Рішення № 24740195, 31.10.2011, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Дата документу18.06.2012

Справа №2-3747/11

рішення

Іменем України

31 жовтня 2011 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Луньовій С.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №2-3747/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2618,20 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Дельта Банк»звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 2618,20 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 20.03.2010 року між ПАТ «Дельта Банк»та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2, згідно вимог якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті -гривні та надав кредит, шляхом відкриття йому не відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 гривень та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 2850,25 гривень на умовах, що містяться в тарифному пакеті «Лояльна пропозиція 18 (2)». Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо погашення кредиту, відсотків та комісії, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач позов не визнав повністю та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що розрахунок, наданий позивачем, невірний, проти інших обставин, викладених у позовній заяві не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.03.2010 року між ПАТ «Дельта Банк»(банк) та ОСОБА_1 (держатель) було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2, згідно вимог якого, банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті -гривні та надав кредит шляхом відкриття йому не відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 гривень та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 2850,25 гривень на умовах, що містяться в тарифному пакеті «Лояльна пропозиція 18 (2)»(а.с.7-8, 9).

Згідно п.1.6 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року банк здійснює обслуговування рахунку за кредитною схемою.

На підставі п.2.1 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року моментом надання банком держателю кредиту є здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

Відповідно до п.п.2.3, 2.4 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року держатель картки сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, які нараховуються у валюті рахунку щоденно, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня, виходячи з кількості днів в період нарахування (факт/факт), за ставками, які зазначені в тарифах (а.с.9). При нарахуванні процентів враховується день виникнення та не враховується повернення заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом.

Згідно п.3.6 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у тарифах. Обов'язковими складовими обов'язкового мінімального платежу є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів.

На підставі п.3.7 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року у разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, строки та в порядку, які визначені правилами та тарифами.

Відповідно до тарифів на обслуговування платіжних карток (тарифний пакет «Лояльна пропозиція 18(2)») частка обов'язкового погашення тіла кредиту -5,56%, процент за користування кредитною лінією становить 0,00001% річних, процент на позитивний залишок -1,00% річних, процент за недозволений овердрафт -0,00001% річних, плата за обслуговування кредитного ліміту -1,00% в місяць, комісія за проведення операцій, здійсненій у валюті, відмінній від валюти картрахунку -1,00%, штраф за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу -0,01%, але не менше та/або не більше 100 гривень за кожен факт прострочення (а.с.9).

Однак ОСОБА_1 вимоги договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року не виконує, в обумовлені строки кредит, комісії та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 17.03.2011 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року в розмірі 2618,20 гривень, а саме: 935,47 гривень -тіло кредиту, 1426,23 гривень -прострочене тіло кредиту, 256,50 гривень -комісії (а.с.6).

Згідно з п.5.4 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року сторони домовилися, що нарахування та стягнення банком неустойки (пені) є правом, а не зобов'язанням банку. При формуванні ціни позову позивач не враховував неустойку (пеню).

Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості не вжив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору НОМЕР_2 від 20.03.2010 року ПАТ «Дельта Банк»надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме, не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, комісії та відсотків по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, несплачених відсотках та несплаченій комісії, відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідачем до суду не було надано свій розрахунок заборгованості, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2618,20 гривень та судових витрат -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р №26257903447847, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 47 копійок -тіло кредиту, 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) гривень 23 копійки -прострочене тіло кредиту, 256 (двісті п'ятдесят шість) гривень 50 копійок -комісії, а разом 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 20 копійок заборгованості за договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки НОМЕР_2 від 20.03.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р №6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) 51 (п'ятдесят одна) гривню витрат по сплаті позивачем судового збору і 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод