Постанова № 24737947, 30.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11336/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Семесько В.Б.,

представника відповідача - Біланенка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький хлібокомбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 192 795 грн. за основним платежем та 96 397,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на загальну суму 289 192,50 грн., оскільки у товариства наявні усі законні підстави для включення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), зазначеної у податкових накладних, виписаних ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ТОВ ВКФ «Образ»до податкового кредиту.

В судовому засіданні 12.04.2012 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну позивача його правонаступником, судом допущено заміну позивача на його правонаступника, а саме, протокольною ухвалою суду здійснено заміну позивача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на її правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

У запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року зазначав, що проведеною перевіркою встановлено - позивачем неправомірно віднесено в грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 192 795 грн. до складу податкового кредиту, оскільки контрагент ТОВ "Кіровоградспецснаб", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, є посередником в постачанні товару (жита) від ПП «Спец-Тех-Агро», якому, згідно акту перевірки № 22/23-1/36978261 від 17.03.2011 року зменшено податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Кіровоградспецснаб" за грудень 2010 року в сумі 168020 грн. Крім того, наголошував на тому, що на підприємствах ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ПП «Спец-Тех-Агро»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків , спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 28.02.1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію № 1 585 120 0000 000136, ідентифікаційний код 00376930. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24158437 від 27.06.1997 року.

Судом встановлено, що на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ № 2907 від 03.06.2011 року, направлення від 03.06.2011 року № 2439/002439, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу Коваль О.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ "Образ" (код 13760586), ТОВ "Аттіс-Агро" (код 35926373), ТОВ "Кіровоградспецснаб" (код 24145298) за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ у сумі 192 795 грн. по операціям, що проведені на підставі нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ ВКФ "Образ" (код 13760586), ТОВ "Кіровоградспецснаб", за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 4182/23-209/00376930 від 17.06.2011 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року, яким ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 192 795 грн. за основним платежем, та 96 397,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на загальну суму 289 192,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" оскаржило його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з підпунктом 7.4.1 п.7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Системно аналізуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд доходить висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання -платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведених положень закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним, кількісним та вартісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обов'язкових учасників операції з продажу товару (послуги) чи товару (послуги), визначених як об'єкт продажу, господарська операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів у податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2010 року між ТОВ "Кіровоградспецснаб" (Продавець) та ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" (Покупець) укладено договір купівлі -продажу, згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Договором визначено, що товаром, який передається у власність позивача є жито в кількості 389,38 тон. Ціна за одиницю товару в т.ч. ПДВ становить 1567 грн. Загальна сума договору складає 610 158,46 грн. в т.ч. ПДВ.

Актом перевірки № 4182/23-209/00376930 від 17.06.2011 року встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості жита, придбаного у ТОВ "Кіровоградспецснаб", в розмірі 101 693,08 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту була податкова накладна, видана ТОВ "Кіровоградспецснаб", від 30.12.2010 року № 111, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Кіровоградспецснаб", яке на момент її видачі і по даний час зареєстроване як юридична особа, що підтверджується наявними у справі документами.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.05.2012 року, видами діяльності ТОВ "Кіровоградспецснаб" є: 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.24 - роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 46.11 - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Враховуючи вищевикладене, господарська операція між ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" було здійснено в межах основних видів діяльності контрагента.

Вимоги норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені первинними документами.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є видаткова та податкова накладні, рахунок фактура та розрахункові документи.

На підтвердження, того що вище вказаний договір відбувся позивачем суду надано податкову накладну від 30.12.2010 року № 111, видаткову накладну від 30.12.2010 року № 111, рахунок-фактуру від 30.12.2010 року № 111, прибуткову накладну від 30.12.2010 року № 0-0041672, довіреність на отримання ТМЦ від 30.12.2010 року № 0-0958, виписку банку від 16.02.2011 року, акти проведення взаєморозрахунку від 31.01.2011 року та від 28.02.2011 року.

Крім того, згідно наданих позивачем письмових пояснень, оплата за придбане жито, за браком коштів, здійснюється підприємством частками та комбінованим способом -шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ "Кіровоградспецснаб", безоплатної передачі сировини в рахунок заліку боргу.

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, що має містити податкова накладна, видана покупцем продавцю.

Судом встановлено, що видана продавцем податкова накладна містять усі необхідні реквізити, що не заперечується сторонами по справі.

В ході розгляду справи встановлено, що 04.01.2011 року між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №1»(код 00951907) (Виконавець) та ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" (Замовник) укладено договір переробки №5. Згідно умов договору Виконавець переробляє на умовах, визначених договором жито, в тому ж обсязі (398,38 т), в якому його було придбано у ТОВ "Кіровоградспецснаб" (п.1 Договору), а Замовник зобов'язується вивезти борошно та оплатити послуги по переробці. Жито знаходиться на складі Виконавця.

Суд вважає за необхідне зазначити, що жито, придбане позивачем за договором від 27.12.2010 року у ТОВ "Кіровоградспецснаб", передавалось Продавцем на ДП "Кіровоградський КХП №1" (п.1.6 Договору), на якому в подальшому здійснювалася його переробка на борошно.

Крім того, відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі-Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля /пункт 11.4. /.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/.

Пунктом 13.1. Правил встановлено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано належним чином завірені копії товарно -транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи, згідно вказаних накладних транспортування готової продукції (борошно) зі складу здійснювалося у січні - лютому 2011 року, як власним транспортом так і перевізником ТОВ ВУФ «ТСН»ЛТД (13757147) відповідно до договору перевезення від 02.01.2010 року.

Факт транспортування встановлено і під час перевірки та не заперечується відповідачем.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності господарської операції надано належним чином завірені копії: актів виконаних робіт, актів надання послуг, податкових накладних, прибуткових накладних, видаткових накладних, журналу обліку ввезення борошна на підприємство, довіреностей на отримання ТМЦ, оборотно -сальдових відомостей, копії актів комісійної ревізії зняття залишків борошна у січні -лютому 2011 року, журналу результатів аналізу борошна за 2011 рік, посвідчень про якість борошна, копії накладних на внутрішнє переміщення.

Таким чином, судом досліджено факти придбання жита, його переробки, транспортування та переміщення по складу, тобто використання у власній господарській діяльності.

Доводи податкового органу, про протиправність формування позивачем податкового кредиту, у грудні 2011 року, на суму 101 693,08 грн. в зв'язку із тим, що ТОВ «Кіровоградспецснаб»є посередником в постачанні товару від ПП «Спец-Тех-Агро», якому Кіровоградською ОДПІ, на підставі акту перевірки № 2223-1/36978261 від 17.03.2011 року, зменшено податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року, а також те, що на підприємствах ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ПП «Спец-Тех-Агро»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Не сплата ПДВ до бюджету контрагентом також не має наслідком, згідно вимог чинного законодавства, нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ПП «Спец-Тех-Агро»були зареєстровані як суб'єкти господарювання та здійснювали підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідними витягами з ЄДР (в матеріалах справи).

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що 01.01.2010 року між ТОВ ВКФ "Образ" (Продавець) та ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" (Покупець) укладено договір купівлі -продажу, згідно умов якого Продавець передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору сировину для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, а також інші товари, необхідні для виробництва та подальшої реалізації.

Актом перевірки № 4182/23-209/00376930 від 17.06.2011 року встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості товару, придбаного у ТОВ ВКФ "Образ", в розмірі 91 102 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ТОВ ВКФ "Образ", від 02.12.2010 року № 2704, від 06.12.2010 року № 2722, № 2736, від 07.12.2010 року № 2737, № 2735, від 09.12.2010 року № 2747, від 13.12.2010 року № 2772, № 2770, 2800, від 14.12.2010 року № 2774, від 17.12.2010 року № 2792, № 2793, № 2797, від 20.12.2010 року № 2801, від 21.12.2010 року № 2814, від 22.12.2010 року № 2815, № 2820, від 24.12.2010 року № 2833, № 2837, № 2838, № 2839, від 27.12.2010 року № 2842, № 2845, № 2865, від 28.12.2010 року № 2864, № 2877, від 30.12.2010 року № 2882, підписані та скріплені печаткою ТОВ ВКФ "Образ", яке на момент її видачі і по даний час зареєстроване як юридична особа, що підтверджується наявними у справі документами.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.05.2012 року, видами діяльності ТОВ ВКФ "Образ" є: 51.38.0 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, 52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами, 52.24.0 - роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Враховуючи вищевикладене, господарська операція між ТОВ ВКФ "Образ" та ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" було здійснено в межах основних видів діяльності.

Вимоги норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені первинними документами.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є:

- податкові накладні: № 2882 від 30.12.2010 року, № 2793 від 17.12.2010 року, № 2877 від 28.12.2010 року, № 2864 від 28.12.2010 року, № 2865 від 27.12.2010 року, № 2845 від 27.12.2010 року, № 2839 від 24.12.2010 року, № 2838 від 24.12.2010 року, № 2842 від 27.12.2010 року, № 2837 від 24.12.2010 року, № 2833 від 24.12.2010 року, № 2820 від 22.12.2010 року, № 2814 від 21.12.2010 року, № 2815 від 22.12.2010 року, № 2797 від 17.12.2010 року, № 2801 від 20.12.2010 року, № 2800 від 17.12.2010 року, № 2770 від 13.12.2010 року, № 2792 від 17.12.2010 року, № 2747 від 09.12.2010 року, № 2772 від 13.12.2010 року, № 2774 від 14.12.2010 рок, № 2735 від 07.12.2010 року, № 2736 від 06.12.2010 року, № 2737 від 07.12.2010 року. № 2722 від 06.12.2010 року, № 2704 від 02.12.2010 року;

- видаткові накладні: № 2704 від 02.12.2010 року, № 2722 від 06.12.2010 року, № 2737 від 07.12.2010 року, № 2736 від 06.12.2010 року, № 2735 від 07.12.2010 року, № 2747 від 09.12.2010 року, № 2772 від 13.12.2010 року, № 2774 від 14.12.2010 року, № 2770 від 13.12.2010 року, № 2792 від 17.12.2010 року, № 2793 від 17.12.2010 року, № 2797 від 17.12.2010 року, № 2800 від 17.12.2010 року, № 2801 від 20.12.2010 року, № 2814 від 21.12.2010 року, № 2815 від 22.12.2010 року, № 2820 від 22.12.2010 року, № 2833 від 24.12.2010 року, № 2842 від 27.12.2010 року, № 2837 від 24.12.2010 року, № 2839 від 24.12.2010 року, № 2838 від 24.12.2010 року, № 2877 від 28.12.2010 року, № 2864 від 28.12.2010 року, № 2882 від 30.12.2010 року, № 2865 від 27.12.2010 року;

- прибуткові накладні: № 0-00038332 від 02.12.2010 року, № 0-00038854 від 07.12.2010 року, № 0-00038938 від 08.12.2010 року, № 0-00038940 від 08.12.2010 року, № 0-00039089 від 09.12.2010 року, № 0-00039680 від 14.12.2010 року, № 0-00039726 від 14.12.2010 року, № 0-00040009 від 15.12.2010 року, № 0-00040049 від 17.12.2010 року, № 0-00040281 від 20.12.2010 року, № 0-00040266 від 20.12.2010 року, № 0-00040270 від 20.12.2010 року, № 0-00040435 від 22.12.2010 року, № 0-00040481 від 22.12.2010 року, № 0-00040574 від 23.12.2010 року, № 0-00040748 від 24.12.2010 року, № 0-00041031 від 27.12.2010 року, № 0-00041027 від 27.12.2010 року, № 0-00040951 від 27.12.2010 року, № 0-00040989 від 27.12.2010 року, № 0-00041169 від 28.12.2010 року, № 0-00041330 від 29.12.2010 року, № 0-00041268 від 29.12.2010 року, № 0-00041183 від 29.12.2010 року, № 0-00039646 від 14.12.2010 року;

- рахунки: № 2704 від 02.12.2010 року, № 16 від 06.12.2010 року, № 35 від 07.12.2010 року, № 34 від 06.12.2010 року, № 28 від 06.12.2010 року, № 2747 від 09.12.2010 року, № 59 від 13.12.2010 року, № 52 від 13.12.2010 року, № 58 від 13.12.2010 року, № 36 від 08.12.2010 року, № 2793 від 17.12.2010 року, № 63 від 14.12.2010 року, № 79 від 17.12.2010 року, № 80 від 20.12.2010 року, № 90 від 21.12.2010 року, № 94 від 22.12.2010 року, № 2833 від 24.12.2010 року, № 113 від 27.12.2010 року, № 108 від 24.12.2010 року, № 111 від 24.12.2010 року, № 110 від 24.12.2010 року, № 116 від 27.12.2010 року, № 97 від 23.12.2010 року, № 101 від 24.12.2010 року, № 129 від 28.12.2010 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Порушень в оформленні вказаних документів судом не встановлено, зауваження до її змісту та форми відсутні.

Згідно письмових пояснень позивача, які містяться в матеріалах справи, транспортування товару придбаного в ТОВ ВКФ «Образ»здійснювалося Продавцем, оскільки на підприємстві наявні лише спеціальні авто для транспортування хліба та хлібобулочних виробів. На підтвердження того, що товар дійсно завозився на території підприємства позивачем надано належним чином завірений витяг з Журналу реєстрації ввезення та вивезення сировини на підприємство. В судовому засіданні оглянуто оригінал вказаного журналу.

На підтвердження оплати по договору купівлі -продажу від 01.01.2010 року позивачем надано суду належним чином завірені копії платіжних доручень № 5481 від 13.12.2010 року, № 5529 від 13.12.2010 року та № 5549 від 30.12.2010 року на загальну суму 440 700,31 грн., що свідчить про часткову оплату товарів.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ТОВ ВКФ «Образ»надано також докази, що підтверджують існування взаємовідносин до періоду, що перевірявся, а також після нього. Так зокрема, в матеріалах справи містяться податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, прибуткові накладні датовані січнем 2010 року, січнем -березнем 2011 року. Згідно пояснень представника позивача, ТОВ ВКФ «Образ»на сьогоднішній день є головним постачальником сировини для виготовлення підприємством хлібно-булочної продукції.

Згідно довідки № 560 від 12.04.2012 року, яка міститься в матеріалах справи, середньодобовий випуск хлібобулочної продукції на ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" за грудень 2010 року складав 42,74 тонн. Що також підтверджує факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ ВКФ "Образ" (код 13760586) та ТОВ "Кіровоградспецснаб" (код 24145298) за грудень 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 192 795 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ТОВ ВКФ "Образ" ґрунтується на вимогах Закону України "Про ПДВ".

Отже, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарської операції товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість, а також наданими первинними документами спростовано доводи відповідача щодо зафіксованих актом перевірки порушень.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування податкового кредит, а також має належне документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року, та застосувати необхідний у даному випадку спосіб захисту права, визнавши його протиправним і скасувавши.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ № 0006402301/2325 від 13.07.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький хлібокомбінат" надміру сплачені кошти в розмірі 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький