позивача судом роз'яснено порядок оформлення та отримання (надсилання) рішення суду сторонам по справі.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет