Постанова № 247536, 28.09.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.09.06р.

Справа № А23/219

За позовом Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд", м.Новомосковськ,Дніпропетровської області

про зобов"язання вчинити певні дії

Суддя Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Панченко Л.О. дов. від 10.01.06 №109/10/10-009 начальникюр.відділу

Від відповідача Курта П.П. дов від 04.08.06 №1 представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов’язання вчинити певні дії, а саме: за недопуск оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ Чорного А.Д. та співробітників Новомосковської ОДПІ до перевірки прийняти рішення про застосування арешту активів відповідача у вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача та зобов’язати відповідача допустити оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ Чорного А.Д. і співробітників відділу контрольно-перевірочної роботи до проведення перевірки дотримання вимог валютного та податкового законодавства України за період з 01.01.03 по 01.12.05.

28.07.06 відкрито провадження у даній адміністративній справі № А23/219.

07.08.06 до господарського суду від відповідача надійшла заява про апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі № А23/219 від 28.07.06, 15.08.06 - апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № А23/219 від 28.07.06.

Ухвалою суду від 16.08.06 господарським судом Дніпропетровської області в прийнятті заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги позивача на ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № А23/219 від 28.07.06 на підставі п.2 ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено.

05.09.06 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга позивача про оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справі № А23/219 від 16.08.06 про відмову в прийнятті апеляційної скарги позивача на ухвалу про відкриття провадження у справі №А23/219 від 28.07.06.

Ухвалою суду від 06.09.06 по справі № А23/219 в прийнятті апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.06 по справі № А23/219 також на підставі п.2 ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено.

19.09.06 позивачем подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій він уточнює прохальну частину пункту 4 позовної заяви та просить зобов’язати відповідача допустити оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ Чорного Антона Дмитровича і співробітника відділу контрольно-перевірочної роботи до проведення планової виїзної перевірки.

26.09.06 позивачем подана заява, якою він уточнює позовні вимоги, просить зобов’язати відповідача допустити оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ Чорного Антона Дмитровича і співробітника відділу контрольно-перевірочної роботи до проведення планової виїзної перевірки за період з 01.01.03 по 01.12.05; на підставі абз."г" п9.1.2 п.9.1, пп.9.3.3 п.9.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв’язку з відмовою платника податків від допуску до проведення перевірки накласти адміністративний арешт на розрахункові рахунки відповідача, зазначені в позовній заяві, строком на 96 годин з першого дня початку планової виїзної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Новомосковським відділом податкової міліції УПМ ДПА у Дніпропетровській області 07.11.05 заведена оперативно-розшукова справа відносно посадових осіб підприємства-відповідача. В ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача та проведення оперативно-розшукових заходів встановлено порушення з боку посадових осіб відповідача Закону України "Про податок на додану вартість" в період 2003-2005 роки, а саме: завищення податкового кредиту, ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

Згідно п.7 ст.11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Новомосковським ВПМ УПМ ДПА у Дніпропетровській області ініційовано проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача, про що було повідомлено відповідача, але в допуску до проведення перевірки позивачеві було відмовлено, у зв’язку з чим було вирішено провести планову комплексну документальну перевірку, але позивач не був допущений до проведення комплексної документальної перевірки, передбаченої Національним планом проведення комплексних документальних перевірок, з посиланням на положення ч.4 ст.11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що правомірність недопущення працівників позивача до позапланової перевірки без відповідного рішення суду підтверджена постановою Ново московського міськрайонного суду від 29.06.06 по справі № 3-3607/2006.

Враховуючи уточнення позивачем своїх вимог, відповідачем подані доповнення до заперечень на позовну заяву, в яких відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано вимог щодо належного повідомлення відповідача про проведення планової перевірки із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Крім того, позивачем не обґрунтовано належним чином необхідність участі в проведенні планової перевірки оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ.

Також є безпідставним вимога про необхідність проведення перевірки за період з 01.01.03 по 01.12.05, оскільки за період з 01.01.03 по 31.12.04 підприємство вже перевірялось, що підтверджено відповідними актами. Повторне проведення перевірки за минулий період можливе тільки в порядку позапланової перевірки за умов, зазначених в п.8 ч.6 ст. 11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" .

Вимоги позивача стосовно накладення адміністративного арешту на розрахункові рахунки підприємства-відповідача строком на 96 годин, починаючи з першого дня початку планової виїзної перевірки, є незаконними, оскільки такий арешт може бути накладений лише у випадках якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки за наявністю законних підстав для її проведення, які фактично відсутні.

Крім того, виходячи з положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", адміністративний арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи (кошти на рахунку платника податків), а не на розрахункові рахунки відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю компанії "Мегатрейд", м. Новомосковськ Дніпропетровської області перебуває на податковому обліку в Новомосковській об’єднаній державній податковій інспекції, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.12.05 (свідоцтво № 03420803).

Як зазначено позивачем, Новомосковським відділом податкової міліції УПМ ДПА у Дніпропетровській області 07.11.05 заведена оперативно-розшукова справа відносно посадових осіб підприємства-відповідача. В ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача та проведення оперативно-розшукових заходів встановлено порушення з боку посадових осіб відповідача Закону України "Про податок на додану вартість" в період 2003-2005 роки, а саме: завищення податкового кредиту внаслідок придбання товарів у "фіктивних" підприємств в загальному розмірі 700 тис. грн., що свідчить про ухилення відповідача від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, у зв’язку з чим на підставі п.7 ч.6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Новомосковським відділом податкової міліції УПМ ДПА у Дніпропетровській області було ініційовано проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства-відповідача.

Позивачем виданий наказ № 50 від 14.02.06 (а.с.42) щодо організації та проведення позапланової виїзної перевірки відповідача з 15.02.06 по 27.02.06 з питання дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.05 по 31.12.05, а також залучення до перевірки оперуповноваженого відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ; виписано відповідне направлення на проведення перевірки № 109 від 14.02.06 (а.с.44), на підставі якого головним державним податковим інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи оподаткування фізичних осіб Величко О.Д., державним податковим інспектором сектору взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи Клочко Р.І., оперуповноваженим відділення податкової міліції Новомосковської ОДПІ Чорним А.Д. здійснено вихід на позапланову виїзну документальну перевірку підприємства-відповідача.

До проведення перевірки зазначені особи відповідачем допущені не були, про що складений акт про недопущення до перевірки від 15.02.06 (а.с.41) із зазначенням того, що директором підприємства-відповідача відмовлено в наданні документів для проведення перевірки з причин, визначених в ч.2 ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме: відсутнє рішення суду про проведення позапланової перевірки, що передбачено ч.ч.7, 8 ст. 111 цього Закону.

На підставі даного акту відділом податкової міліції було запропоновано включити відповідача до Національного плану проведення комплексних документальних перевірок.

Відповідно до Національного плану проведення комплексних документальних перевірок, затвердженого Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області плану-графіку перевірок планова перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства-відповідача за період з 01.01.05 по 31.12.05 запланована у ІІ кварталі 2006 року.

За вимогами ч.4 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.05 № 441, позивачем складено письмове повідомлення про проведення планової перевірки з питання дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.05 по 31.12.05 № 42/4 від 23.03.06, в якому встановлений початок проведення планової перевірки - 03.04.06 та її тривалість - 10 робочих днів. Зазначене повідомлення згідно відбитку поштового штемпелю на конверті направлено на адресу відповідача 25.03.06, отримано відповідачем 28.03.06, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Фактично у встановлений строк позивач планову перевірку не розпочав. Причини порушення строку початку планової перевірки позивачем не визначені, докази в підтвердження зазначеної обставини в матеріалах справи відсутні, позивачем не подані.

06.04.06 позивачем складений план перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства відповідача.

На підставі направлення № 312 від 06.04.06 (а.с.48) 10.04.06 представниками позивача зроблений вихід на комплексну документальну перевірку підприємства-відповідача, яку належало проводити, як зазначено в направленні № 312 від 06.04.06, з 07.04.06 по 20.04.06 за період діяльності відповідача з 01.01.05 по 31.12.03.

Підстави зміни строку проведення планової перевірки відповідача у встановленому порядку позивачем не визначені.

В наданні документів для проведення планової виїзної перевірки 10.04.06 відповідачем було відмовлено з посиланням на норми ч.4 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", про що складений акт від 10.04.06 № 5/232/31002076, а також підтверджено заявою відповідача про відмову від допуску до перевірки № 2 від 10.04.06(а.с.49, 50).

Суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією України.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені в статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до частини 4 цієї статті, на яку посилається відповідач в якості підстави відмови від допуску до перевірки, право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

При цьому згідно ч.5 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 21.07.05 затверджений Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно з яким при формуванні планів-графіків планових виїзних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання контролюючі органи встановлюють і погоджують строки проведення планових виїзних перевірок, що не перевищують відповідні строки, передбачені статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Органи державної контрольно-ревізійної служби погоджують з органами державної податкової служби плани-графіки щодо одночасного проведення планових виїзних ревізій і перевірок у порядку, встановленому ГоловКРУ разом з Державною податковою адміністрацією з урахуванням відповідних строків, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб'єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час, обставини непереборної сили тощо). Про зміни, що вносяться до планів-графіків, відповідні контролюючі органи інформуються у триденний строк з часу прийняття такого рішення.

Проведення планових виїзних ревізій і перевірок розпочинається одночасно всіма контролюючими органами в день, установлений згідно з планом-графіком, про який суб'єкт господарювання та всі контролюючі органи інформуються не пізніше ніж за десять днів до дня їх проведення.

Виходячи з зазначених вище правових норм, фактичні дії позивача свідчать про недотримання ним встановленого порядку організації проведення планової документальної перевірки, повідомлення платника податків –відповідача про проведення планової документальної перевірки, у зв’язку з чим відповідачем правомірно у відповідності з ч.4 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відмовлено позивачу в проведенні планової виїзної перевірки.

Крім того, суд вважає неправомірним включення до складу посадових осіб –перевіряючих підприємство-відповідача згідно направлення № 312 від 06.04.06 працівників податкової міліції.

Згідно ч.14, 15 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За визначенням, даним в ст.2 Закону України "Про оперативну розшукову діяльність". оперативно-розшукова діяльність –це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: органами державної податкової служби –оперативними підрозділами податкової міліції (ст.5 Закону України "Про оперативну розшукову діяльність").

Як зазначено в ч.3 ст.9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонної служби, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У встановленому порядку позивачем докази в підтвердження того факту, що Новомосковським відділом податкової міліції УПМ ДПА у Дніпропетровській області 07.11.05 заведена оперативно-розшукова справа відносно посадових осіб підприємства-відповідача, не подані, в матеріалах справи відсутні, у зв’язку з чим, враховуючи норми ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до яких посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки лише за наявності підстав для їх проведення, включення працівників податкової міліції до складу перевіряючих, які повинні проводити планову перевірку підприємства-відповідача, суд вважає неправомірним.

Також суд вважає неправомірним твердження позивача про необхідність проведення перевірки за період з 01.01.03 по 01.12.05. Як вбачається з матеріалів справи перевірка відповідача за період з 01.01.03 по 31.12.04 вже була проведена, про що складені відповідні акти № 6496110/23-208/4 від 20.04.04 та № 60/210/23-31002076 від 14.04.05.

Проведення повторної або додаткової планової документальної перевірки за періоди, які вже перевірялись, тим же самим податковим органом, що їх здійснював, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачена.

Згідно з нормами ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" повторне проведення перевірки за минулі роки можливе лише в порядку позапланової перевірки за умов, зазначених в ч.6 ст. 111 цього Закону.

Вимоги позивача стосовно накладення адміністративного арешту на розрахункові кошти також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Арешт активів може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування (пп."г" пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону).

Згідно з пп.9.3.8 п.9.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги правомірність дій відповідача за встановлених обставин щодо відмови позивачу від допуску його представників до проведення планової перевірки 10.04.06, суд вважає відсутніми підстави для накладення арешту на активи відповідача.

Крім того, як зазначено в п. 9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Підпунктом 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстав для застосування арешту активів відповідача немає.

Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

10.11.06

Згiдно з оригіналом

Помічник судді

Н.Ф. Голов'яшкіна