Постанова № 24737840, 08.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7396/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Господарь»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними та незаконними дій, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000722350/0 від 12 листопада 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що у липні 2008 року ПП «Господарь»(далі ПП) подало до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (далі ДПІ) податкову декларацію з ПДВ за червень 2008 року, у якій у рядку 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування задекларовано суму залишку від’ємного значення в розмірі 297919 грн., яку заявлено до бюджетного відшкодування. У листопаді 2008 року відповідачем ДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з квітня по травень 2008 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 12.11.2008 року №160/23-210/31390566. На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000722350/0 від 12 листопада 2008 року, яким ПП було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 297919 грн.. Позивач вважає неправомірними висновки ДПІ щодо наявності порушень, викладені в акті перевірки, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього позивач посилався на грубі порушення відповідачем встановленого законом порядку проведення перевірок, що в свою чергу також призвело до необґрунтованих висновків ДПІ щодо порушення ПП вимог податкового законодавства. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення спірної перевірки та складання акту перевірки, визнати нечинним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ на суму 297919 грн.. Крім цього позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь сплачений ним судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 3-9, 69-77).

Представники відповідача позов не визнали та заперечували проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с. 79-85).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ПП зареєстровано 23.03.2001 року виконкомом Херсонської міськради та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ (т.1 а.с. 44-45).

21 липня 2008 року ПП подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2008 року, у якій у рядку 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування задекларовано суму залишку від’ємного значення в розмірі 297919 грн., яку заявлено до бюджетного відшкодування (т.1 а.с. 38-43).

22.07.2008 року позивачем було надіслано до ДПІ уточнені розрахунки додатків №2 до податкових декларацій з ПДВ за березень-червень 2008 року (т.1 а.с. 46-47, 32-37).

З 30.10.2008 року по 12.11.2008 року ДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з квітня по травень 2008 року, за результатами якої був складений акт від 12.11.2008 року №160/23-210/31390566, в якому зазначено, що відповідно до положень п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП не має права на бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2008 року в сумі 297919 грн. (т.1 а.с. 10-24).

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000722350/0 від 12.11.2008 року, яким ПП було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 297919 грн. (т.1 а.с. 25).

Суд вважає протиправною спірну перевірку, а її висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства ПП необґрунтованими, з наступних підстав.

Так, згідно зі ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року № 327, встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб’єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка. Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до п.1.4.13. Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, позапланова виїзна перевірка (документальна) (далі - позапланова виїзна перевірка) - перевірка платника ПДВ, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених Законом N 509. У ході позапланової перевірки проводиться комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість або бюджетного відшкодування. При виявленні невідповідності розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих контрагентами, проводиться одночасна перевірка продавця і покупця, при якій забезпечується взаємодія підрозділів податкового контролю державних податкових інспекцій контрагентів.

Згідно п.5.5. цих рекомендацій при проведенні перевірки платника ПДВ (отримувача) формується перелік проведених господарських операцій з товаром (послугами), які були предметом укладених договорів, та встановлюється правомірність/неправомірність формування податкового кредиту. При проведенні перевірки платника ПДВ (постачальника) досліджуються питання відображення в обліку проведених господарських операцій та визначається необхідність донарахування податкових зобов'язань.

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що позапланові виїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, в тому числі документів бухгалтерського обліку, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначених норм, а також вимог ч.1 ст.13 Закону України № 509-ХІІ щодо вичерпного використання своїх прав в ході реалізації своїх повноважень, відповідачем будь-які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності у ПП не витребовувалися та відповідно і не вивчалися, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача та підтверджується спірним актом перевірки.

З акту перевірки вбачається, що перевірка була здійснена без відома та у відсутність керівника ПП у зв’язку з відсутністю позивача за юридичною адресою, про що були складені акти від 30.10.2008 року та від 12.11.2008 року (т.1 а.с. 10, 143-145).

Зазначений висновок відповідача спростовується наданими як позивачем, так і фактично самим відповідачем доказами, а саме: витягом з єдиного Державного реєстру юридичних осіб, в якому зазначено юридичну адресу ПП; листами ДПІ, які були отримані ПП в період з липня 2008 року по березень 2009 року за своєю юридичною адресою; договорами оренди нежитлового приміщення та платіжними документами в оплату орендної плати; а також поштовим повідомленням про отримання позивачем судової повістки (т.1 а.с. 31, 110-121, 127-131, 135-142, т.2 а.с. 2-35, 149).

Більш того, з наданих відповідачем в обґрунтування його доводів щодо відсутності ПП за юридичною адресою акту від 30.10.2008 року №57/23 не зрозуміло, яким чином у цей день було встановлено відсутність ПП за юридичною адресою, а з акту від 12.11.2008 року №60/23 вбачається, що він складений на підставі акту виходу на місце від 05.08.2008 року №15/23-215, і в ході розгляду справи відповідачем не було надано будь-яких пояснень стосовно того, яким чином встановлювалася відсутність позивача за юридичною адресою 12.11.2008 року (т.1 а.с. 143-144).

Також в судовому засіданні відповідачем не було надано суду будь-яких доказів неможливості повідомлення ПП про проведення перевірки шляхом використання зазначених у податковій звітності ПП засобів зв’язку, та і взагалі доказів намагань ДПІ повідомити позивача про спірну перевірку (т.1 а.с. 32, 36, 38, 44).

Крім цього, відповідно до п.1.15. та п.1.17 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 № 355, у разі коли при організації виїзної планової чи позапланової перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків) за місцезнаходженням або його переховування, у той же день складається акт (довільної форми) щодо невстановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків), який реєструється у спеціальному журналі реєстрації актів відповідно до встановленого порядку оформлення та реалізації матеріалів перевірок органами державної податкової служби. Не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, передається окремий запит на встановлення місцезнаходження платника податків. Копія акта щодо невстановлення місцезнаходження платника податків надається підрозділу обліку платників податків та підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб для зміни стану платника податків.

Підрозділ податкової міліції здійснює заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків. Не пізніше 10 календарних днів від дня отримання запиту на встановлення місцезнаходження підрозділ податкової міліції в обов`язковому порядку письмово повідомляє підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, та підрозділ обліку платників податків про результати здійснених заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків та (або) його посадових осіб, залучення їх до проведення перевірки шляхом вручення платнику податків (посадовим особам платника податків) письмового запрошення про необхідність явки до органу ДПС для ознайомлення з підставами проведення перевірки та датою початку її проведення.

У разі невстановлення підрозділом податкової міліції протягом 10 календарних днів місцезнаходження платника податків та його посадових осіб, підрозділ податкової міліції продовжує здійснювати вичерпні заходи до моменту залучення такого платника до проведення перевірки, про що повідомляє підрозділ органу ДПС, що надавав запит. При цьому підрозділ податкової міліції щомісячно до 1 числа повідомляє підрозділ, який ініціював запит, про результати встановлення місцезнаходження платника податків. У разі неможливості розпочати перевірку у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків) за його місцезнаходженням або його переховуванням, недопуском посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, ненаданням документів для перевірки або наявністю інших причин, які унеможливлюють її проведення (зокрема вилучення або викрадення документів платника податків (за наявності підтверджуючих документів), хвороба, відпустка або відрядження платника податків (посадових осіб платника податків), відсутність інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства вести податковий облік та звітність, представляти інтереси платника податків), та після вжиття відповідних заходів (в тому числі передбачених абзацом першим пункту 1.15 та пунктом 1.16 цього розділу), підрозділом, який проводить (очолює) перевірку, складається акт довільної форми. У акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку у терміни, визначені в направленні на її проведення, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення. При здійсненні позапланової виїзної перевірки після термінів, визначених у наказі на її проведення, видається новий наказ та нове направлення на проведення перевірки із зазначенням у них нової дати початку та закінчення її проведення та з дотриманням тривалості її проведення, визначеної попереднім наказом. При цьому у наказі вказуються причини зміни термінів проведення перевірки.

Згідно з п.5.4 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, у випадку неможливості проведення перевірок платників (постачальників, отримувачів) у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання), перелік таких декларацій з інформацією про вжиті заходи передається до підрозділів податкової міліції для вжиття заходів відповідно до розділу 11 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 р. N 80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. за N 172/2612, зі змінами. Про неможливість проведення перевірок зазначеного переліку декларацій повідомляється підрозділ оподаткування юридичних осіб. Для відпрацювання інформації щодо таких платників (постачальників, покупців) податковим органом вживаються заходи щодо розкриття банківської таємниці, отримання інформації про реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, наявність транспортних засобів, земельних ділянок, що належать такому платнику, тощо. Після отримання результатів вжитих підрозділами податкової міліції заходів щодо відповідальних осіб та засновників платника або після надання документів для перевірки декларації таких платників опрацьовуються підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб).

В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначених норм відповідачем не було здійснено визначених заходів щодо встановлення місцезнаходження ПП, його керівництва чи засновників, витребування у позивача будь-яких документів на підтвердження його господарської діяльності, сама перевірка була розпочата у призначений наказом начальника ДПІ день 30.10.2008 року без намагання встановити місцезнаходження ПП на отримати від нього первинні документи, а сама перевірка була проведена за місцезнаходженням ДПІ в порушення вимог п.1.41. Методичних рекомендації, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 № 355, відповідно до яких планові та позапланові виїзні перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за письмовим бажанням платників податків можуть проводитись у приміщенні органу ДПС при наданні таким платником письмових обґрунтованих пояснень щодо причин неможливості проведення перевірки за місцезнаходженням платника податків чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Тобто фактично відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП (за місцезнаходженням ДПІ та без отримання і вивчення первинних документів ПП), хоча у встановленому законом порядку така перевірка не призначалася (т.1 а.с. 122, 133).

Таким чином в ході розгляду справи судом було встановлено, що спірна позапланова виїзна перевірка ПП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з квітня по травень 2008 року була здійснена відповідачем з грубим порушенням встановленого законом порядку і тому не може вважатися правомірною.

За результатами такої перевірки ДПІ прийшла до висновку про відсутність у ПП права на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 297919 грн. за червень 2008 року. При цьому цей висновок ґрунтується на тому, що у зв’язку з ненаданням ПП первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, неможливо і встановити наявність у позивача права на бюджетне відшкодування (т.1 а.с. 10-19).

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи фактів суд вважає, що зазначені висновки ДПІ є необґрунтованими, оскільки зроблені за наслідками перевірки, яка була проведена з грубим порушенням встановленого порядку, без витребування та вивчення первинних документів позивача, та взагалі без надання можливості позивачу прийняти участь у цій перевірці та надати докази на підтвердження обґрунтованості задекларованих вимог щодо відшкодування ПДВ у сумі 297919 грн. за червень 2008 року, і фактично ці висновки є припущеннями ДПІ щодо безтоварності господарських операцій ПП та штучного формування податкового кредиту з метою отримання податкової вигоди –одержання з державного бюджету відшкодування ПДВ.

У зв’язку з викладеним суд вважає також протиправним і спірне податкове повідомлення-рішення №0000722350/0 про зменшення ПП бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року у сумі 297919 грн., оскільки воно прийняте на підставі необґрунтованих висновків незаконної перевірки, і фактично є похідним від цих висновків перевірки, у зв’язку з чим це спірне рішення не може вважатися законним.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що здійснюючи спірну перевірку та складаючи за її результатами акт, а також приймаючи податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 року у сумі 297919 грн., ДПІ діяла не на підставі закону, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права ПП на участь у проведенні перевірки та процесі прийняття рішення, у зв’язку з чим заявлені ПП вимоги, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ДПІ щодо здійснення спірної перевірки та складання акту цієї перевірки, а також шляхом визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлень-рішення №0000722350/0 від 12.11.2008 року.

В іншій частині позову суд вважає необхідним відмовити, оскільки на думку суду ці вимоги є зайвими.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову та правомірності спірного рішення про те, що право ПП на бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2008 року, а також здійснення господарських операцій, за наслідками яких позивачем таке бюджетне відшкодування заявлене, не підтверджується будь-якими первинними документами, суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги, оскільки ці доводи спростовуються наданими суду первинними документами на підтвердження зазначених господарських операцій (т.1 а.с.48-59, т.2 а.с.37-129).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПА України від 27.05.08 № 355, Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженими наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року № 327, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Господарь»задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси щодо проведення в період з 30.10.2008 року по 12.11.2008 року виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року та складання з цього приводу акту від 12.11.2008 року №160/23-210/31390566.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси №0000722350/0 від 12 листопада 2008 року про зменшення Приватному підприємству «Господарь»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Господарь» суму сплаченого державного мита в розмірі 3,40 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси щодо проведення в період з 30.10.2008 року по 12.11.2008 року виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Господарь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року та складання з цього приводу акту від 12.11.2008 року №160/23-210/31390566.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси №0000722350/0 від 12 листопада 2008 року про зменшення Приватному підприємству «Господарь» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Господарь» суму сплаченого державного мита в розмірі 3,40 грн..

08 лютого 2011 року .

/