Постанова № 24738798, 29.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2012 року № 2а-916/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києвапровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000433810 від 04.10.2011 та №0000423810 від 04.10.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000433810 від 04.10.2011 та №0000423810 від 04.10.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2012 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.02.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012 було замінено первинного відповідача Державну податкову адміністрацію в Київській області на Державну податкову службу у Київській області та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, якою встановлено ряд порушень.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань, зокрема, стало визнання податковим органом взаємовідносин позивача з ПП "Атлант Плюс" та ТОВ "Сталкіс" такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ПП "Атлант Плюс" та ТОВ "Сталкіс", які мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, отримано та оприбутковано товарно - матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку. Також позивач посилався на те, що оскільки він як окремий суб'єкт господарювання, не володіє повними відомостями ні про матеріально-технічну та ресурсну базу його контрагентів, ні про характер здійснення ним господарської діяльності в частині, що не стосується позивача, та не має жодних засобів щодо отримання та контролю такої інформації, то він не може нести відповідальність за порушення норм законодавства його контрагентами у відносинах з іншими особами.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на акт перевірки № 18/38-111/33096417 від 19.08.2010, яким було встановлено завищення валових витрат на суму 25 392 604,00 грн., висновки якого не були враховані позивачем, то він зазначив про те, що ним при складанні декларації за 1 квартал 2009 року було завищено суму незавершеного виробництва, що призвело до заниження суми валових витрат в цьому податковому періоді, а тому виявивши помилку позивач 01.06.2010 подав відповідний уточнюючий розрахунок, однак при його поданні в рядку 2 замість коду 04.2 (убуток балансової вартості запасів) було помилково зазначено код 4.1 (витрати на придбання товарів), однак така помилка, з урахуванням того, що до показників рядка 04 валові витрати включаються як показники рядка 04.1, так і 04.2, щодо відображення вірної суми в невірному рядку не призвела до неправильного обчислення суми валових витрат та, відповідно, об'єкта оподаткування зазначеного періоду.

Обґрунтовуючи правомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виданих в попередніх податкових періодах, позивач зазначив про те, що з метою запобігання настанню несприятливих наслідків у вигляді застосування до нього фінансових санкцій позивач включав суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту не раніше, ніж фактично отримував належним чином оформлені податкові накладні, а відсутність заяви (скарги) чи іншого звернення до постачальника щодо несвоєчасної видачі податкової накладної відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" не позбавляє платника податку права на податковий кредит, також позивач зазначив про те, що співставлення даних декларацій з податку на додану вартість, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних надають можливість контролюючому органу чітко встановити, чи відбулося повторне включення платником сум ПДВ до складу податкового кредиту різних звітних періодів за одними й тими ж самими деклараціями і, таким чином, дійсне завищення суми податкового кредиту.

Щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Торекс" позивач зазначив про те, що здійснюючи розрахунки з зазначеним контрагентом він використовував власні, як госпрозрахункового суб'єкта господарювання, кошти, що надходять не тільки за договорами з Службою автомобільних доріг у Київській області, а й від інших покупців та замовників.

Представники позивача у судовому засіданні 25.04.2012 позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 14.03.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач 1 обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 (акт перевірки № 12/38-111/33096517 від 09.09.2011).

Перевіркою встановлено, до позивач в особі філії "Києво - Святошинського ДЕУ" на підставі рахунків здійснював оплату товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 285 126,60 грн. на адресу ПП "Атлан Плюс", яке має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження та не знаходиться за адресою, вказаною в статутних документах. За даними декларації з податку на прибуток виручка ПП "Атлан Плюс" від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік складає 13 733, 90 грн. та відповідно до довідки 1 ДФ кількість працюючих складає 4 особи, які, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт та послуг), фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи.

Також перевіркою встановлено, що позивач в особі філії "Спецавтобаза" на підставі рахунків здійснював оплату товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 101 319,64 грн. на адресу ТОВ "Сталікс", водночас до перевірки первинних документів, які б підтверджували дійсність зазначених правовідносин надано не було. Відповідно до матеріалів позапланової перевірки ТОВ "Сталікс" має стан 23 - місцезнаходження не встановлено та на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ "Сталікс" відсутні, посадові особи за вказаною в реєстраційних документах адресою не знаходяться та місце знаходження посадових осіб невідомо, та відповідно до документів наданих ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва листом від 14.03.2011 № 9649/7, встановлено, що ОСОБА_2, який є директором ТОВ "Сталікс" , надав пояснення відповідно до яких він, як директор підприємства рахунків в банках не откривав, податкову звітність не подавав, в статутний фонд майно або грошові кошти не вносив.

В ході перевірки також встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних у період, який був перевірений, без наявності документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних та відповідного підтвердження про не включення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних у період, який був перевірений, чим завищено податковий кредит на загальну суму 63 238,00 грн.

Також відповідач посилався на те, що у позивача не було правових підстав відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ "Торекс", оскільки позивач розраховується коштами, які отримує від розпорядника бюджетних коштів Державної служби автомобільних доріг України з огляду на що, контрагенти, з якими позивач здійснює розрахунки, повинні відображати податкові зобов'язання з ПДВ по надходженню таких коштів на поточний рахунок, з огляду на що ТОВ "Торекс" не мало права виписувати податкові накладні до моменту отримання коштів від позивача, а станом на 31.03.2011 згідно бухгалтерського обліку всього обліковувалась заборгованість по розрахунках з ТОВ "Торекс" у розмірі 10 845,00 грн.

У судове засідання 24.05.2012 представники відповідачів не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача та свідка, беручи до уваги, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 30.06.2011 по 26.08.2011 Державною податковою адміністрацією в Київській області проведено документальну виїзну планову перевірку ДП "Київське обласне дорожнє управління ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011

Перевіркою встановлено порушення підпункту 3.1.1 пункту 3 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього в сумі 1174037,0 грн. та порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 4975572,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до довідки Баришівської ОДПІ №603/23/33144848 від 22.07.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки Філії "Баришівське райдоруправління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в межах документальної планової виїзної перевірки ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати на покриття, що придбано у ПП ОСОБА_3 в сумі 3 738,00 грн.

Відповідно до висновку акту ДПА в Київській області № 18/38-111/33096417 від 19.08.2010 "Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого Акціонерного товариства "Державної Акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, встановлено завищення валових витрат в сумі 25 392 604,00 грн., що призвело до зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 25 392 603,65 грн., водночас ДП "КОДУ" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" проігнорувало висновки зазначеного акту та не зменшила від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у податковій звітності, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 25 392 604,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що у періоді який підлягав перевірці, юридичною особою - "КОДУ" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" проведено ряд господарських операцій із контрагентами по яким проведено перевірки та встановлено, що ці суб'єкти господарювання мають ознаки фіктивності та використовуються реально існуючими суб'єктами господарювання (вигодонабувачами) для мінімізації їх податкових зобов'язань.

ДП "КОДУ" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Києво - Святошинського ДЕУ" ДП "Київський облдорупр" на підставі рахунків здійснювала оплату товарно-матеріальних цінностей (бензин, дизпаливо) на адресу ПП "Атлант Плюс" на загальну суму в розмірі 285126,60 грн.

До перевірки підприємством не надавались товарно-транспортні накладні або інші документи, які б свідчили про транспортування нафтопродуктів, а в наданих копіях видаткових накладних, завірених печаткою філії "Києво - Святошинської ДЕУ", ТМЦ, відповідно до яких, відвантажував ПП "Атлант Плюс" в особі директора ПП ОСОБА_4, особисті підписи не співпадають між собою та особистим підписом директора ОСОБА_4 у генеральному договорі №АП-0000030/1 від 01.06.2010.

Відповідно до інформації отриманої від ДПІ у Святошинському районі м. Києва (акт перевірки "Атлант Плюс" від 27.04.2011 № 118/23-20/30176463н) встановлено, що підприємство має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження, відповідно до довідки № 58/23-20 від 16.03.2011 не знаходиться за адресою, вказаною в статутних документах та у підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДП "КОДУ" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Спецавтобаза" ДП "Київський облдорупр" на підставі рахунків здійснювало оплату товарно - матеріальних цінностей на адресу ТОВ "Сталікс" на загальну суму в розмірі 10319,64 грн.

До перевірки не надано первинних документів, які б підтверджували дійсність правових взаємовідносин із ТОВ "Сталікс".

Відповідно до матеріалів позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сталікс" (акт № 1109/23-04/35945476 від 12.05.2011), підприємство має стан 23 - місцезнаходження не встановлено, на час проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ "Сталікс" відсутні, посадові особи за адресою вказаною в реєстраційних документах не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, та встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу.

Відповідно до документів наданих ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва листом від 14.03.2011 № 9649/7, встановлено, що ОСОБА_2, який є директором ТОВ "Сталікс", надав пояснення відповідно до яких він, як директор підприємства рахунків в банках не откривав, податкову звітність не подавав, в статутний фонд майно або грошові кошти не вносив.

Крім того - при опрацюванні даних підсистеми співставлення податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2010 року виявлено розбіжність між сумою податкового кредиту ДП "Київське обласне дорожнє управління "ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Сталікс" в сумі ПДВ 1719.94 грн.

З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово - економічні відносини позивача з контрагентами ПП "Атлант Плюс" та ТОВ "Сталікс" є нікчемними.

Відповідно до акту ДПІ у Таращанському відділенню Рокитнянської МДПІ (№ 296/23/33145349 від 09.08.2011), проведеною перевіркою відображеного показника за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року в сумі 116270,0 грн. на підставі таких документів: видаткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень, ж/о №1,ж/о. №06, головної книги, оборотно-сальдових відомостей по 70, 64, 361, 301, 311 рахунках, встановлену заниження філією "Таращанське районне дорожнє управління" задекларованих показників у рядку І Декларацій "операції на митній території України , що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту", а саме, встановлено, що на порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не нараховано податок на додану вартість з виконаних робіт по поточному ремонту автодоріг згідно додаткам до ж/о №6, на загальну суму 42428,90 грн.

Відповідно до акту ДПІ у Богуславському районі (№ 184/23-011/33144979 від 02.08.2012) перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 в сумі 171257,29 грн. на підставі таких документів: журнали-ордери, відомості по рахунках № 361, № 311, № 641, видаткові накладні, податкові накладні на продаж (робіт, послуг), реєстри виданих податкових накладних, первинні банківські документи встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників, а саме, в червні місяці 2010 року до податкових зобов'язань не включено ПДВ в сумі 12,00 грн. з доходу в розмірі 60,00 грн. отриманого за надані послуги ВАТ "Богуславський кар'єр" згідно рахунка №40 від 30.06.2010, акт виконаних робіт №14 від 30.06.2010 та в жовтні місяці 2010 року до податкових зобов'язань не включено ПДВ в сумі 18,00 грн. з походу в розмірі 90,00 грн., отриманого за надані послуги ВАТ "Богуславський кар'єр" згідно рахунка № 80 від 19.10.2010, акт виконаних робіт № 33 від 19.10.2010.

Відповідно до акту ДПІ у Києво - Святошинському районі міста Києва № 984/23-1/33260788 від 22.08.2011 перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 встановлено його завищення всього на суму 946,12 грн., а саме, до складу податкового кредиту включені податкові накладні № 1082/6 від 11.05.2010 та № 271/1 від 30.11.2010, які на підприємстві не завірені особою, яка їх склала, № 330 від 23.07.2010 та № 1057 від 13.09.2010, які відсутні на підприємстві.

При опрацюванні даних підсистеми співставлення податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних у періоді, який був перевірений, без наявності документального підтвердження запізнення податкових накладних та відповідного підтвердження про не включення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним у періоді, який був перевірений, чим завищено суму податкового кредиту всього на суму 63238 грн.

Між ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" та ТОВ "Торекс" було укладено договір № 15/03-06 від 15.03.2006 предметом якого є поставка продукції, а саме, бітуму дорожнього, бензину, мазута, дизпалива.

Основною діяльністю ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" є надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг замовником яких є Служба автомобільних доріг у Київській області та фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування головного розпорядника коштів - Державної служби автомобільних доріг України "Укравтодор".

Таким чином ТОВ "Торекс" відповідно до положень підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" повинен відображати податкові зобов'язання з ПДВ по надходженню таких коштів на поточний рахунок.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Торекс" анульоване 29.03.2011.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що по бухобліку ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" станом на 31.03.2011 обліковується кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Торекс" в розмірі 10485009 грн., податковий орган дійшов висновку, що у ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не було підстав відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості нафтопродуктів по податковим накладним, які ТОВ "Торекс" не мав права виписувати до моменту отримання коштів від ДП „Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК „Автомобільні дороги України".

За результатами перевірки складено акт № 12/38/111/33096517 від 09.09.2011 на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання № 0000433810 від 04.10.2011 за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на загальну суму 4975572, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн. та №0000423810 від 04.10.2011 за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 1 747 718,00 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 24 257,00 грн.

19.10.2011 позивачем було подано каргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення - рішення №0000423810 від 04.10.2011 та №0000433810 від 04.10.2011, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги № 7859/6/10-2115 від 19.12.2011 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0000423810 від 04.10.2011 та №0000433810 від 04.10.2011, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що, відповідач необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність його господарських відносин з ПП "Атлант Плюс" та ТОВ "Сталкіс", оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено, отримано та оприбутковано товарно матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинним документами.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ПП "Атлант Плюс" позивачем надано суду копії договору № АП - 0000030/1 від 01.06.2010, рахунків -фактур, видаткових накладних, товарно транспортних накладних та податкових накладних.

Надана позивачем копія договору № АП - 0000030/1 від 01.06.2010 поставки нафтопродуктів укладеного між позивачем та ПП "Атлант Плюс" містить підпис директора ПП "Атлант Плюс" та відбиток печатки, водночас не містить підпису особи, яка його укладала від імені позивача та відповідного відбитку печатки, з огляду на що вона не може свідчити про укладання зазначеного договору між позивачем та ПП "Атлант Плюс".

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних, на підтвердження фінансово - господарських відносин з ПП "Атлант Плюс", вони видавались на умовах попередньої оплати відповідно до оплачених рахунків - фактур.

Позивачем надано суду рахунки - фактури на підставі яких було виписано видаткові накладні № АП - 0000186 від 14.06.2010, № АП - 0000170 від 14.06.2010, № АП - 0000169 від 14.06.2010, № АП - 0000187 від 15.06.2010, № АП - 0000189 від 17.06.2010, № АП - 0000195 від 21.06.2010, № АП - 0000191 від 21.06.2010, № АП - 0000196 від 21.06.2010 та № АП - 0000255 від 20.07.2010, водночас не надано рахунків- фактур на підставі яких було виписано видаткові накладні № АП - 0000256 від 20.07.2010, № АП -0000243 від 20.07.2010, № АП - 00000242 від 20.07.2010, № АП - 0000359 від 23.09.2010, № АП - 0000420 від 04.10.2010, № АП - 0000434 від 13.10.2010, № АП - 0000488 від 13.10.2010, № АП - 0000433 від 13.10.2010, № АП - 0000449 від 14.10.2010, № АП - 0000464 від 21.10.2010, № АП - 0000465 від 21.10.2010, № АП - 0000534 від 09.12.2010, № АП - 0000064 від 22.03.2011.

З аналізу наданих позивачем видаткових накладних та товарно - транспортних накладних вбачається, що наданими позивачем товарно - транспортними накладними підтверджується поставка товару за видатковими накладними № АП - 0000255 від 20.07.2010, № АП - 0000243 від 20.07.2010, № АП - 0000242 від 20.07.2010 та за товарно - транспортними накладними від 20.07.2010, від 21.03.2011 та від 19.07.2010 неможливо встановити відповідно до яких видаткових накладних здійснювалось транспортування товару.

Таким чином позивачем не надано суду, як належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентом ПП "Атлант Плюс", так і на підтвердження укладання з зазначеним підприємством будь - яких договорів.

Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення оплати за поставлені ПП "Атлант Плюс" нафтопродукти та використання отриманого товару у власній господарській діяльності

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Сталкіс" позивачем не надано суду жодних документів, зокрема, копій відповідних договорів, первинної документації та доказів використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам позивача з ПП "Атлант Плюс" та ТОВ "Сталкіс".

Щодо посилань позивача на правомірність формування податкового кредиту відповідно до податкових накладних виписаних ТОВ "Торекс" суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України ""Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Таким чином у випадку поставки товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до акту перевірки № 12/38/111/33096517 від 09.09.2011 у позивача станом на 31.03.2011 обліковувалась кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Торекс" в розмірі 10485009 грн., водночас сума податку на додану вартість включена в вартість товару, у зв'язку з поставкою якого утворилась зазначена заборгованість була включена позивачем до складу податкового кредиту за податковими наклданими виписаними ТОВ "Торекс". Зазначені факти не заперечуються позивачем.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України № 354 від 07.06.2004.

Згідно з пунктом 2.1 статті 2 статуту позивача підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Відповідно до договорів наданих позивачем суду, його основним замовником є Державна служба автомобільних доріг України, за договорами з якою позивач надає послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг, оплата за які здійснюється за рухунок коштів державного бюджету.

Таким чином основна діяльність позивача фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Позивач в позовній заяві обгрунтовуючи правомірність видачі ТОВ "Торекс" податкових накладних до надходження коштів за поставлений товар на його рахунок та включення податку на додану вартість за зазначими накладними до складу податкового кредиту посилався на те, що за нафтопродукти отримані від ТОВ "Торекс" він розраховувався власними коштами, отриманими ним як госпрозрахунковим суб'єктом гоподарюван не за договорами з Державною службою автмобільних доріг України, а з іншими покупцями та замовниками, водночас позивачем не було надано суду документів як на підвердження надходження на його рахунки коштів від інших замовників ніж Державна служба автомобільних доріг України достатніх для проведення розрахунків з ТОВ "Торекс, так і договорів відповідно до яких нафтопродукти отримані за довговором з ТОВ "Торекс" були використані при взаємовідносинах з іншими конрагентами ніж Державна служба автомобільних доріг України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем оплата за поставлені ТОВ "Торекс" нафтопродукти здйснювалась за рахунок бюджетних коштів, а тому ТОВ "Торекс" не мало права до надходження коштів на поточний рахунок виписувати відповідні податкові накладні, а позивач включати податок на додану вартість за зазначеними накладними до складу податкового кредиту.

З огляду на викладне, а також враховуючи те, що позивачем не заперечується наявність кредиторської заборгованості по розрахунках з ТОВ "Торекс" в розмірі 10485009 грн., суд дійшов висновку про те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок податку на додану вартість, який мав бути сплачена у складі зазначеної суми.

Щодо включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних у період, який був перевірений, без наявності документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних та відповідного підтвердження про не включення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних у період який був перевірений, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень підпункту 7.2.3 пунту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартіть" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартіть" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Таким чином податок на додану вартість звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, та датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів або дата отримання податкової накладної, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Отже, платник податку повинен включати суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту того податкового періоду в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку або в якому було отримано податкову накладну, яка має бути виписана продавцем в момент виникнення у нього податкових зобов'язань.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних у періоді, який був перевірений, без наявності документального підтвердження запізнення отримання таких податкових накладних, водночас ні податковому органу, ні суду позивачем не було надано доказів того, що податкові накладні були отримані з запізненням, як і не було зазначено причин отримання таких податкоих накладних з запізненням.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що податкові накладі були отримані позивачем з запізненням та він не міг включити суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними до склад податкового кредиту того періоду, у якому вони були виписані.

З урахування наведеного суд дійшов висновку про те, що у позивача були відсутні правові підстави для включення податку на додану вартість за податковими накладними виписаними в періоді, який передував податковому періоду до складу податкового кредиту якого було включено суму податоку на додану вартість за ними.

З приводу встановлення завишення позивачем валових витра на суму 25 392 604,00 грн., у зв'язку з тим, що ним не було враховано висновки акту перевірки № 18/38-111/33096417 від 19.08.2010, яким було встановлено завищення валових витрат в сумі 25 392 604,00 грн., що призвело до зменшується від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 25 392 603,65 грн. суд звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 201 статті 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Таким чином платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та несе відповідальність за правильність нарахування зазначеної суми, а у випадку якщо він самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивачем не заперечується той факт, що встановлене актом № 18/38-111/33096417 від 19.08.2010 завищення в уточнюючому розрахунку за 1 квартал 2009 року показника рядку 04.1 (витрати на придбання товарів) ним було допущено, однак він зазначає про те, що зазначене завищення було зумовлено помилкою, яка водночас не вплинула на визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Так, обгунтовуючи допущення зазначеної помилки позивач зазначає про те, що ним при складанні декларації за 1 квартал 2009 року було завищено суму незавершеного виробництва, що призвело до заниження суми валових витрат в цьому податковому періоді, а тому виявивши помилку він 01.06.2010 подав відповідний уточнюючий розрахунок, однак при його поданні в рядку 2 замість коду 04.2 (убуток балансової вартості запасів) було помилково зазначено код 4.1 (витрати на придбання товарів), однак така помилка, з урахуванням того, що до показників рядка 04 валові витрати включаються як показники рядка 04.1, так і 04.2, щодо відображення вірної суми в невірному рядку не призвела до неправильного обчислення суми валових витрат та, відповідно, об'єкта оподаткування зазначеного періоду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не заперечується той факт, що ним було безпідставно збільшено показник рядка 04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на 25 392 604,00 грн. та після виявленя зазначеної помилки ним не було подано відповідну уточнюючу декларацію, а також те, що платник податків несе відповідальність за правильність нарахування сум у податковій декларації, суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про завишення позивачем валових витрат на суму 25 392 604,00 грн.

Пояснень з приводу встановлення в акті № 296/23/33145349 від 09.08.2011 складеному ДПІ у Таращанському відділенню Рокитнянської МДПІ порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, не нараховання податоку на додану вартість з виконаних робіт по поточному ремонту автодоріг згідно додаткам до ж/о №6, на загальну суму 42428,90 грн., в акті № 184/23-011/33144979 від 02.08.2012 складеному ДПІ у Богуславському районі заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників, а саме, не нарахування податку на додану вартість з отриманого доходу, та № 984/23-1/33260788 від 22.08.2011 складеного ДПІ у Києво - Святошинському районі міста Києва завищення податкового кредиту на суму 946,12 грн., позивачем надано не було, як і не заперечувалось встановлення зазначених порущень та не надано доказів на спростування зазначених фактів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000433810 від 04.10.2011 та №0000423810 від 04.10.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов