Рішення № 2474542, 03.09.2008, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"03" вересня 2008 р. Справа № 17/82

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фронтон»

до відповідача Підприємця ОСОБА_1

про  розірвання договору оренди та виселення

за участю представників сторін:

позивача: Мартинов О.Ю.

відповідача: ОСОБА_2

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача в якому просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2006р. між Підприємством облспоживспілки «Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»(орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар). В ході судового розгляду позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с.34) і додатково до заявленої вимоги просить виселити відповідача з орендованого нежилого приміщення розташованого по вул.Соборній, 3 в м.Рівне. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є власником цього приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2008р. який укладено з Підприємством облспоживспілки «Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»і до нього перейшли права орендодавця. Пунктом 4.3. договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2006р. встановлено, що орендна плата може переглядатися на вимогу однієї із сторін (у випадку зміни податкового законодавства, розміру амортизаційних відрахувань і т.д.). На підставі Висновку про вартість оренди 1 м.кв. частини нежитлового приміщення розташованого по вул.Соборній, 3 в м.Рівне, складеного ППФ «Україна-Сервіс», позивач дійшов висновку, що розмір орендної плати передбачений договором оренди нежилого приміщення, який становив 840 грн., з метою запобігання нанесення збитків підприємству, потребує збільшення, оскільки не відповідає ринковій вартості оренди. Крім цього, позивач вказує, що сплачує відсотки за користування кредитом взятим на придбання цього приміщення та нараховує значні амортвідрахування. Оскільки відповідач відхилив прпопозицію позивача про зміну умов договору, щодо збільшення орендної плати, позивач на підставі ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 8.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2006р. звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.

Відповідач з підстав зазначених у відзиві на позов (а.с.23) просить в позові відмовити, оскільки зміна умов договору та його розірвання може бути тільки за згодою сторін. В судовому засіданні підтримав свої заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01 січня 2006 року між Підприємством облспоживспілки «Рівненський заготівельно -виробничо - збутовий комбінат»(орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення б/н, згідно якого орендодавець передав у користування орендарю нежитлове складське приміщення по вул. Соборній, 3 у м.Рівне, загальною площею 170 м.кв., строком до 01.01.2010р. з сплатою орендної плати в розмірі 840 грн. за один місяць з ПДВ (а.с.8-10). Вказаний договір нотаріально не посвідчений, проте визнаний дійсним рішенням господарського суду Рівненської області від 20.06.2007р. по справі № 15/178 (а.с.37-39).

Згідно договору купівлі-продажу від 16.04.2008р. ТзОВ - фірма «Фронтон»придбало у ПО «Рівненський заготівельно -виробничо - збутовий комбінат»вбудоване нежиле приміщення магазину № 10 загальною площею 180,5 м.кв., яке знаходиться за адресою вул. Соборна, 3 у м.Рівне. Даний договір нотаріально посвідчений і зареєстрваний в реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.11-13).

Частиною 1 ст. 770 ЦК україни встановлдено, що у разі зміни власника речі переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином до ТзОВ - фірма «Фронтон»перейшли права та обов'язки орендаря по договору оренди нежилого приміщення б/н від 01.01.2006р..

20 травня 2008 року між позивачем та ПП фірмою «Україна-Сервіс» був укладений договір на проведення незалежної експертної оцінки 1 кв.м. оренди приміщення, що є власністю ТзОВ - фірми «Фронтон»і знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 3 (а.с.14).

Згідно Висновку про вартість оренди 1 м.кв. частини нежитлового приміщення розташованого по вул.Соборній, 3 в м.Рівне, ринкова вартість оренди приміщення площею 180,5 м2, з яких 144,2 м2 приміщення 1-го поверху, 36,3 м2 підвальне приміщення, - станом на 30.04.2008 року складає: приміщення першого поверху - 309 (триста дев'ять) грн. без врахування ПДВ; підвальне приміщення - 123 (сто двадцять три) грн. без врахування ПДВ (а.с.15).

Пунктом 4.3. договору оренди від 01.01.2006р. встановлено, що орендна плата може переглядатися на вимогу однієї із Сторін (у випадку зміни податкового законодавства, розміру амортизаційних відрахувань і т.д.).

На підставі Висновку про вартість оренди 1 м.кв. частини нежитлового приміщення розташованого по вул.Соборній, 3 в м.Рівне, позивач дійшов висновку, що розмір орендної плати передбачений договором оренди нежилого приміщення, який становив 840 грн. не відповідає ринковій вартості оренди і з метою запобігання нанесення збитків підприємству, потребує збільшення. Крім цього, позивач вказує, що сплачує відсотки за користування кредитом взятим на придбання цього приміщення, що підтверджується кредитним договором з ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»від 16.04.2008р., та нараховує значні амортвідрахування, що підтверджується бухгалтерською довідкою №108 від 02.09.2008р. (а.с.40-51).

Частиною 2 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

13 червня 2008 року позивачем було надіслано відповідачу вимогу про збільшення розміру орендної плати, або розірвання договору, на яку 17.06.2008 року відповідач надіслано відповідь про відмову від розірвання договору, а також непогодження з підвищенням розміру орендної плати (а.с.36,16).

Пунктом 8.1 договору оренди від 01.01.2006р. визначено, що договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням судових органів у випадках передбачених чинним законодавством та умовами даного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору).

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та підтримані у судовому засіданні до уваги судом не беруться, оскільки право на зміну розміру орендної плати перебачене п.4.3 договору оренди від 01.01.2006р. та ч. 2 ст. 651 ЦК України в яких підстави такої зміни не обмежені, хоча і мають бути обгрунтовані. Підстави наведені позивачем є обгрунтованими, оскільки орендна плата встановлена договором значно нижче ринкової, при цьому позивачем отримано кредит на придбання даного приміщення за яким він сплачує відсотки, а також нараховує значні амортвідрахування.

Крім цього, позивачем дотримано порядок зміни умов договору та його розірвання встановлених договором оренди від 01.01.2006р. та законодавством, надіслана письмова вимога про зміну умов договору в частині розміру орендної плати, яка відповідачем відхилена.

З врахуванням вищевикладеного, позовна вимога про розірвання договору оренди від 01.01.2006р. є обгрунтованою і підлягає задовленню.

Оскільки правовою підставою для користування орендованим приміщенням був договір оренди нежилого приміщення б/н від 01.01.2006р., то після його розірвання такі підстави відпали, отже відповідно до ст. 785 ЦК України, підприємець ОСОБА_1повинна негайно повернути приміщення  ТзОВ - фірмі «Фронтон».

Частиною 2 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання припиняються.

З врахуванням даних обставин слід задоволити вимогу ТзОВ - фірми «Фронтон», щодо виселення підприємця ОСОБА_1

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити. Розірвати договір оренди нежилого приміщення б/н від 01.01.2006р. укладений між Підприємством облспоживспілки «Рівненський заготівельно -виробничо - збутовий комбінат»(орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар).

2. Виселити підприємця ОСОБА_1 з займаного нею нежилого приміщення розташованого за адресою : м.Рівне, вул. Соборна, 3.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Фронтон»(33013 м.Рівне, проспект Миру, буд.15, код 31640971) - 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази ТзОВ -фірмі «Фронтон»видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05.09.2008р.

Суддя М.Г. Петухов.