Рішення № 24756267, 11.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.12 р. Справа № 5006/21/29/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленєвій Т.М., розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», м.Донецьк

до відповідача 2 Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ

про стягнення 56 525,44грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (за довір.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» м.Донецьк про стягнення 56 525,44грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №364д від 11.02.11р., специфікації №1, №2 від 16.03.11р., №3 від 25.03.11р., №4 від 25.05.11р., №5 від 01.11.11р.; протоколи розбіжностей; додаткову угоду №1 від 29.04.11р.; рахунки-фактури; накладні №52052040; №50839349; №50839349; №50966456; №50863653; №51533370; №51060507; №47198049; комерційні акти АА №038879/69 від 06.06.11р.; №040793/151 від 14.11.11р.; №040791/149 від 13.11.11р.; №040797/155 від 23.11.11р.; №040804/162 від 06.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 21.03.12р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Матюхіним В.І. та порушено провадження у справі №5006/21/29/2012.

23.03.12р. суддя Матюхін В.І. заявив самовідвід. Ухвалою господарського суду від 23.03.12р. було задоволено заяву судді Матюхіна В.І. про самовідвід від розгляду справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 26.03.12р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №5006/21/29/2012.

Автоматизованою системою «Документообіг суду» для розгляду справи №5006/21/29/2012 призначено суддю Захарченко Г.В.

Ухвалою від 28.03.12р. справа прийнята до провадження суддею Захарченко Г.В.

10.04.12р. позивач заявив клопотання про залучення іншого відповідача - Державного підприємства «Придніпровська залізниця». Ухвалою суду від 10.04.12р. до участі у справі залучено Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в якості відповідача-2; розгляд справи розпочато заново.

23.04.12р. позивач надав уточнену позовну заяву №52-16/54 від 17.04.12р., в якій просив стягнути солідарно з відповідачів 56525,44грн. Справа №5006/21/29/2012 розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

10.05.12р. відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, посилаючись на те, що комерційні акти не є належними і допустимими доказами, розрахунок переплаченого залізничного тарифу та визначення позовних вимог як шкоди є невірними.

22.05.12р. відповідач-2 надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник та пропущення строку позовної давності.

23.05.12р. від позивача надійшли заперечення №52-16/575 від 22.05.12р. на відзив на позов, в яких він надав пояснення щодо обгрунтованості вимог ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та наполягав на тому, що комерційні акти є належними доказами.

23.05.12р. відповідачем-1 надані доповнення до відзиву.

11.06.12р. від позивача надійшли додаткові пояснення щодо повернення залізничного тарифу, відповідно до яких сума переплаченого залізничного тарифу складає 795,60грн.

В судовому засіданні 11.06.12р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судове засідання 11.06.11р. не з'явився. Про дату та час розгляду справи відповідача-1 було повідомлено належним чином.

Представник відповідача-2 в судові засідання жодного разу не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням), у відзиві на позовну заяву №13-04/167 від 21.05.12р. просив розглядати справу без участі свого представника.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

11.02.11р. між Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істек» (продавець) був укладений договір №364д, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю, покупець зобов'язується прийняти та оплатити коксовий дріб'язок (товар) на передбачених договором умовах в асортименті, по цінам, в кількості та порядку, вказаних в специфікаціях.

Асортимент, ціна та кількість товару погоджені сторонами в специфікаціях №1, №2, №3, №4 та №5, які є додатками до договору.

Пунктом п.4.1 договору встановлено, що ціна товару визначена у національній валюті України та вказана з урахуванням умов поставки у специфікаціях (додатках).

Товар поставляється залізничним транспортом з нанесенням маркування (п.5.2 договору). В специфікаціях до договору здійснення поставки погоджено на умовах FCA станція відправника (Інкотермс 2000).

Згідно п.7.3 договору приймання товару по кількості здійснюється на підставі даних зважування поставленого товару. Відмінність ваги поставленої продукції від ваги, вказаної в залізничній накладній, не повинна перевищувати норми природної втрати (вантаж вологий) 2% у відповідності до п.27 розділу 8 «Правил перевезення вантажу залізничним транспортом України» від 29.12.02р.

Відповідно до п.8.2 договору, п.4 специфікації № 4, 5 оплата прийнятого товару проводиться покупцем, на підставі рахунків-фактур та податкових накладних з наданням документів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 7-ми календарних днів з дати поставки.

Договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.11р.

Договір №364д від 11.02.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» по залізничним накладним №52052040; №50839349; №50966456; №50863653; №51533370; №51060507; №47198049 відвантажило на адресу ТОВ «Істек» «коксовий дріб'язок», видача якого вантажоодержувачу здійснювалась на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з перевіркою ваги вантажу шляхом комісійного зважування, за наслідками якого виявлена недостача вантажу у загальній кількості 38,2433 тон, про що складені комерційні акти АА №038879/69 від 06.06.11р.; №040791/149 від 13.11.11р.; №040792/150 від 14.11.11р.; №040793/151 від 14.11.11р.; №040797/155 від 23.11.11р.; №040804/162 від 06.12.11р.

Позивачем в повному обсязі був оплачений поставлений за договором товар та вартість залізничного тарифу згідно виставлених постачальником рахунків-фактур: 14.06.11р. на суму 146943,60грн., 21.11.11р. на суму 293250,00грн., 22.11.11р. на суму 293989,20грн., 23.11.11р. на суму 472215,60грн., 07.12.11р. на суму 320023,20грн. Оплата здійснена за обсяг товару, що зазначений в накладних. Вказане підтверджено платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи, та присутніми в судовому засіданні представниками сторін.

Предметом позову є стягнення з відправника та перевізника вартості нестачі вантажу та вартості переплаченого залізничного тарифу.

Розрахунок нестачі коксового дріб'язку, що підлягає відшкодуванню виконаний позивачем з урахуванням норми нестачі (суми норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто), передбаченої п.27 Правил видачі вантажів - 2% від маси «нетто» товару (у фактичній вазі), зазначеної в перевізних документах, з перерахунком суху вагу згідно з даними сертифікатів якості, виданих вантажовідправником.

Згідно з частиною першою ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому, відповідно до ч.5 ст.306 Господарського кодексу України, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Комерційним актом АА №038879/69 від 06.06.11р., складеним після прибуття вантажу 03.06.11р. за накладною №52052040 у вагоні №64876626, встановлено наступне: вага нетто вантажу 48900кг (брутто 70400кг, тара 21500кг), нестача вантажу складає 2200кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 10.03.11р.; навантаження вантажу в вагоні навалом, рівномірно, шапкою, вище рівня бортів на 150мм, вантаж маркований вапном по всій площі вагону, люки і двері закриті; вагон у технічному та комерційному відношенні справний; слідів втрачання вантажу немає.

Комерційним актом АА №040791/149 від 13.11.11р., складеним після прибуття вантажу 09.11.11р. за накладною №50839349 у вагоні №67902817, встановлено наступне: вага нетто вантажу 54400кг (брутто 73900кг, тара 21300кг), нестача вантажу складає 1800кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 14.09.11р.; навантаження вантажу в вагоні шапкою, рівномірно; вантаж маркований вапном по всій площі вагону, порушень маркування немає; люки та двері закриті; слідів втрачання вантажу немає; вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний.

Щодо тверджень відповідача-1 про те, що комерційні акти є неналежними та недопустимими доказами суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

В матеріалах справи містяться оригінали всіх спірних накладних та комерційних актів.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Посилання відповідача-1 на несвоєчасне складання комерційних актів суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до пунктів 3, 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02р. №334, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона.

Відповідач-1 у відзиві на позов посилається також на те, що поставка товару відбувалась на умовах FCA (Інкотермс 2000), за якими обов'язок відправника вважається виконаним з моменту передання вантажу перевізникові.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Отже залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Крім того, правила Інкотермс регулють перехід ризиків від втрати та пошкодження товару. Як встановлено вищезазначеними двома комерційними актами, на станцію призначення вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, без ознак втрати та пошкодження вантажу під час перевезення. Таким чином, у суду не має підстав вважати, що вантаж був втрачений чи загублений. Отже, посилання відповідача-1 на звільнення від відповідальності на підставі правил Інкотермс є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на те, що вагони №64876626 та №67902817 на станцію призначення прибули в комерційному та технічному відношенні справними, мало місце недовантаження товару вантажовідправником і саме на нього покладається відповідальність за відшкодування позивачу виявленої нестачі у вказаних вагонах. Вартість нестачі вантажу в цих вагонах становить 1514,09грн.

Комерційним актом АА №040792/150 від 14.11.11р., складеним після прибуття вантажу 10.11.11р. за накладною №50863653 у вагоні №66392127, встановлено наступне: вага нетто вантажу 56200кг (брутто 77000кг, тара 20800кг), нестача вантажу складає 2700кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 14.09.11р.; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200-300мм, вантаж маркований вапном, крім місця заглиблення; над 6,7-им вивантажувальними люками по ходу проїзду воронкоподібне заглиблення довжиною 2500мм, шириною 2000мм, глибиною 1500мм; між кришками 6,7-го вивантажувальних люків та пром балкою, зліва та справа по ходу поїзду зазори довжиною 500мм, шириною 40-50мм на хребтовій балці помітні залишки вантажу, зазори замощені ганчір'ям та дошкою; вагон бездверний, люки закриті, в технічному відношенні вагон справний.

Комерційним актом АА №040793/151 від 14.11.11р., складеним після прибуття вантажу 13.11.11р. за накладною №50966456 у вагоні №64598147, встановлено наступне: вага нетто вантажу 51500кг (брутто 72800кг, тара 21300кг), нестача вантажу складає 2000кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 14.09.11р.; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200мм, крім місця заглиблення; над 2-им вивантажувальним люком, по середині вагону заглиблення довжиною 600мм, шириною 600мм, глибиною 600мм; між 1 та 2-им вивантажувальними люками та між 2-им вивантажувальним люком і пром балкою зазори довжиною 300мм, шириною по 10мм на залишки вантажу знаходяться на хребтовій балці; на момент прибуття вагону просипання вантажу не було; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.

Комерційним актом АА №040797/155 від 23.11.11р., складеним після прибуття вантажу 16.11.11р. за накладною №51060507 у вагоні №64676547, встановлено наступне: вага нетто вантажу 49100кг (брутто 70800кг, тара 21700кг), нестача вантажу складає 3100кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 14.09.11р.; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200мм, марковано вапном, крім місця заглиблення; над 6,7-им вивантажувальними люками по ходу поїзду воронкоподібне заглиблення діаметром 3000мм, глибиною 2000мм, глибиною 2000мм; між кришками 6,7-го вивантажувальних люків та пром балкою, щіль довжиною 700мм, шириною 30мм на хребтовій балці помітні залишки вантажу, щіль замощена ганчір'ям та дошкою; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.

Комерційним актом АА №040804/162 від 06.12.11р., складеним після прибуття вантажу 03.12.11р. за накладною №51533370 у вагоні №67679704, встановлено наступне: вага нетто вантажу 27600кг (брутто 51400кг, тара 23800кг), нестача вантажу складає 36300кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ «ПГЗК», пройдених контроль придатності 14.09.11р.; навантаження вантажу над 1 та 7 вивантажувальними люками нище бортів на 300мм, над 2,3 вивантажувальними люками, праворуч по руху поїзду заглиблення довжиною 3400мм, шириною 2500мм, глибиною до полу вагону, над 4,5 вивантажувальними люками, праворуч заглиблення довжиною 2000мм, шириною 2500мм, глибиною до полу вагону, над 5,6 вивантажувальними люками по всій ширині вагону заглиблення довжиною 3500мм, глибиною до полу вагону, між 2,3,4,5,6 вивантажувальними люками праворуч по всій ширині вагону відсутні армувальні листи, маються щілини шириною 50мм, на хребтових балках знаходяться залишки перевозимого вантажу, щілини закладені дошками; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 посилається на те, що відправник не підготував належним чином вагон для перевезення вантажу дрібної фракції та не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Як зазначено в комерційних актах, відправником були усунені зазори та щілини в вагонах шляхом закладення дошками та замощення ганчір'ям.

Згідно ч.3 ст.314 ГК України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як свідчать відмітки у залізничних накладних, вантаж був розміщений і маркований вапном, після чого переданий до перевезення згідно встановлених правил і прийнятий залізницею до перевезення без будь-яких зауважень.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із «шапкою», нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без «шапки», без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

За обставин, зазначених в комерційних актах №040792/150, №040804/162, №040797/155 та №040793/151, оскільки маркований відправником вантаж прибув до одержувача з порушеним маркуванням та поглибленнями, відповідальність за недостачу вказаної в комерційних актах кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника, з огляду на статтю 110 Статуту.

Згідно зі ст.ст. 110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження (нестачу) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникли з незалежних від них причин.

Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Відсутність своєї вини у недостачі вантажу відповідач-2 (залізниця) суду не довів.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що перевізником, не було виконано належним чином свого обов'язку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу у вагонах №66392127, №64598147, №64676547 та №67679704, внаслідок чого позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена реальна шкода, тому позовні вимоги до відповідача-2 підлягають задоволенню в частині стягнення суми на відшкодування вартості недостачі вантажу в вагонах №66392127, №64598147, №64676547 та №67679704. Вартість нестачі вантажу в цих вагонах становить 42117,95грн.

Згідно ст.114 Статуту залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 залізничного тарифу не підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача-2 щодо пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне:

Згідно ст.136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється, відповідно до вимог п.134 цього Статуту, яка визначає, що для претензій про відшкодування недостачі вантажу зазначений термін обчислюється з дня видачі вантажу.

Поставки товару та видача вантажу у вагонах №66392127, №64598147, №64676547 та №67679704, за недостачу в яких, як встановлено судом, відповідальність має нести залізниця, здійснювалися протягом листопада 2011 року. Відповідно 6-місячний термін для пред'явлення позов спливає в травні 2012 року. ДП «Придніпровська залізниця» залучена в якості відповідача у справі ухвалою від 10.04.12р., тому відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з позовом до залізниці.

Крім того, заперечення відповідача-2 відносно пропуску строку позовної давності стосувалися лише стягнення вартості нестачі вантажу у вагоні №64876626, відповідальність за недостачу в якому, як було встановлено судом, має нести відповідач-1.

В специфікаціях до договору поставки сторонами погоджено, що витрати продавця на доставку товару до станції призначення покупця відшкодовуються покупцем згідно товаророзпорядчих документів з оплатою за поставлений товар.

В залізничних накладних, за якими було поставлено товар на адресу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», зазначено про сплату провізної плати відправником - ТОВ «Істек», у зв'язку з чим покупцю були виставлені рахунки на оплату з урахуванням залізничного тарифу, які покупцем оплачені.

Залізничний тариф на загальну вартість нестачі розраховувався позивачем в позові шляхом поділу загальної суми тарифу по всім вагонам на кількість тон вантажу у всіх вагонах та помноженням на кількість тон нестачі. Даний розрахунок є невірним.

Згідно збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги основними факторами при визначенні суми провізної плати є відстань перевезення і розрахункова маса вагонної відправки.

В додаткових поясненнях, що надані суду 11.06.12р., позивачем наведений уточнений розрахунок залізничного тарифу, в якому з урахуванням недостачі товару розмір переплаченого залізничного тарифу становить 795,60грн.

Як встановлено судом відповідач-1 має відшкодувати позивачу вартість недостачі у вагонах №64876626 та №67902817.

За розрахунком позивача вартість залізничного тарифу відповідно до фактичної маси за перевезення вантажу в вагоні №64876626 порівняно з оплаченою не змінилася, в вагоні №67902817 - має бути меншою на 87,60грн. (73грн.+20% ПДВ). Суд вважає, що зазначений розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає приписам законодавства.

Отже, оскільки позивачем оплачений залізничний тариф в розмірі, який перевищує вартість залізничного тарифу, встановленого за фактичний обсяг отриманого товару, сума переплаченого залізничного тарифу підлягає відшкодуванню відповідачем-1 позивачу.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, вартість нестачі вантажу в вагонах №64876626 та №67902817 в сумі 1514,09грн. та залізничний тариф - 87,60 грн. підлягає стягненню з відповідача-1 - ТОВ «Істек», вартість нестачі вантажу в вагонах: №66392127, №64598147, №64676547, №67679704 в загальній сумі 42117,95грн. підлягає стягненню з відповідача-2 - ДП «Придніпровська залізниця».

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись Правилами перевезення вантажу залізничним транспортом України, Статутом залізниць України, ст.ст. 526, 670, 712, 920, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 306, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» м.Донецьк та до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ про стягнення 56 525,44грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» (83028,м. Донецьк, вул.Майська, 66; ЄДРПОУ 32510349; п/р №26006301781991 у філіалі ГУ ПАТ Промінвестбанк» у Донецькій області, м.Донецьк, МФО 334635) на користь Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000; п/р № 26006315658300 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) вартість нестачі в сумі 1514,09грн.; залізничний тариф в сумі 87,60грн.; судовий збір в сумі 45,55грн.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»» (83055, м.Дніпропетровськ, вул.Карла Маркса, 108) на користь Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000; п/р № 26006315658300 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) вартість нестачі в сумі 42117,95грн.; судовий збір в сумі 1199,24грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 15.06.12р.

Суддя Захарченко Г.В.