Постанова № 24738150, 22.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2012 р. № 2-а- 3126/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Крайник Т.О.,

за участю представників сторін: позивач - Соколик О.М., відповідач - Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАКА" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання невиїзної перевірки незаконною та скасування податкового - повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТАКА" звернулося до суду із позовом до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням поданих уточнень, просить суд: визнати документальну невиїзну перевірку 06.12.2011 року незаконною; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006031520від 30.12.2011 року на загальну суму 10585,95 грн.; суму 10675 грн. 95 коп., сплачену як сплату податкової заборгованості, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0006031520від 30.12.2011 року зарахувати як авансовий платіж в рахунок майбутніх розрахунків ТОВ «АТАКА»по сплаті податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий органі дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману по взаємовідносинам із контрагентом -ТОВ «Лугапорт», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано. Разом з тим, оскільки позивач є добросовісним платником податків, та має всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеними контрагентами, то він має встановлене законом право на отримання суми бюджетного відшкодування. Крім того, оскільки підприємством з метою отримання довідки про відсутність заборгованості через участь у тендері було сплачено суму 10675 грн. 95 коп., тому дані кошти у випадку скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підлягають зарахуванню як авансовий платіж в рахунок майбутніх розрахунків ТОВ «АТАКА»по сплаті податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що за висновками звірки за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України, було встановлено завищення ТОВ «АТАКА»податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 8468,76 грн., що виникло на підставі того, що підприємством у вересні, жовтні 2009 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту - ТОВ «Лугапорт», який не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ було анульовано актом Ленінської МДПІ м. Луганську від 03.08.2009 року.

Ухвалою суду від 12.04.2012 року проведено заміну первинного відповідача -Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на правонаступника -Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Основ'янська МДПІ)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, 05.12.2011 року співробітниками Основ'янської МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №6623/15-215/30658663 від 05.12.2011 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2009 року на суму 2784,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 5684,76 грн.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, 23.12.2011 року надав заперечення до акту перевірки №6623/15-215/30658663 від 05.12.2011 року, на які листом від 28.12.2011 року за №21630/10/15-224 контролюючим органом було надано відповідь.

На підставі вище зазначеного акту Основ'янською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 року №0006031520 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 10585, 95 грн., в т.ч. за основним платежем 8468,76, та за штрафними (фінансовими) санкціями -2117,19 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, надав до ДПА України у Харківській області скаргу від 11.01.2012 року за №9.

Рішенням ДПА України у Харківській області від 15.02.2012 року №69/10/10-212 скаргу директора ТОВ «АТАКА»було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін.

Також Основ'янська МДПІ, листом від 13.02.2012 року за №2414/10/15-224, повідомила позивача про внесення змін до акту перевірки №6623/15-215/30658663 від 05.12.2011 року та податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 року №0006031520, серед яких, зокрема встановлені під час перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства слід читати: «Перевіркою встановлено, що ТОВ «АТАКА»на порушення п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час вчинення порушення), п. 201.8 ст. 201 ПК України завищено податковий кредит за вересень 2009 року на суму 2784,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 5684,76 грн.»

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення позивачем у вересні, жовтні 2009 року до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману по взаємовідносинам із контрагентом -ТОВ «Лугапорт», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано актом Ленінської МДПІ м. Луганську від 03.08.2009 року.

Перевіряючи правомірність проведення спірної перевірки та обґрунтованість визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції по контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із п 20.1.4. ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78,79 ПК України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової перевірки є, зокрема надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом прийнятий наказ про проведення перевірки від 24.11.2011 року №1674, складено повідомлення про проведення перевірки 05.12.2011 р. о 12.00год., які направлені на адресу позивача 29.11.2011 року рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується копією фіскального чеку та реєстром поштових відправлень та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином відповідач у встановлений законом спосіб повідомив позивача про дату, час та місце проведення перевірки, що свідчить про належне виконання податковим органом вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підстав зазначених у пп.п.75.1.2 п.75.1. ст..75 Податкового Кодексу України документів, а саме податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів, податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахування і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, та даних, наданих платником податків у визначеним цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що перевірка проведена податковим органом в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а тому дії щодо її проведення є правомірними.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно пункту 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час вчинення порушення) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники цього податку, у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п.9.8 ст.9 вище зазначеного Закону України платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво та всі його завірені копії разом із поданням заяви про таке анулювання, якщо воно здійснюється за ініціативою платника податку, та протягом двадцяти календарних днів від прийняття рішення про анулювання в разі, якщо воно здійснюється за ініціативою податкового органу. При цьому такий платник втрачає право на виписку податкових накладних, а також позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Лугапорт», видане МДПІ м. Луганську, анульовано 03.08.2009 року, то підприємство у розумінні пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість»не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних з 03.08.2009 року.

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час вчинення порушення) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність висновків контролюючого органу про безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Лугапорт», та як наслідок обґрунтованості визначення суми податкового зобов'язання.

Також суд зазначає, що відповідно пункту 17 Наказу ДПА України „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №79 від 01.03.2000року, формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій. Реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація та заміна Свідоцтв проводиться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням по кожному такому запису окремого номера Свідоцтва та визначення дати початку його дії. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати анулювання Свідоцтва такого платника згідно з пунктом 25 цього Положення. Пунктом 35 вищевказаного Наказу, для інформування платників податку ДПА України щомісяця у термін до 2,12,22 числа місяця оприлюднює на web- сайті ДПА України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку або з ініціативи органів ДПА чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин та підстав для анулювання свідоцтв.

Отже, платник податків для підтвердження достовірності відомостей щодо своїх контрагентів у будь-який час може отримати зазначену інформацію, звернувшись до офіційного сайту ДПА України.

Посилання позивача, як на підставу правомірності включення до складу податкового кредиту вересня-жовтня 2009 року сум ПДВ по накладним, отриманим від ТОВ «Лугапорт»на той факт, що підприємство не може нести відповідальність за порушення, вчинене недобросовісним контрагентом, суд вважає необґрунтованими, оскільки вимогами .п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час вчинення порушення) нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства та як наслідок обґрунтованості застосування суми податкового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Окрім того, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на положення п.п. 60.1.1. п. 60.1 ст. 60 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Як встановлено судом під час розгляду справи, сума податкового боргу була самостійно погашена позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення № 61 від 04.04.12р. на суму 10 675 грн. 95 коп. Судом встановлено та по суті не заперечувалося позивачем, що податковий борг ТОВ «АТАКА»було погашено з метою потирання довідки про відсутність податкового боргу для подальшої участі у тендері.

Наявна в матеріалах справи довідка податкового органу № У86/10/24-069 від 05.04.2012 року підтверджує факт відсутності у ТОВ «АТАКА»податкового боргу зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а відтак і про погашення платником податків суми податкового боргу, зокрема, за оскаржуваним податковим повідомленням -рішенням № 0006031520 від 30.12.11р. на суму 10 585 грн. 95 коп.

Виходячи з вищенаведених норм, податкове повідомлення рішення № 0006031520 від 30.12.11р. на суму 10 585 грн. 95 коп., яке позивач оскаржує у даній справі, в силу вимог Закону є відкликаним з дня самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, а отже, не породжує жодних правових наслідків для позивача, у зв'язку із чим суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006031520від 30.12.2011 року на загальну суму 10585,95 грн.

Оскільки позовні вимоги щодо визнання спірної перевірки незаконною та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, то заявлені вимоги щодо зарахування позивачем сплаченої як сплату податкової заборгованості суми 10675 грн. 95 коп., як авансовий платіж в рахунок майбутніх розрахунків по сплаті податку на додану вартість також є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАКА" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання невиїзної перевірки незаконною та скасування податкового - повідомлення рішення - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28.05.2012року.

Суддя Горшкова О.О.