Постанова № 24739716, 07.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року 11:41 справа № 2а-1965/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Терера»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

31.10.2011р. №0048121501

за участю представників сторін:

від позивача: Григорян І.Г.,

від відповідача: Линовицький Р.С.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терера»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2011 року №0048121501.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом при проведенні перевірки зроблено хибний висновок щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 582911грн. та протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2011 року №0048121501. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на обставини викладені в позовній заяві.

Представником відповідача суду надано усні та письмові заперечення проти позовних вимог. В яких просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за серпень 2011року з податкової звітності з податку на прибуток .

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 18 жовтня 2011 року №11116/15-1-36509316 та на підставі вказаного Акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0048121501 від 31 жовтня 2011 року, яким позивачеві за порушення підпункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу Україні та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 582911грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Терера»у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено рядок 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що товариство не мало права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року включати до рядка 06.6. - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язано було включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків у попередніх періодах.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств визначено розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В І кварталі 2011 року діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до ст. 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Отже, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 1 квітня 2011 року визначено ст. 150 Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 вказаної статі встановлено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд звертає увагу на те, що пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системний аналіз змісту абз. 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року, без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999р. №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у зв'язку із набранням 1 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства позивач повинен був керуватися не Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»з 1 квітня 2011 року, оскільки питання оподаткування, декларування податку на прибуток з ІІ кварталу 2011 року регулюються лише Податковим Кодексом із врахуванням Перехідних положень.

З врахуванням наведеного, у позивача відсутні визначені законом підстави для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Враховуючи викладене, податковим органом зроблено вірний висновок про те, що до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається загальна сума від'ємного значення І кварталу 2011 року, а включаються лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків у попередніх періодах, є вірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук