Рішення № 24755945, 12.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 червня 2012 р. Справа 12/31/2012/5003

за позовом: Прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області (23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 49) в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області (23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 74, код ЄДРПОУ 0451069)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" (23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 35353973)

до: Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району (23411, Мурованокуриловецький р-н., с. Михайлівці, вул. Леніна, 37, код ЄДРПОУ 04327005)

про визнання договору на управління спадщиною недійсним та повернення земельної ділянки

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокурора: Жовмір І.І., Гладченко-Корнійчук Ю.М.;

позивача: ОСОБА_3 - за дорученням;

1-го відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за дорученням;

2-го відповідач: не з"явився;

Відділу Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі: ОСОБА_6 - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1", в якому просить: визнати недійсним договір на управління спадщиною, укладений 14.12.2011р. між Михайловецькою сільською радою та ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1"; зобов"язати ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" повернути Михайловецькій сільській раді Мурованокуриловецького району 44 (сорок чотири) земельні ділянки загальною площею 126,49 га нормативною грошовою оцінкою 1 296 056,96 грн.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Прокуратурою Мурованокуриловецького району Вінницької області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства в діяльності суб"єктів господарювання, які використовують земельні ділянки на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району.

Перевіркою встановлено, що 14.12.2011р. 9 сесією 6 скликання Михайловецької сільської ради прийнято Рішення № 62 "Про укладання договору управління спадщиною". Згідно даного Рішення земельні ділянки, що входять до складу спадкового майна померлих громадян до часу оформлення прав власності спадкоємцями взято під охорону Михайловецькою сільською радою, згідно опису, що додається до рішення. Установником управління земельних ділянок визначено Михайловецьку сільську раду. Управителем земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна визнано ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1". Також передбачено укладення договору на управління спадщиною.

14.12.2011р. між Михайловецькою сільською радою, в особі сільського голови Лосковського В.Є., як Установником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1", в особі генерального директора ОСОБА_1, як Управителя, укладено Договір на управління спадщиною (далі - Договір).

Згідно з описом майна (земельних ділянок сільськогосподарського призначення), що є додатком до Договору, передбачено передачу в управління ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" 44 земельні ділянки загальною площею 126,49 га, нормативно грошова оцінка яких становить 1 296 056,96 грн.

Згідно з умовами Договору, земельні ділянки передаються ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" для товарного сільськогосподарського виробництва (обробітку, вирощування на земельних ділянках зернових та технічних культур, отримання врожаю). Однак, використання земельних ділянок у такий спосіб, на підставі укладеного Договору на управління спадщиною від 14.12.2011 року є порушенням вимог чинного земельного законодавства та є незаконним.

Договір на управління спадщиною, укладений між Михайловецькою сільською радою та ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1", не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, предметом Договору управління спадщиною є користування земельною ділянкою, на яке передбачено врегульований законодавством механізм і підстави, крім того, охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, такий шести-місячний строк після смерті громадян - власників земельних ділянок, які є предметом Договору, сплинув.

Таким чином, безпідставне використання земельних ділянок ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" не лише істотно порушує вимоги чинного законодавства, але й унеможливлює надходження коштів до відповідного бюджету та створює передумови до невиконання соціально-економічних заходів на території сільської ради (виплати зарплати працівникам бюджетної сфери, фінансування бюджетних програм, недовиконання бюджету ради в цілому та ін.), а отже потребує реагування прокуратури району.

Відповідно до вимог ст. 102-1, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель держвної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.ст. 13,21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Подаючи позов в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької райдержадміністрації та посилаючись на ст.ст. 3, 96, 125, 126, 202-1, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, 203, 215, 216, 1220, 1270, 1283, 1285 Цивільного кодексу, прокурор Мурованокуриловецького району Вінницької області просить визнати недійсним договір на управління спадщиною, укладений 14.12.2011р. між Михайловецькою сільською радою та ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1"; зобов"язати ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" повернути Михайловецькій сільській раді Мурованокуриловецького району 44 (сорок чотири) земельні ділянки загальною площею 126,49 га нормативною грошовою оцінкою 1 296 056,96 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду на 24.04.2012 р. та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Михайловецьку сільську раду Мурованокуриловецького району.

19.04.2012р. першим відповідачем надано відзив на позовну заяву № 280 від 17.04.2012р., в якому він позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позовної заяви Прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Укладений між першим відповідачем та Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області (далі - Рада) договір на управління спадщиною від 14.12.2011р. (далі - Договір) не порушує державні інтереси, оскільки Договір було укладено щодо земельних ділянок, переданих у приватну власність. Про це йдеться і в позовній заяві прокурора.

Спірні земельні ділянки 44 померлих громадян не належать ні до земель комунальної власності, ні до земель державної власності, а є землями приватної власності.

Оспорюваний правочин укладено відносно земель приватної власності, тому жодних порушень інтересів, як Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, так і держави вцілому немає. Тому Мурованокуриловецька РДА Вінницької області є неналежним позивачем.

Передача спадщини в управління не є розпорядженням землею в розумінні п.12 Перехідних положень в принципі, оскільки згідно з даним правочином не відбувається перехід прав власності чи користування на земельні ділянки до ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1".

Оспорюваний договір повністю відповідає вимогам ст. 1285 Цивільного кодексу України, саме відповідно до якої між Радою та першим Відповідачем був укладений Договір. Щодо посилань позивача на ст.ст. 1270, 1283 ЦК України, якими встановлюється порядок та терміни охорони спадкового майна, то до Договору вони не мають жодного відношення, оскільки Договір укладався саме на управління спадщиною, а не на охорону спадкового майна, оскільки, як зазначається самим позивачем в позовній заяві, з дати смерті громадян минуло більше ніж шість місяців. Частина 2 ст. 1285 ЦК України чітко визначає, що дії, спрямовані на збереженні спадщини здійснюються до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

Згідно з п.195 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Мінюсту, від 03.03.2004, № 20/5 в редакції, що діяла на момент укладення правочину "У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, укладений договір діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою". Дана норма була застосована за аналогією, тому оспорюваний договір і укладено на строк або до прийняття спадщини або визнанням її відумерлою, що повністю відповідає діючому законодавству.

Перший відповідач також не погоджується з твердженням прокурора щодо того, що предметом Договору є користування земельною ділянкою і вони передані ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки таких формулювань оспорюваний договір не містить.

Відповідно до п. 2 Договору управитель (ТОВ "АФ ОСОБА_1") зобов'язаний здійснювати управління Майном (земельними ділянками) наступним чином: не допускати забур'янення земельних ділянок, погіршення їх родючості, для чого здійснювати обробіток цих земельних ділянок та вирощування на них зернових та технічних культур до прийняття спадщини спадкоємцями або визнання її відумерлою. Даний пункт Договору повністю відповідає п. 2 ст. 1285 Цивільного кодексу України, згідно з яким особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

В силу специфіки властивостей земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для її збереження потрібно здійснювати її постійний обробіток.

Відповідно до п. 3 ст. 1285 ЦК України особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень. Пункт 4 Договору відповідає даній нормі закону, оскільки отриманий врожай є власністю управителя (ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1") та платою за виконання ним повноважень та дій з управління Майном (земельними ділянками).

Таким чином, обробляючи ділянку та вирощуючи на ній врожай, перший відповідач досягає реальної мети оспорюваного договору: зберігає корисні властивості ділянки; отримує плату за виконання договору, оскільки іншого джерела для неї - немає, відповідні кошти не закладені в бюджеті сільської ради, не можуть вони бути сплачені і власником ділянки чи його спадкоємцем через його відсутність.

Перший відповідач у своєму відзиві також не погоджується з твердженням прокурора про те, що управління спадщиною, яке здійснює перший відповідач на підставі Договору унеможливлює надходження коштів до відповідного бюджету та створює передумови до невиконання соціально-економічних заходів на території Ради. Спірні земельні ділянки не є землями ні державної, ні комунальної власності, а є землями приватної власності. Тож ні держава, ні територіальна громада не має права на отримання доходу від даної землі, і укладення оспорюваного правочину жодним чином не може впливати на надходження коштів до будь-якого бюджету. Право на такий дохід має лише приватний власник. (а.с. 45-49 т. 1).

23.04.2012р. першим відповідачем надано письмове пояснення б/н від 20.04.2012р., в якому зазначено наступне.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачена обов'язковість державної реєстрації договорів управління спадщиною (спадковим майном). Не встановлено законодавством й вимог щодо спеціальної форми договорів управління спадщиною, але з метою чіткого визначення меж здійснення сторонами договору управління спадщиною своїх прав та обов'язків, Міністерство Юстиції України в своєму листі від 04.10.2005 N 31-32/1694 роз'яснило, що договір на управління спадковим майном повинен бути укладений у письмовій формі. В тому ж листі зазначено, що укладання договору на управління спадщиною не є нотаріальною дією, у зв'язку з чим цей договір не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, а заноситься до книги обліку договорів на управління спадщиною.

Керуючись вищеназваними нормами чинного законодавства України перший відповідач не здійснював дій, спрямованих на державну реєстрацію договору управління спадщиною щодо переданих в управління земельних ділянок померлих громадян, які знаходяться на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району.

14.12.2011р. після укладення договору на управління спадщиною, ТОВ "АФ ОСОБА_1" були передані 44 земельні ділянки, що входять до складу спадщини померлих громадян, загальною площею - 126,49 га, про що було складено відповідний акт прийому-передачі.

Відповідно до частини 2 п. 2 ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). Однак, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, він набуває чинності 01.01.2013р., дії по отриманню витягу, складовою частиною якого є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, не здійснювались. Натомість, до вищезазначеного акт прийому-передачі додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району, на яких позначені земельні ділянки, передані в управління ТОВ "АФ ОСОБА_1" (а.с. 57-59 т.1).

Ухвалою від 24.04.2012 р., в зв"язку з ненаданням прокурором та сторонами всіх необхідних для вирішення спору документів, розгляд справи відкладено на 15.05.2012 р.

11.05.2012р. другий відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 88 від 10.05.2012р., в якому просить задовольнити позовну заяву прокурора. Зокрема у відзиві на позовну заяву другий відповідач зазначає, що Прокуратурою Мурованокуриловецького району проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства при прийнятті рішень Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району. Перевіркою встановлено, що 14.12.2011р. Михайловецькою сільською радою прийнято Рішення № 62 "Про укладання договору управління спадщиною", за наслідками якої внесено протест № 68-949 вих. 12 від 23.03.2012р. на рішення № 62 від 14.12.2011р. "Про укладання договору управління спадщиною" на черговій сесії Михайловецької сільської ради, у якому прокурор вимагає скасувати це рішення як незаконне.

Даний протест розглянутий на 12 сесії 6 скликання від 23 квітня 2012 р.; прийнято рішення № 100 "Про скасування рішення № 62 від 14.12.2011р. "Про укладання договору управління спадщиною" (а.с. 114, 115 т. 1).

14.05.2012р. на адресу суду надійшов лист прокурора № 68-1562 вих12 від 10.05.2012р., в якому прокурор на виконання ухвали суду від 24.04.2012р. щодо уточнення правових підстав позову та позовних вимог стосовно кожного з відповідачів окремо навів твердження ідентичні тим, що викладені у позовній заяві (а.с. 12-13 т.2).

Ухвалою суду від 15.05.2012р. за клопотанням прокурора строк вирішення спору продовжено на 15 днів, відкладено розгляд справи на 05.06.2012р.

01.06.2012р. 2-й відповідач подав до суду довідку Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району № 99 від 30.05.2012р. про те, що на території сільської ради не проведено розмежування земель державної та комунальної власності; спірні земельні ділянки не віднесені до земель державної та комунальної власності. (а.с. 34 т.2).

05.06.2012р. прокурором надано лист № 68-1810вих12 від 31.05.2012р., в якому він зазначає наступне.

Статтею 125 ЗК України передбачено підстави виникнення права на земельну ділянку. Так, право власності на земельну ділянку, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Стаття 126 ЗК України зазначає документи, що посвідчують право на земельну ділянку, серед яких і державний акт на право власності на земельну ділянку.

Серед 44 земельних ділянок, якими на підставі договору на управління спадщиною управляє ТОВ «Агрофірма ОСОБА_1»є 9 земельних ділянок, на які виготовлені державні акти на право власності на земельну ділянку, однак не видані власникам та не зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Так, земельні ділянки під номерами - 567; 115; 613; 131; 25; 47; 11 не пройшли державну реєстрацію, та не видані їх можливим власникам. Земельні ділянки під №№ 10 та 554 пройшли державну реєстрацію, однак не видані власникам. На підставі зазначеного, та виходячи з редакції статті 125 ЗК України, чинної станом на 04.06.2004р., право власності на вищезазначені земельні ділянки не виникло.

На земельні ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 державні акти взагалі не виготовлялись, відповідно право власності не виникло.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 30.052012р. визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_10 (земельна ділянка №НОМЕР_1), в провадженні суду перебувають дві заяви прокурора про визнання спадщини відносно ОСОБА_13 (земельна ділянка №НОМЕР_2) та ОСОБА_14 (№НОМЕР_3) відумерлими та визнання власником земельних ділянок Михайловецьку сільську раду.

Таким чином на 13 земельних ділянок право приватної власності не виникло. В зв'язку з непроведенням розмежування земель державної та комунальної власності дані земельні ділянки мають бути поверненні Михайловецькій сільській раді, оскільки знаходяться на території останньої. Оскільки даними земельними ділянками розпорядилась Михайловецька сільська рада, а відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України повинна була райдержадміністрація, тобто порушено права держави в особі останньої, що і стало підставою для звернення до суду в інтересах РДА.

Повернення земель має відбуватися на користь сільської ради, так як її уповноваженою особою готуються дані про внесення змін до Форми 6-зем - з приводу статусу спірних земель із земель наданих у користування до земель запасу, та до Форми 2зем з приводу анулювання даних про те, що ними користуються ТОВ «Агрофірма ОСОБА_1». Вказані зміни до Форми 2-зем вносяться відділом Держкомзему двічі на рік станом на 1 липня та 1 січня, до Форми 6-зем один раз на рік до 1 січня. (а.с. 36,37 т.2).

05.06.2012р. прокурором також надано лист № 68-1809 вих12 від 31.05.2012р., в якому зазначено, що розмежування земель на території Мурованокуриловецького району в т.ч. на території Михайловецької сільської ради не проведено. В даному випадку необхідно керуватись п. 12 Перехідних положень ЗК України. (а.с. 44 т.2).

В судовому засіданні 05.06.2012р. прокурором надано лист № 68-1811 вих12 від 31.05.2012р., в якому окрім іншого зазначено, що на земельні ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 державні акти взагалі не виготовлялись, не видавались та не реєструвались, відповідно право власності не виникло. Отже, за спірним Договором поміж інших земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, передано в Управління і земельні ділянки, на яких таке право не виникло, а тому дані земельні ділянки залишаються під охороню держави (стаття 1 ЗКУ), у відповідності до пункту 12 Перехідних положень ЗК України такими земельними ділянками мала б розпоряджатись Мурованокуриловецька райдержадміністрація. Стосовно інших 31 земельних ділянок, які передані в Управління за спірним договором, то права позивача полягають в тому, що ст. 13 ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Саме тому, позовну заяву подано в інтересах Мурованокуриловецької райдержадміністрації, як єдиного органу, який має забезпечити законність використання землі на території району. Використання землі у спосіб визначений Договором на управління спадщиною суперечить як вимогам Земельного так і Цивільного кодексів України. (а.с. 47,48 т.2).

05.06.2012р. учасниками судового процесу подано докази по справі у значній кількості безпосередньо перед та у судовому засіданні, що обумовило необхідність перерви, яка оголошена судом до 12.06.2012р.

11.06.2012р. представник 1-го відповідача подав письмові пояснення б/н від 07.06.2012р., в яких 1-й відповідач заперечує проти позову прокурора, його додаткових пояснень від 10.05.12р. вих. № 68-1562вих12; від 31.05.12р. вих. № 68-1810вих12; вих. № 68-1811вих12 та просить суд відмовити в задоволенні позову. Зокрема у письмових пояснення зазначено наступне.

Спірні ділянки не належать до державної чи комунальної власності, що підтверджується довідкою Михайловецької сільської ради № 99 від 30.05.2012р.

Спірні земельні ділянки вибули з державної власності ще 25.05.1995р., коли були передані в колективну власність КСП "Темп" та його членів (ст. 5 Земельного кодексу в редакції 1992 року, ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство") за відповідним державним актом № 01 від 25.05.1995р. Цей процес відбувався відповідно до Указів Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10.11.1994р. № 666/94 та "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995р. № 720/95. Таким чином, право власності на відповідні землі виникло у 44 громадян ще у 1995 році, і думка прокурора, що частина з них права власності на землю не отримала є безпідставною.

Підтвердженням цього є надана суду відділом Держкомзему в Мурованокуриловецькому районі технічна документація по паюванню земель колективної власності КСП "Темп" с. Михайлівні, виготовлена Вінницьким філіалом Інститутом землеустрою УАНН, у складі якої є розпорядження Мурованокуриловецької РДА від 21.10.1996 року № 242 про видачу членам КСП "Темп" сертифікатів на право на земельну частку (пай), додатки до цього розпорядження: розрахунок вартості земельної частки, що посилається на виданий КСП "Темп" державний акт на право колективної власності на землю № 01 від 25.05.1995 року, а також список членів КСП, до якого входять і власники 44 ділянок, щодо яких укладено оспорюваний правочин. (а.с. 123-128 т. 2).

В судове засідання 12.06.2012р. з"явились представники прокуратури, позивача, 1-го відповідача та Відділу Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі, які позовні вимоги та заперечення стосовно позову підтримали. 2-й відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом повноважного представника 2-го відповідача у розписці про перерву від 05.06.2012р. (а.с. 121 т. 2).

Відсутність представника 2-го відповідача, який висловив свою позицію у відзиві на позов, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи № 12/31/2012/5003, технічну документацію по паюванню земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства "Темп" 1996р., технічну документацію на поділ земель колективної власності і виготовлення державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право на земельну частку/пай/ членами колишнього КСП "Темп" 2002р., суд встановив наступне.

21.10.1996р. Мурованокуриловецька районна державна адміністрація видала розпорядження "Про затвердження розрахунків вартості земельної частки (паю) і видачі сертифікатів по КСП "Темп" с. Михайлівці", яким вирішено: 1) затвердити розрахунки вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) в площі сільськогосподарських угідь, що передані у колективну власність КСП "Темп" с. Михайлівці згідно додатку; 2) видати сертифікати на право на земельну частку (пай) громадянам співвласникам колективної власності на землю в кількості 540 чоловік згідно списку, затвердженого комісією по паюванню земель КСП "Темп" с. Михайлівці 1996р. (а.с. 44 т.3).

У списку наведений перелік громадян членів КСП "Темп" та пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай) с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 38-43 т.3).

27.12.2001р. Михайловецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області прийняла рішення "Про приватизацію земель колективної власності колишнього КСП "Темп", п.1 якого вирішила вважати за можливе передати громадянам співвласникам земель колективної власності колишнього КСП "Темп" земельних часток (паїв) у власність відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с. 47 т.3).

23.05.2003р. Мурованокуриловецька районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 120 "Про погодження схеми поділу земель колективної власності колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці", яким погоджено схему поділу земель колективної власності колишнього КСП "Темп" з показниками: площа земель, що підлягають поділу на земельні частки (паї) -1763,64 га, в т.ч. ріллі - 1724,14 га, багаторічні насадження -39,5 га; кількість членів господарств -629 осіб; вартість земельної частки (паю) -9 216,54 грн. (а.с. 48 т.3).

У списку та уточненому списку перелічені члени колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці Мурованокуриловецького району, на погодження місця розташування земельних часток (паїв) у землях колективної власності. (а.с. 49-66, 67 т.3).

У списку наведений перелік громадян колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці, які погодили місце розташування земельних ділянок (а.с. 68 т.3).

05.06.2003р. Михайловецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області прийняла рішення "Про висновок щодо передачі у власність членам колишнього КСП "Темп" земельних часток (паїв) із земель колективної власності", яким вирішила: 1) погодити технічну документацію на поділ земель колективної власності і виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам-членам колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці, розроблену ДП "Вінницький регіональний центр державного земельного кадастру"; 2) вважати за можливе передати у власність громадянам - членам колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці земельні частки (паї) із земель колективної власності і видати державні акти на право власності на землю -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 69 т.3).

07.10.2003р. Мурованокуриловецька районна державна адміністрація винесла розпорядження № 270 "Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП "Темп" с. Михайлівці", відповідно до якого вирішено: п.1) затвердити технічну документацію по поділу земель колективної власності і виготовлення державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам колишнього і КСП "Темп" с. Михайлівні; 2) передати у власність громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видати державні акти на право власності на землю громадянам згідно з додатками 1,2,3. (а.с. 70 т.3).

У додатку № 1 до розпорядження РДА від 07.10.2003р. наведений список членів колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці Мурованокуриловецького району, на передачу у власність земельних часток (паїв) і виготовлення державних актів взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с. 71-81 т.3).

У додатку № 2 до розпорядження РДА від 07.10.2003р. наведений список членів колишнього КСП "Темп" с. Михайлівці Мурованокуриловецького району, які померли і їх земельні частки (паї) передаються у власність спадкоємцям по мірі оформлення права на спадщину (а.с. 82-83 т.3).

20.09.2005р. Мурованокуриловецька районна державна адміністрація винесла розпорядження № 271 "Про внесення часткових змін до розпорядження від 07.10.2003р. № 270 "Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП "Темп" с. Михайлівці", яким вирішено: п.1) внести часткові зміни до розпорядження від 07.10.2003 р. № 270 "Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП "Темп" с. Михайлівці" в частині передачі у власність земельної частки (паю) № 10 згідно затвердженої технічної документації; 2) передати у власність ОСОБА_15 ділянку № НОМЕР_4 загальною площею 2,97 га, в тому числі ріллі 2,90 га, багаторічні насадження 0,07 га та передати у власність громадянці ОСОБА_16 земельну ділянку № НОМЕР_5 загальною площею 3,25 га, в тому числі ріллі 3,19 га, багаторічні насадження 0,06 га.; 3) видати громадянину ОСОБА_15 та громадянці ОСОБА_16 державні акти на право власності на земельні ділянки з визначенням цільового призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 18,19 т.3).

14.12.2011р. Михайловецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області (9 сесія 6 скликання) прийняла рішення № 62 "Про укладання договору управління спадщиною", яким вирішено: 1) земельні ділянки, що входять до складу спадкового майна померлих громадян до часу оформлення прав власності спадкоємцями, взяти під охорону Михайловецькою сільською радою, згідно акту опису, що додається; 2) визначено Установником управління земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна Михайловецьку сільську раду; 3) уповноважено сільського голову Лосковського В.Є. від імені Установника на укладання договору на управління спадщиною щодо земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна; 4) визначено управителем земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1", та зобов'язано його здійснювати управління земельними ділянками, які входять до складу спадкового майна, в інтересах спадкоємців; 5) уповноважено сільського голову Лосковського В.Є. одночасно з укладанням договору на управління спадщиною, укласти додаткову угоду до соціальної угоди № 1 від 01.01.2011 року щодо встановлення плати за користування земельними ділянками, які входять до складу спадкового майна в розмірі 305,16 грн. за 1 га.; 6) плата за тимчасове використання земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна вноситься до бюджету Михайловецької сільської ради; 7) в разі прийняття спадщини спадкоємцями померлого власника земельної ділянки або набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою, укладається відповідний договір з новим власником. Договір на управління спадщиною потребує уточнення та змін. (а.с. 12 т.1).

14.12.2011р. на підставі рішення Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області № 62 від 14.12.2011р. між Михайловецькою сільською радою (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" (Управитель), на підставі ст. 1285 Цивільного кодексу України, з метою утримання (догляду) та збереження частини спадкового майна, а саме земельних ділянок сільськогосподарського призначення (далі - Майна), які залишилися після смерті громадян, спадкоємці яких не прийняли спадщину, згідно опису майна, що додається, уклали цей договір на управління спадщиною, відповідно до якого: Установник управління передає, а Управитель приймає в управління земельні ділянки сільськогосподарського призначення, далі - Майно, які потребують утримання (догляду) згідно опису Майна, що додається, та є невід'ємною частиною цього Договору. В опис Майна щорічно вносяться відповідні зміни, які відображають зменшення або збільшення кількості земельних ділянок, які входять до складу Майна (п. 1 договору на управління спадщиною) (а.с. 13 т. 1).

Відповідно до п. 2 договору на управління спадщиною, Управитель зобов'язаний здійснювати управління Майном наступним чином: не допускати забур'янення земельних ділянок, погіршення їх родючості, для чого - здійснювати обробіток цих земельних ділянок та вирощування на них зернових та технічних культур до настання однієї з таких подій, що зумовлюють припинення дії цього договору відносно певної земельної ділянки: або прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки спадкоємцем (спадкоємцями) померлого власника або до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою. Про настання відповідної події Установник управління зобов'язаний письмово повідомити Управителя не пізніше 5 календарних днів після її настання, з наданням утверджуючих подію документів.

Передача Майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до Управителя. Ціна цього договору дорівнює нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, відносно яких діє даний Договір (п. 3 договору на управління спадщиною).

Згідно з п. 4 договору на управління спадщиною, Управитель має право здійснювати обробіток цих земельних ділянок та вирощування на них зернових та технічних культур, отримання їх врожаю. Отриманий врожай є власністю Управителя та платою за виконання ним повноважень та дій з управління Майном.

Строк дії цього договору - з моменту підписання і до його припинення відносно певної земельної ділянки, внаслідок настання подій, визначених п.2 цього договору. У випадку, коли відносно останньої з земельних ділянок, визначених в описі - додатку до цього договору настане одна з подій, визначених п.2 цього договору, цей договір вважатиметься припиненим повністю (п. 6 договору на управління спадщиною).

Додатком до договору на управління спадщиною від 14.12.2011р. є опис майна (земельних ділянок с/г призначення), в якому зазначені прізвища, ім"я по батькові померлих осіб, площі, номери за схемою поділу ділянок при паюванні та нормативно грошова оцінка.

Відповідно до цього опису, в управління ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" передано земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу земельних ділянок при паюванні: 10,11,20,22,25,26,41,47,49,91,92,107,115,127,131,133,146,160,173,180,181,219,224,232,241,309,314,441,474,479,484,498,512,513,514,519,554,555,556,567,605,609,613,506 (а.с. 13 зворот т.1).

14.12.2011р. підписано акт прийому-передачі земельних ділянок (паїв), що входять до складу спадщини померлих громадян, розташованих на території Михайловецької сільської ради (а.с. 60 т.1).

Михайловецький сільський голова Лосковський В.Є., що виступає від імені Установника управління - Михайловецької сільської ради та генеральний директор ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" ОСОБА_1, що виступає від імені Управителя спадковим майном склали цей акт про те, що Установник управління передав, а Управитель прийняв в управління, охорону та збереження земельні ділянки (паї), що входять до складу спадщини померлих громадян, загальною площею - 126,49 га, в тому числі ріллі - 126,49 га; межі земельних ділянок не закріплені на місцевості; земельні ділянки придатні до використання за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; обмеження та права третіх сторін встановлені договором управління спадковим майном (земельними частками (паями)); ділянок природної чи виробничої ерозії ґрунту не встановлено; розбіжностей з проектними даними в розмірах земельних ділянок немає; здійснення управління спадковим майном (земельними частками (паями)) покладає на Управителя відповідальність перед третіми особами у відповідності до Цивільного кодексу України та зобов'язує здійснювати діяльність у відповідності до статті 96 Земельного кодексу України.

01.01.2011 р. між ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" (Інвестор) та Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району (Рада) укладено Угоду про соціальне партнерство" про те, що сторони за цією Угодою зобов"язуються шляхом об"єднання зусиль спільно діяти у сфері розвитку с. Михайлівці для покращення добробуту населення та розвитку інфраструктури населеного пункту с. Михайлівці для покращення добробуту населення та розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема Інвестор, використовуючи 380,0454 га земель (оренда земельних часток (паїв), зобов"язується внести кошти в сумі 13200,68 грн. з розрахунку 15 грн. (за повний рік) за один га орендованих земель, договори оренди яких зареєстровані у Мурованокуриловецькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (а.с. 107 т.1).

14.12.2011 р. ТОВ "Агрофірма ОСОБА_1" та Михайловецька сільська рада Мурованокуриловецького району підписали Додаткову угоду до угоди про соціальне партнерство від 01.01.2011 р., пунктом 1-м якої, у зв"язку з укладенням між Сторонами договору на управління спадщиною № 1 від 14 грудня 2011 р. щодо земельних ділянок, які входять до складу спадкового майна померлих громадян та на підставі п. 5 рішення Ради № 62 від 14.12.2011 р., сторони домовились доповнити п. 2 угоди про соціальне партнерство від 01.01.2011 рж. абзацом: "Інвестор здійснюючи управління спадщиною - земельними ділянками, які входять до складу спадкового майна померлих громадян та знаходяться на території Михайловецької сільської ради, зобов"язується внести кошти на рахунок вищеназваної ради в сумі 38599,69 грн. з розрахунку 305,16 грн. за 1 га земель, щодо яких здійснюється управління спадщиною".

23.03.2012р. Прокурором Мурованокуриловецького району внесено протест № 68-949 вих12 від 23.03.2012р. на рішення № 62 від 14.12.2011р. "Про укладання договору управління спадщиною", в якому прокурор вимагав розглянути протест на черговій сесії селищної ради та скасувати як незаконне Рішення № 62 9 сесії 6 скликання від 14.12.0211 року Михайловецької сільської ради "Про укладання договору управління спадщиною" (а.с. 72-74 т.1).

23.04.2012р. Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району прийнято рішення № 100, яким рішення № 62 від 14.12.2011 року "Про укладання договору управління спадщиною" скасовано (а.с. 14 т.2).

Наведене стверджується матеріалами справи та наданими в судових засіданнях поясненнями учасників судового процесу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До внесення змін до названої норми кодексу Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок", статтею 125 Земельного кодексу було передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною першою ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), суб'єктами права власності на землю зокрема є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України ).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 ЗК України ).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1,2,21 ГПК України господарські суди розглядають позови визначених у цих статтях осіб (або в їх інтересах) про захист їх порушеного права чи оспорюваного інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, на земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні №№ 10, 20, 22, 41, 49, 91, 92, 107,146, 160, 173, 180, 181, 224, 232, 241, 314, 441, 474, 479, 484, 498, 512, 513, 514, 519, 554, 555, 556, 605, 609, 506, громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки та зареєстрували їх у встановленому Законом порядку (а.с. 52,53,55,56,63-93 т.2). Отже ці земельні ділянки не відносяться до невитребуваних земельних ділянок.

При цьому суд не приймає доводи прокурора стосовно того, що на земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні 10 та 554, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI) не виникло право приватної власності, оскільки державні акти на ці ділянки виготовлені та зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів, але не отримані громадянами, оскільки, відповідно до законодавства (ст. 125 Земельного кодексу, п. 1,21 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на земелю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового кристування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43) державна реєстрація землеволодінь і користувань полягає у фіксуванні відомостей про складання та видачу державних актів. З моменту реєстрації державного акта у Книзі записів реєстрації державних актів виникає право власності або право користування на земельну ділянку.

Отже, вказані вище земельні ділянки віднесені до земель приватної власності громадян, тому договір на управління спадщиною від 14.12.2011р. в частині передачі в управління вказаних земельних ділянок не порушує права держави в особі Мурованокуриловецької РДА.

Відповідно до чинного законодавства, до повноважень Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області не віднесено розпорядження вищезазначеними земельними ділянками.

Посилання прокурора на те, що громадяни, які були власниками цих земельних ділянок померли, а тому земельні ділянки перебувають у віданні районної державної адміністрації, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1277 Цивільного кодексу України визначено, що в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1277 ЦК України).

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1277 ЦК України).

У роз"ясненні Міністерства юстиції України від 13.10.2011р. "Про деякі аспекти набуття права власності на об"єкти безхазяйного нерухомого майна" роз"яснено порядок визнання спадщини відумерлою.

Разом з тим, як випливає з матеріалів справи № 12/31/2012/5003 та наданих в судових засіданнях пояснень учасників судового процесу, спадщина стосовно земельних ділянок відмерлою не визнана, земельні ділянки до державної чи комунальної власності не віднесені.

Прокурором надано рішення Мурованокуриловецького районного суду від 06.06.2012р. про визнання відумерлою спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_14 Однак вказані рішення не набрали законної сили. Окрім того рішення про визнання спадщини відумерлою прийняті після укладання спірного договору на управління спадщиною від 14.12.2011р.

Також не приймаються судом доводи прокурора щодо порушення спірним договором інтересів держави в особі Мурованокуриловецької РДА, оскільки остання відповідно до ст.ст. 13,21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" вирішує питання щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Прокурором не взято до уваги те, що відподповідно до названих норм Закону, районні державні адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, як і в інших напрямках діють в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією та законами України, якими районні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо земель приватної власності.

Крім того, прокурор посилається на те що договір є незаконним, оскільки охорона спадкового майна може тривати до закінчення 6-ти місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (стст. 1220, 1283 ЦК України).

Разом з тим, спірний договір не є договором про охорону спадкового майна.

Відповідно до ст. 1285 ЦК України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, в разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управлянні спадщиною з іншою особою. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з"явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

На вищевказані земельні ділянки виникло право приватної власності, власники їх померли, і на ці земельні ділянки відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрита спадщина.

Оскільки цю спадщину не визнано відумерлою згідно зі ст. 1277 ЦК України, Михайловецькою сільською радою як органом місцевого самоврядування правомірно укладено договір на управління спадщиною на земельні ділянки, які потребують утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій, що передбачено ст. 1285 ЦК України, і яка обмежує укладення такого договору лише часом з"явлення спадкоємців або прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стосовно решти земельних ділянок:за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні 11, 25, 47, 115, 131, 567, 613 - то докази щодо виникнення права приватної власності на них відсутні, оскільки виготовлені державні акти на них у встановленому порядку не зареєстровані (а.с. 54,57-62 т.2).

Крім того, на земельні ділянки за номерами згідно схеми поділу земельних ділянок при паюванні 26,127,133,219,309 державні акти на право власності не виготовлялись, що стверджується матеріалами справи та поясненнями учасників процесу, в тому рахунку: представника відділу Держкомзему у Мурованокуриловецькому районі.

Отже, виходячи з положень ст. 125 Земельного кодексу України, право приватної власності на вказані земельні ділянки не виникло, у громадян виникло право власності лише на земельний пай в умовних кадастрових гектарах. Таким чином, спадщина на конкретні земельні ділянки після смерті громадян не відкрита, а відтак вони не можуть бути об"єктом договору на управління спадковим майном, що є предметом спору, а відносяться до невитребуваних земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначсенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Земельні ділянки за №№ 11, 25, 26, 47, 115, 127,131, 133,219,309,567, 613 знаходяться за межами населеного пункту, а тому, виходячи зі змісту ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та відповідно до ст. п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, перебувають у віданні Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області.

Отже Михайловецька сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області, укладаючи з відповідачем спірний договір на управління спадщиною не мала права розпоряджатися цими земельними ділянками на свій розсуд, крім того, спадщина стосовно цих земельних ділянок не відкрита, а тому договір на управління спадщиною від 14.12.2011р. не відповідає законодавству в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні 11, 25, 26, 47, 115, 127, 131, 219, 309, 567, 613.

З урахуванням наведеного, оспорюваний договір на управління спадщиною від 14.12.2011р. укладений між Михайловецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" слід визнати недійсним в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні 11, 25, 26, 47, 115, 127, 131, 219, 309, 567, 613.

Не підлягають задоволенню вимоги прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області щодо повернення Михайловецькій сільській раді Мурованокуриловецького району усіх земельних ділянок, що є предметом договору на управління спадщиною від 14.12.2011 р., оскільки:

- договір на управління спадщиною щодо земельних ділянок приватної власності не визнано недійсним;

- щодо решти земельних ділянок, то розпорядження ними відноситься до повноважень Мурованокуриловецької райдержадміністрації, тому відсутні правові підстави для повернення їх (земельних ділянок) Михайловецькій сільській раді.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 90, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір на управління спадщиною, укладений 14.12.2011р. між Михайловецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" в управління земельних ділянок за номерами згідно схеми поділу ділянок при паюванні 11, 25, 47, 115, 131, 567, 613.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ОСОБА_1" (23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 35353973; р/р 260070125870001 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь" у м. Києві, МФО 300379) до державного бюджету 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) судового збору.

5. Стягнути з Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району (23411, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н., с. Михайлівці, вул. Леніна, 37, код ЄДРПОУ 04327005) до державного бюджету 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 коп.) судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Надіслати окремі ухвали стосовно Муровано-Куриловецької районної прокуратури Вінницької області, Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області, Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Повне рішення складено 18 червня 2012 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- Михайловецькій сільській раді Мурованокуриловецького району (23411, Мурованокуриловецький р-н., с. Михайлівці, вул. Леніна, 37)