Постанова № 24739689, 15.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року 17:22 № 2а-3340/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 26.12.2011р. № 2-25д), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 05 грудня 2011 року № 0002281510, -В С Т А Н О В И В:

Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз», Позивач) заявлені позовні вимоги до

Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області (далі - ДПІ, Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 05 грудня 2011 року № 0002281510.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування відповідальності спірним рішення за порушення строків сплати розстрочених грошових зобов'язань згідно договору про розстрочення грошових зобов'язань порушує умови договору та є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що висновки Акта перевірки не спростовані позивачем, а тому застосування до нього відповідальності спірним рішенням є правомірним.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судові засідання не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляду справи за їх відсутності, подали до суду письмові заперечення та документи на їх підтвердження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

ДПІ провела камеральну перевірку своєчасності сплати рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»з питань своєчасності сплати рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні за серпень, вересень 2011 року та рішень ОДПС України про розстрочення від 29 квітня 2011 року № 34, за результатами якої було складено Акт від 05 грудня 2011 року № 587/15-30019775.

В акті перевірки було встановлено, що в порушення п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»було прострочена сплата узгодженого податкового зобов'язання в податкових розрахунках з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувають в Україні від 15 вересня 2011 року № 9007515706, № 9007516002, від 17 жовтня 2011 року № 9008640852, № 9008640844 в сумах 1 197 864, 26 грн., 80 533, 72 грн., 4 325, 25 грн., 85 323, 36 грн., 2 200, 21 грн., 1 255 566, 87 грн., 4 206, 75 грн., 84 532, 81 грн. із граничним терміном сплати 30 вересня та 30 жовтня 2011 року на 61, 61, 61, 61, 31, 31, 31 та 31 дні відповідно та згідно Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання від 29 квітня 2011 року № 34 сумах 171 744, 08 грн., 1 046 423, 26 грн., 5 569, 50 грн., із граничним терміном сплати 07 жовтня 2011 року на 54, 54, 54 дні відповідно платіжним дорученням від 30 листопада 2011 року.

05 грудня 2011 року ДПІ прийняла на підставі вказаного Акта перевірки податкове повідомлення -рішення № 0002281510 за формою «Ш», яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 61 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 3 938 290, 07 грн. ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 787 658, 00 грн. за платежем «рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні».

Відповідно до пп. 16.1.4. Податкового кодексу України (далі -ПК України) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що відповідно до п. 260.1. ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п. 260.3. ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п 260.5. ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7. ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Позивачем не заперечувались встановлені в Акті перевірки факти подачі розрахунків з рентної плати за вересень та серпень 2011 із самостійно узгодженими сумами податкового зобов'язання та факт сплати рентної плати за вересень та серпень 2011 року платіжними дорученнями від 30 листопада 2011 року № 308 та № 380 відповідно.

Відповідно до п. 261.1. ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до п. 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на те, що граничним терміном для сплати самостійно узгоджених у вказаних розрахунках податкових зобов'язань з рентної плати були відповідно 30 вересня та 30 жовтня 2011 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку Акта перевірки про прострочення позивачем сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати більше ніж на тридцять календарних днів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп. 17.1.5. ПК України платник податків має право одержувати, зокрема, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.32. ПК України органи державної податкової служби мають право надавати, зокрема, розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 32.1. ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з п. 32.2. ПК України зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки.

У взаємозв'язку з наведеним пунктом 100.1. ПК України також визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Окремі питання розстрочення сум грошових зобов'язань визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010 р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726, який прийнятий на виконання п. 100.13. ПК України (далі -Порядок № 1036).

Пунктом 2.1. Порядку № 1036 передбачено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: центральний орган державної податкової служби - без обмежень суми; органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень; органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних органах державної податкової служби - на суму не більше 300 тис. гривень.

Пунктом 1.9. Порядку № 1036 передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1036 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5. зазначеного Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.6. Порядку № 1036 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7. Порядку № 1036 визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9. Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

В ході судового розгляду було встановлено, що 29 квітня 2011 року ДПА у Харківській області прийняла Рішення № 34 про розстрочення грошових зобов'язань, згідно з яким ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз»надано розстрочення сплати грошових з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 1 402 654, 76 грн. (основний платіж) з 30 квітня 2011 року по 26 грудня 2011 року із строками сплати 25 травня 2011 року -175 337, 76 грн. та 24 червня 2011 року; 25 липня 2011 року; 25 серпня 2011 року ; 26 вересня 2011 року; 25 жовтня 2011 року; 25 листопада 2011 року; 26 грудня 2011 року -по 175 331, 00 грн.

29 квітня 2011 року між ДПА у Харківській області та ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»було укладено Договір про розстрочення грошових зобов'язань № 3/34 відповідно до рішення ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 34 та відповідні Додаткові угоди в частині змін щодо строків сплати.

07 жовтня 2011 року ДПА у Харківській області прийняла Рішення № 34/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань, яким на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. 100 Податкового кодексу України вирішено скасувати з 07 жовтня 2011 року Рішення від 29 квітня 2011 року № 34 про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання та має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Позивачем не надано доказів оскарження рішення ДПА у Харківській області від 07 жовтня 2011 року № 34/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, виходячи з положень наведених вище правових актів, у разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених ПК України, що також відповідає положенням п. 4.3., 5.3. вищезгаданих Договорів про розстрочення.

При цьому посилання позивача на те, що Договором про розстрочення не передбачена відповідальність за порушення строків сплати розстрочених грошових зобов'язань визнаються судом помилковими з огляду на те, що п. 4.3 Договору про розстрочення грошових зобов'язань фактично дублює положення п. 4.6 Порядку та відсилає до Податкового кодексу України, а відносини із сплати розстрочених податкових зобов'язань регулюються нормами Податкового кодексу України, а не умовами Договору про розстрочення.

Платіжним дорученням від 30 листопада 2011 року № 398 позивач сплатив суму розстроченого податкового зобов'язання з рентної плати згідно Рішення № 34 про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року.

Таким чином, висновок відповідача про прострочення позивачем сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за договором розстрочення більше ніж на тридцять календарних днів також є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 787 658, 00 грн. (20 % х 3 938 290, 07 грн.) спірним рішенням на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 61 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати в розмірі 3 938 290, 07 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню з позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова