Постанова № 24739511, 15.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

15 червня 2012 року № 2а-4446/12/2670

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 № 0001891521

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (у зв'язку з реорганізацією - Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області Державної податкової служби, далі -відповідач, Городоцька МДПІ), у якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 № 0001891521.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова звітність, за несвоєчасне подання якої позивачу нараховано штраф, була подана ним у встановлені законом строки електронному вигляді та не була прийнята з незалежних від ПАТ «Державний ощадний банк України»причин. А в подальшому така звітність була направлена у паперовому вигляді.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

оскаржуване повідомлення-рішення винесено Городоцькою МДПІ на підставі акту камеральної перевірки про неподання або несвоєчасне подання податкової звітності №697/15/00032129 від13.10.2011.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, оскільки термін подання податкової декларації з екологічного податку за перший квартал 2011 року, встановлений законодавством -до 10.05.2011, а фактично подана була 25.05.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що декларація з екологічного податку за перший квартал 2011 року була подана відповідачу 06.05.2012 в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Разом з тим, з квитанцій під номером 2 вбачається, що документ не було прийнято органами податкової служби.

Як вбачається із супровідного листа та поштового повідомлення про вручення, 20.05.2011 позивач повторно направив відповідачу вищевказану декларацію на паперовому носії, яка була отримана відповідачем 24.05.2011.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приймає до уваги наступне.

Пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України) передбачено, що платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Таким чином, граничним строком подання податкової декларації з екологічного податку за перший квартал 2011 року було 09.05.2012.

Враховуючи те, що податкова декларація з екологічного податку за перший квартал 2011 року, направлена позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, не була прийнята органами держаної податкової служби, а у судовому засіданні представник позивача пояснив, що документ, який засвідчує приймання (неприймання) звіту в електронній формі, не надходив до нього протягом тривалого часу, суд вважає, що у позивача були підстави для подання декларації у паперовому вигляді, оскільки існували проблеми належної відправки декларації засобами електронного зв'язку. Законодавство України не забороняє платнику податків направляти додатково в паперовому вигляді декларацію до податкової служби у разі наявності очевидних технічних проблем з використання електронних засобів зв'язку. Зазначена позивачем ситуація на думку суду є очевидною технічною проблемою, яка перешкоджає платнику податків належним чином виконати свої зобов'язання з подачі податкової декларації у встановлений законом строк. Проте позивачем вищезазначена податкова звітність була направлена поштою лише 20.05.2012, а отримана податковим органом 24.05.2012.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем граничних строків подання податкової декларації, встановлених п.250.2 ст. 250 ПК України.

При цьому суд приймає до уваги наступне.

Оскаржуване повідомлення-рішення винесено відповідачем відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, яким передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

В той же час, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Разом з тим, п. 11 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що при визначенні штрафних (фінансових) санкцій згідно чинного на день прийняття такого рішення законодавства повинні враховуватися положення спеціальної норми щодо застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Разом з тим, як вбачається зі змісту пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, вказана норма встановлює наступні особливості застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення податкового законодавства:

- встановлюється максимальна ставка санкцій за кожне порушення, яка становить одну гривню;

- встановлюється період, протягом якого за вчинені порушення податкового законодавства встановлюється санкція в розмірі одна гривня, -вказаний період складає з 01.01.11 по 30.06.11 року;

- визначається об'єкт порушення за який застосовується вказана вище санкція (в розмірі одна гривня). Вказаним об'єктом є будь-яке порушення податкового законодавства без визначення будь-яких кількісних показників їх вчинення.

Таким чином враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що за порушення податкового законодавства які вчинені в період з 01.01.11 по 30.06.11 року застосовується спеціальна норма ПК України - пункт 7 підрозділу 10 Перехідних положень, а не норма, визначена пунктом 120.1 статті 120 ПК України. Оскільки остання за період порушень з 01.01.11 по 30.06.11 не діє.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкова служба необґрунтовано застосувала до позивача штрафні санкції у розмірі 170,00 грн., оскільки їх максимальний розмір за порушення, вчинене у період з 01.01.11 по 30.06.11 року, має становити не більше 1 грн. Оскільки граничний строк подання декларації (09.05.2011) був порушений позивачем і припадає на зазначений вище період, то розмір штрафної санкції в такому випадку повинен становити одну гривню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки судом встановлено порушення строку подання податкової декларації, а й відповідно, застосування санкції в одну гривню є правомірним і обґрунтованим.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Таким чином, оскільки відповідач заперечує проти позову, то обов'язок обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду справи відповідач всупереч вимог частини другої статті 71 КАС України не довів суду в повному обсязі відповідності оскаржуваного рішення вимогам ч.3.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає до відшкодування йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 02.11.2011 № 0001891521 скасувати в частині 169 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 КАС України та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк