Рішення № 24746, 23.06.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.2006 Справа № 16/164

За позовом

відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

до відповідача

Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород

про

стягнення заборгованості у сумі 49189,24 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Ганчак В. І. –юрисконсульт (дов. від 22.09.05 №3464)

Від відповідача

не з’явився (21.06.06 Ціпле І.Ю.–юрисконсульт (дов. від 16.02.06 №318)

СУТЬ СПОРУ відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці (далі –позивач) звернулося з позовом до Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 49189,24 грн., у т.ч. 47703,79 грн. основного боргу, 1369,77 грн. пені та 115,68 грн. три проценти річних за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії №05-0043 від 16.05.05.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не виконує умови договору №05-0043 від 16.05.05 по оплаті за електричну енергію, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість за період лютий-квітень 2006 року.

Станом на день судового засідання відповідач подав письмовий відзив, у якому заперечує позовні вимоги та заперечує прострочення оплати за спожиту електроенергію, посилаючись на те, що між сторонами підписаний договір №20 від 20.07.05 про порядок погашення заборгованості по активній та реактивній електроенергії.

У судовому засіданні 15.06.06 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) оголошувалася перерва.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 04.07.06.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

16.05.05 між позивачем (постачальник електричної енергії по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір про постачання електричної енергії №05-0043 (далі – договір), згідно умов якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов’язався оплачувати позивачеві вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (Розділ 1 договору)..

Згідно п. 2.2.3. договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 7 „Порядок розрахунків” та додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Позивач стверджує, що відповідач умови договору належним чином не виконував і внаслідок неналежного виконання передбачених договорами зобов’язання за період з лютого по квітень 2006 у відповідача виникла та рахується заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становить 47703,79 грн.

У відповідності до п.4.2.1 договору, де зазначено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3, 2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком 7 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, позивач з березня по травень 2006 року нарахував відповідачу пеню, що згідно розрахунку поданого позивачем становить 1369,77 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У відповідності до вищенаведеної норми, згідно поданого позивачем розрахунку, за внесення платежів з порушенням термінів оплати, встановлених у договору, відповідачу за період з березня по травень 2006 року нараховано три проценти річних у сумі 115,68 грн.

Проте, відповідач позовні вимоги заперечує, що обґрунтовує відсутністю простроченої заборгованості, оскільки заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з лютого по квітень 2006 року включно погашається на підставі договору №20 від 20.07.05 про порядок погашення заборгованості за використану електроенергію.

Суд відхиляє таке заперечення відповідача, з наступних мотивів. Договір №20 на який посилається відповідач підписаний 20.07.05, що випливає із п.1 даного договору, врегульовує заборгованість, яка виникла станом на 01.07.05 і складала загальну суму -505517,44 грн. в т.ч. по договору №05-0043 від 16.05.05. Порядок погашення заборгованості, яка виникла та виникатиме після 01.07.05 не є предметом вказаного договору на який посилається відповідач. Отже, виходячи з вищенаведеного та беручи до уваги, що спірна заборгованості виникла за лютий-квітень 2006 року, після укладення договору №20 від 20.07.05 про порядок погашення заборгованості, позивачем правомірно пред’явлено позов до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 49189,24 грн. за вищевказаний період.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 49189,24 грн., у т.ч., 47703,79 грн. основного боргу, 1369,77 грн. пені та 115,68 грн. три проценти річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вказана сума заборгованості позивачем доведена відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати у сумі 491,89 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” (м. Ужгород, вул. Брестська, 3, код ЄДРПОУ 05465241) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529):

- суму 49189,24 грн., у т.ч. 47703,79 грн. основного боргу, 1369,77 грн. пені та 115,68 грн. три проценти річних;

- суму 491,89 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський