Рішення № 24755953, 14.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 червня 2012 р. Справа 11/76/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Снігур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО",

04073, м. Київ, Подільський район, вул. Сирецька, 28/2

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 13 281,07 грн. заборгованості за договором поставки

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2- за дорученням;

відповідача : ОСОБА_3- за дорученням;

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Матвійчука В. В. перебувала справа №11/76/2011/5003 за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010 р. в загальному розмірі 13 281,07 грн., з яких: 10 030,50 грн. - основний борг, 1091,12 грн. - пеня, 1003,05 грн. -10% штраф, 942,87 грн. - індекс інфляції, 213,53 грн. -3% річних.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, про що подав заяву за № 90 від 14.07.2011 р., в якій просить стягнути з відповідача 10 030,50 грн. боргу, 1 103,22 грн. пені, 213,53 грн. 3% річних, 1033,14 грн. - інфляційних та 1003,05 грн. штрафу, що складає загалом 13 383,44 грн. Судом прийнята дана заява в порядку ст.22 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно укладеного 23.07.2010 р. між сторонами договору поставки № 011128-79/10, позивач за накладною № 42692 від 05.08.2010р. поставив відповідачеві товар на суму 10 030,50 грн. Відповідно до п. 4.3. договору відповідач зобов'язався провести оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не провів розрахунків за отриманий товар.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та у відзиві вказує, що договору поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010 р. не укладав і не підписував. Відтиск печатки, що міститься на договорі та видатковій накладній не відповідає відтиску печатки ФОП ОСОБА_1, оскільки печатку ФОП ОСОБА_1 отримав лише у 2011 році.

Ухвалою від 25.08.2011 р. за клопотанням відповідача призначено почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, для встановлення особи, яка уклала з позивачем договір, підписавши його та поставила підпис на видатковій накладній.

На розгляд почеркознавчої та технічнної експертиз поставлено наступні питання: чи вчинено підпис на договорі поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010р. фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою; чи вчинено підпис на видатковій накладній № 42692 від 05.08.2010 р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою; чи здійснено відтиск печатки на договорі поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010р. та видатковій накладній № 42692 від 05.08.2010 р. печатками ФОП ОСОБА_1

Проведення даних експертиз доручено Вінницькому відділенню Київського НДІСУ, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 оплатити проведення експертизи; зупинено провадження в даній справі до отримання висновку судової експертизи.

06.04.2012 р. (під час перебування головуючого судді Матвійчука В. В. на лікарняному) справа № 11/76/2011/5003 разом з висновком судово-почеркознавчої та технічної експертизи повернута до господарського суду Вінницької області.

09.04.2012 р. відповідно до розпорядження керівника апарату суду, справу № 11/76/2012/5003 за результатами повторного автоматизованого розподілу перерозподілено судді Стефанів Т. В., яка ухвалою від 11.04.2012 р. прийняла її до свого провадження з призначенням судового засідання на 08.05.2012 р.

08.05.2012р. за клопотанням представника позивача, з метою надання додаткових доказів у справі розгляд було відкладено до 05.06.2012 р. та 05.06.2012 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 14.06.2012 р. для надання відповідачем оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію, зразка, що діяв до 01.07.2004р. (згідно постанови КМУ № 740 від 25.05.1998р.).

В судове засідання 14.06.2012 р. з'явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.

23.07.2010 р. між ОСОБА_1, що іменується в подальшому "Покупець", та ПАТ "СОЛДІ І КО", що іменується в подальшому "Постачальник", укладено договір поставки №011128-79/10.

Згідно з п.п 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні- покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є метизи, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельна хімія, інші будівельні матеріали тощо.

Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що товар, що є предметом даного договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Розділом 4 сторони передбачили ціну договору та умови оплати.

Зокрема, згідно п.п. 4.1, 4.2 договору ціна товару, що передається за даним договором, установлюється в національній валюті України, згідно прейскурантів постачальника. Загальна ціна Договору складається із загальної вартості товару, поставленого по Специфікаціях протягом дії Договору.

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання товару покупцем. Можлива попередня оплата товару згідно рахунків, виставлених постачальником. Спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення. (п. 4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього договору. При наявності передоплати по одному рахунку та заборгованості за іншими специфікаціями (видатковими накладними) покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному дорученні. Усі специфікації (видаткові накладні) підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.

Згідно пунктів 5.1.1, 5.1.2 постачальник зобов'язався передати покупцю товар в асортименті, за визначеною сторонами ціною, відповідної якості, в кількості та в строки, обумовлені положеннями даного договору, специфікацією, рахунками - фактурами, видатковими накладними. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи, що передбачені п.7.1. Договору.

Покупець же зобов'язався прийняти товар за кількістю (вагою) та асортиментом, зазначених в Специфікації (видатковій накладній). Забезпечити своєчасне і належне приймання товару, що відповідає вимогам, визначеним щодо нього у цьому Договорі, і який був переданий в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі. Забезпечити приймання товару з присутністю представника, що має повноваження підписувати видаткові накладні, акти невідповідності, а за необхідності інші документи, пов'язані з поставкою та прийманням Товару; Одночасно з прийняттям товару передати Постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Оплатити товар у розмірі та терміни, встановлені цим Договором (п.п. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5).

Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється за адресою: м. Київ, вул.1-го травня, 1а, на умовах DDP (поставка зі сплатою мита) у відповідності до правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (редакція 2000 року). В окремих випадках, за узгодженням з покупцем, товар може бути поставлений на умовах, зазначених в специфікації. Поставка замовленої партії товару проводиться у строк, що не перевищує 5-ти календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника, за якою відбулась передача товару покупцю. Право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару до покупця переходить в момент передачі товару від постачальника покупцю за видатковою накладною.

Відповідно до п. 7.1 договору постачальник одночасно з передачею покупцю товару надає покупцю наступні документи на товар: рахунок-фактуру; накладну; податкову накладну; сертифікат якості (відповідності) та/або висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та/або інший документ, що підтверджує належну якість товару, надається покупцю постачальником за рішенням останнього.

Як стверджує позивач, за умовами договору відповідачу зі складу позивача відвантажено товар згідно видаткової накладної № 42692 від 05.08.2010р. на суму 10030,50 грн., що сверджується, як зазначає позивач, підписами відповідача на вказаній видатковій накладній.

Разом з тим, при проведенні експертизи, щодо дослідження на предмет належності підписів у графах "Покупець" та "Отримав" ОСОБА_1, надавались договір поставки №011128-79/10 від 23.07.10р. (том 1 а.с. 67-70) та видаткова накладна № 42692 від 05.08.10р. (том 1 а.с. 71).

За результатами проведеної експертизи судовий експерт дійшов висновку, що підписи у графі "Покупець" на договорі поставки №011128-79/10 від 23.07.10р. та в графі "Отримав" видаткової накладної № 42692 від 05.08.10р. виконані не ОСОБА_1.

Також експертом досліджувалось чи здійснено відтиск печатки на договорі поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010р. та видатковій накладній № 42692 від 05.08.2010 р. печатками ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної експертизи судовий експерт дійшов висновку, що відтиски печатки від імені ФОП "ОСОБА_1" на наданих на дослідження документах: договорі поставки № 011128-79/10 від 23.07.2010р. та видатковій накладній № 42692 від 05.08.2010р. виконані не печаткою ФОП "ОСОБА_1", зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Судом досліджені також інші документи, згідно яких здійснювалась поставка товару, та встановлено наступне.

Як стверджує представник позивача, поставка товару ФОП ОСОБА_1 здійснювалась на підставі рахунку-фактури №45568 від 26.07.2010 р. (том 1 а.с.110), товар поставлявся менеджером товариства та транспортом позивача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, наказом № 94 від 04.08.10р. відряджено менеджера відділу по роботі з лінійним роздрібом та кінцевими споживачами ОСОБА_4 до ПП ОСОБА_5 м. Черкаси на термін 2-а календарних дні з 04.08.2010 р. по 05.08.2010 р. (т.1, а.с. 116).

Таким чином, з відрядних документів вбачається, що поставка товару здійснювалась ПП ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, про що зазначено у наказі № 94 від 04.08.2010р., запрошенні, розрахунку витрат, службовій записці, посвідченні про відрядження (том 1 а.с. 111- 116).

Інших документів на підтвердження поставки товару ОСОБА_1 позивачем не надано.

Тверження позивача про те, що поставка товару здійснювалась крім ПП ОСОБА_5, і ФОП ОСОБА_1 одним наказом є голослівними та не підтверджуються належними доказами, а тому не береться судом до уваги.

За клопотанням представника позивача судом витребувано від Управління МВС України у Вінницькій області інформацію про видані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) дозволи на виготовлення печаток та штампів за період з дати його первинної реєстрації та до 05.08.2010 р. Суду надана відповідь №33/995 від 24.05.2012 р. про те, що протягом 2009-2012р.р., заяви від ФОП ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на виготовлення печатки на його ім'я в ВДСЛ та ДОН УГБ УМВС не надходили. Інформацією щодо отримання дозволу на виготовлення даної печатки не володіє, так як термін зберігання даних документів становить три роки. (том 2 а.с. 25).

Також судом у судовому засіданні 14.06.2012 р. досліджено оригінал свідоцтва про державну реєстрацію (копія - том 1 а.с. 97) та виявлено, що останнє містить відомості про видачу печаток ОСОБА_1 в лютому та квітні 2011 року (відтиски яких містяться в матеріалах справи та досліджувались експертною установою (том 1, а.с. 105, 106, 117, 118). Крім того, представником відповідача зазначено, що печатки ним виготовлені лише в 2011 році, в період підприємницької діяльності з 1997 року по лютий 2011 рік, печаток у нього не було (одна печатка використовується при проведенні підприємницької діяльності в м. Вінниці, а інша в філії , яка знаходиться в м. Черкаси).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Як вбачається з позовної заяви та наданих суду матеріалів, спір стосується зобов'язань з надання послуг на підставі договору, що зазначений вище.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з наданого позивачем оригіналу договору поставки №011128-79/10 від 23.07.2010 р. та видаткової накладної № 42692 від 05.08.10р. та підтверджено експертизою підписи на даних документах виконані не ОСОБА_1 та відтиски печатки на даних документах здійснені не печатками ФОП ОСОБА_1

Посилання позивача на наявність інших печаток у ФОП ОСОБА_1 до уваги судом не приймаються, оскільки такі докази у суду відсутні.

Враховуючи викладене, договір поставки №011128-79/10 від 23.07.2010 р. та видаткова накладна № 42692 від 05.08.2010 р. не є належними і допустими доказами в розумінні ст.34 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для стягнення з відповідача 13 383,44 грн. боргу.

З урахуванням наведених положень закону, встановлених обставин справи та наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 13 383,44 грн. боргу з наведених позивачем підстав задоволенню не підлягають.

Судові витрати з розгляду даної справи та витрати по сплаті за проведення експертизи, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34 ,43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (04073, м. Київ, Подільський район, вул. Сирецька, 28/2, код 23162981) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1 471,20 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 червня 2012 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.