Ухвала суду № 24750004, 07.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р.Справа № 2а-1870/767/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Гуцала М.І. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-1870/767/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач) в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000150/2312/0/86099 від 26.10.2011р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000150/2312/0/86099 від 26.10.2011р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 05 по 30 вересня 2011 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кусум Фарм" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.10.2011 року №7531/2312/33525927/88 (а.с.9-53).

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Так, на думку ДПІ в м. Суми, в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ "Кусум Фарм" неправомірно віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 55523298,00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Також за результатами перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем п. 5.1, 5.2.1 п. 5.2, 5.4.4 п. 5.4, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок віднесення ТОВ "Кусум Фарм" до складу валових витрат за перевіряємий період маркетингових послуг в сумі 6501136,46грн.

За результатами розгляду ДПІ в м. Суми заперечення до акту перевірки №487 від 14.10.2011р. (а.с.64-70) ДПІ в м. Суми зазначено, що висновки акту перевірки визнані передчасними щодо зайвого включення ТОВ "Кусум Фарм" валових витрат за перевіряємий період маркетингових послуг, може бути зроблений після проведення комплексних заходів, які б беззаперечно підтверджували факти неотримання вказаних послуг взагалі або отримання маркетингових послуг без мети реального отримання доходу від понесених витрат, що відображено на 4 стор. листа ДПІ в м. Суми №85029/10/23-1210 від 21.10.2011р. "Про результат розгляду заперечень" (а.с. 74). Дані висновки акту перевірки з врахуванням розгляду ДПІ в м. Суми заперечень на акт перевірки були залишені без змін податковим органом в результаті подальшого адміністративного оскарження (а.с. 78-83).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011 року №0000150/2312/0/86099, яким ТОВ "Кусум Фарм" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 55523298,00 грн. (а.с.77)

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі підпункту 54.3 ст. 54 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року (далі - Закон), об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкта оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду.

Отже, показник від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток І кварталу 2011 року є цілісним показником, формування якого не залежить від періодів його виникнення, оскільки таке не передбачено законом.

Колегія суддів не приймає заперечення відповідача стосовно того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Подібне тлумачення податковим органом зазначеного положення Податкового кодексу України є необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Аналогічна правова позиція викладена в листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-38/10-1160 від 10.11.2011 року, який адресований Державні податковій службі України для керівництва у роботі.

Колегія суддів зазначає, що витрати, що не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток зазначені у статті 139 ПКУ та п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ці переліки є вичерпними та не містять такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу поточного року з минулого року".

Також слід зазначити щодо порядку заповнення позивачем податкових декларацій.

В декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року при розрахунку рядка 08 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((± 03 -(± 06) -07)" безпосередньо приймало участь від'ємне значення минулого податкового періоду (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства), тобто: "+ чи - скоригований валовий дохід поточного періоду" мінус "+ чи - скориговані валові витрати поточного періоду" та мінус "+ чи - сума амортизаційних відрахувань".

В новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", зареєстрованого в Мінюсті України 25 березня 2011 року за №397/19135 (діючого на час виникнення спірних правовідносин), яка складалася позивачем за ІІ квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами І кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року)", тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року із врахуванням рядка 2 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.85-88).

Рядок 07 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 "Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" мінус рядок 04 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування", який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 "Витрати операційної діяльності, в тому числі:" та рядка 06 "Інші витрати", який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за ІІ квартал 2011 року і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім цього, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

У відповідності до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податкового органу не було.

Таким чином, колегією суддів встановлено відсутність порушень в діях позивача норм п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-1870/767/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Гуцал М.І. Пянова Я.В.