Постанова № 24737488, 07.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. № 2а-14192/11/1370

07 червня 2012 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника позивача Антонюк О.О.

представника відповідача Задорожнього І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Грін-Р»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Грін-Р»(далі -ПП «Грін-Р») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001922320/14748 від 21.06.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 140 184, 00 грн., в т.ч. основний платіж 140 183, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1, 00 грн. та визнати протиправними дії відповідача, які полягали у викладенні в акті перевірки №345/23-2/35563203 від 30.05.2011 року незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ПП «Грін-Р»та його контрагентами ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Авторесурс-Сервіс».

В обґрунтовування позову зазначив, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, оскільки висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, жодних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (видаткових та податкових накладних) ревізорами не досліджувалося та не вимагалося від підприємства їх представлення. Зазначає, що всі зазначені у акті перевірки угоди є дійсними, з реальним настанням правових наслідків, отже у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового інспектора, що проводив перевірку, які знайшли відображення у акті перевірки від 30.05.2011 року №345/23-2/35563203. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з акту перевірки, ПП «Грін-Р» зареєстроване як юридична особа 14.11.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради про що зроблено відповідний запис за № 14151020000018770, ідентифікаційний код юридичної особи 35563203.

01.01.2011 року ПП «Грін-Р»узято на облік в органах державної податкової служби за № 7824 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.12.2007 року №100082639, індивідуальний порядковий номер 355632013068.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Грін-Р»з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.05.2011 року №345/23-2/35563203 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п.1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього в сумі 186 717, 00 грн., в т.ч. січень 2011 року в сумі 186 717, 00 грн.;

- ст. 203, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму ПДВ 185 460, 00 грн. по контрагенту ПП «МКМ - Сервіс»(код ЄДРПОУ 35383180);

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2011 року на суму ПДВ 140 183, 00 грн.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0001922320/14748 від 21.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 140 184, 00 грн., в тому числі: основний платіж - 140 183, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1, 00 грн.

Підставою для прийняття відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є його висновки про відсутність права у ПП «Грін-Р»на віднесення у період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та 01.03.2011 року по 31.03.2011 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 379 515, 00 грн. за операціями придбання товарів в ПП «МКМ-Сервіс»(ПДВ в сумі 185 460, 00 грн. за січень 2011 року), та ПП «Авторесурс-Сервіс»(ПДВ в сумі 140 183, 00 грн. за березень 2011 року) з тих підстав, що правочини з цими контрагентами позивача мають ознаки нікчемності.

При цьому в акті перевірки вказано, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримано акт невиїзної документальної перевірки ПП «МКМ-Сервіс»(код ЄДРПОУ 35383180) від 31.03.2011 року №1111/23-209/35383180 з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року складений ДПІ у Галицькому районі м. Львова. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності не встановлено наявність у ПП «МКМ-Сервіс» власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансового -господарської діяльності, транспортні засоби та трудові ресурси на підприємстві також відсутні. Крім того, підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ з обліковим станом 23 (місцезнаходження не встановлено). В діяльності ПП «МКМ-Сервіс» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального товарного характеру.

Тобто, ПП «МКМ-Сервіс»зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, сформувало податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди, І відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям.

Щодо іншого контрагента позивача, згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, ПП «Грін - Р»встановлено розбіжність по контрагенту ПП «Авторесурс-Сервіс»(ЄДРПОУ 37030617) за березень 2011 р. на суму ПДВ 140 183, 00 грн. Відповідно до представлених документів, ПП «Грін - Р»включено до подкового кредиту декларації за березень 2011 року суми ПДВ від ПП «Авторесурс-Сервіс». До перевірки не представлено первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних). Таким чином, права на віднесення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту у позивача не виникає.

За таких обставин, відповідач прийшов до висновку, що договори, укладені між позивачем та вищевказаним контрагентами, в порушення ст. 203, ст. 208, ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Внаслідок вищеописаного, на думку податкового органу, неправомірно сформовано податковий кредиту з податку на додану вартість за січень, березень 2011 року на загальну суму 379 515, 00 грн., чим порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 31.12.2010 року між ПП «Грін-Р»(Покупець) та ПП «МКМ-Сервіс»(Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 10/12-1, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення Покупця (п.1.2.). Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару (п.1.3.).

Згідно умов договору асортимент, кількість товару погоджується сторонами в замовленні і зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.3.1.). Передача товару Продавцем і його приймання Покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі накладної і тільки у відповідності із замовленням Покупця (п.4.3.). Оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем не пізніше 14 днів з моменту здійснення поставки Продавцем. Днем здійснення платежу, а, отже, днем виконання свого платіжного зобов'язання Покупцем, вважається день, в якому сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку Покупця на користь Продавця (п.6.).

На виконання умов Договору № 10/12-1 від 31.12.2010 року, укладеного між ПП «Грін-Р» та ПП «МКМ-Сервіс», останнім було передано позивачу товар на загальну суму 1 112 757, 05 грн., в тому числі ПДВ - 185 459, 51 грн., що підтверджується податковими накладними, які досліджувалися також у акті перевірки від 30.05.2011 року №345/23-2/35563203, а саме: №103000014 від 03.01.2011 року на суму 16 888, 22 грн. (в т.ч. ПДВ -2 814, 70 грн.), №1040000032 від 04.01.2011 року на суму 55 840,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 306, 69 грн.), №1050000024 від 05.01.2011 року на суму 89 894, 99 грн. (в т.ч. ПДВ -14 982, 50 грн.), №1060000006 від 06.01.2011 року на суму 76 717, 69 грн. (в т.ч. ПДВ -12 786, 28 грн.), №110043 від 10.01.2011 року на суму 35 222, 50 грн. (в т.ч. ПДВ -5 870, 42 грн.), №1110030 від 11.01.2011 року на суму 42 323, 17 грн. (в т.ч. ПДВ -7 053, 86 грн.), №112029 від 12.01.2011 року на суму 22 649, 66 грн. (в т.ч. ПДВ -3 774, 94 грн.), №113021 від 13.01.2011 року на суму 120 598, 37 грн. (в т.ч. ПДВ -20 099, 73 грн.), №114017 від 14.01.2011 року на суму 8 695, 06 грн. (в т.ч. ПДВ -1 449, 18 грн.), №1150001 від 15.01.2011 року на суму 46 913, 04 грн. (в т.ч. ПДВ -7 818, 84 грн.), №117029 від 17.01.2011 року на суму 50 547, 83 грн. (в т.ч. ПДВ -8 424, 64 грн.), №118022 від 18.01.2011 року на суму 29 321, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 886, 87 грн.), №119014 від 19.01.2011 року на суму 8 512, 09 грн. (в т.ч. ПДВ -1 418, 68 грн.), №120027 від 20.01.2011 року на суму 13 859, 62 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 309, 94 грн.), №121023 від 21.01.2011 року на суму 42 670, 03 грн. (в т.ч. ПДВ -7 111, 67 грн.), №0000043 від 22.01.2011 року на суму 22 514, 92 грн. (в т.ч. ПДВ -3 752, 49 грн.), №1220001 від 24.01.2011 року на суму 48 164, 14 грн. (в т.ч. ПДВ -8 027, 36 грн.), №1240032 від 25.01.2011 року на суму 83 761, 99 грн. (в т.ч. ПДВ -13 960, 33 грн.), №125029 від 26.01.2011 року на суму 43 330, 34 грн. (в т.ч. ПДВ -7 221, 72 грн.), №126038 від 27.01.2011 року на суму 69 601, 40 грн. (в т.ч. ПДВ -11 600, 23 грн.), №127017 від 28.01.2011 року на суму 66 897, 89 грн. (в т.ч. ПДВ -11 149, 65 грн.), №0000020 від 29.01.2011 року на суму 22 075, 42 грн. (в т.ч. ПДВ -3 679, 24 грн.), №0000003 від 31.01.2011 року на суму 8 608, 99 грн. (в т.ч. ПДВ -1 434, 83 грн.), №1310048 від 31.01.2011 року на суму 87 148, 36 грн. (в т.ч. ПДВ -14 524, 73 грн.). Наведені податкові накладні були складені у момент виникнення податкових зобов'язань ПП «МКМ-Сервіс», тобто в момент оформлення вищезазначених податкових накладних, що засвідчують факт передачі товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «МКМ-Сервіс»виписало позивачу видаткові накладні за січень 2011 року на загальну суму 1 112 757, 05 грн., в тому числі ПДВ - 185 459, 51 грн., факт наявності яких відповідачем також не заперечувався. Як пояснив представник позивача, розрахунки за отриманий товар ПП «Грін-Р»провело шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «МКМ-Сервіс»зазначений у виданих постачальником видаткових накладних.

Суми ПДВ за вищевказаними операціями були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 185 460, 00 грн.

01.03.2011 року між ПП «Грін-Р»(Покупець) та ПП «Авторесурс-Сервіс»(Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 031, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

На підтвердження проведення оплати за товар замовлений у ПП «Авторесурс-Сервіс»згідно укладеного Договору купівлі-продажу № 031, представник позивача надав суду копію банківських виписок за березень 2011 року та пояснив суду, що оскільки Продавець не міг забезпечити підприємство тим асортиментом товару, що був замовлений, 13.05.2011 року між сторонами була укладена угода про розірвання Договору №031 від 01.03.2011 року. 13.05.2011 року було укладено трьохсторонню угоду про переведення боргу (грошового зобов'язання), згідно якої ПП «Грін-Р» як боржник перед ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» переводить борг на ПП «Авторесурс-Сервіс» в сумі перерахованих раніше цьому підприємству коштів у розмірі 841 098, 89 грн. за поставлений товар. До податкової декларації з податку па додану вартість за березень місяць 2011 року позивач подав уточнення щодо податку на додану вартість, який зарахований по контрагенту ПП «Авторесурс-Сервіс»та зарахував його по контрагенту ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», від якого отримав товар та оплатив його вартість. Сума ПДВ становить 140 183, 00 грн.

Відтак на підтвердження факту поставки товару, позивачем також були подані належним чином оформлені податкові та видаткові накладні за березень 2011 року на загальну суму 841 098, 89 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 140 183, 00 грн. виписаних ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(«Новий боржник»), що погоджується виконати первісне грошове зобов'язання ПП «Авторесурс-Сервіс»(«Первісний боржник»), згідно укладених угод про переведення боргу (грошового зобов'язання).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ПП «Грін-Р»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання позивачем товарів (послуг); використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, березень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ПП «МКМ-Сервіс»та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго»(Нового боржника, що погоджується виконати первісне грошове зобов'язання ПП «Авторесурс-Сервіс», згідно укладених угод про переведення боргу), та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, в силу наведених норм Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної, виданої особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість.

Наведені правові норми визначають лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту.

Надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, випискам з банківського рахунку та іншим документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Авторесурс-Сервіс», суд дійшов висновку, що зміст зазначених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній як на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, так і на момент винесення оскаржуваних рішень ДПІ, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами, оскільки відсутні належні підстави вважати, що правочин між вказаними особами є такими, що порушують публічний порядок та були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту та відображення його у податковій звітності не ставиться у залежність від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ПП «Грін-Р»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за січень, березень 2011 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є помилковим, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140 184, 00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001922320/14748 від 21.06.2011 року є протиправним.

Відповідно до пп. 14.1.265. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.06.2011 року №0001922320/14748 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «Грін-Р»підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, які полягають у викладенні в акті перевірки №345/23-2/35563203 від 30.05.2011 року незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством «Грін-Р»та його контрагентами ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Авторесурс-сервіс»суд дійшов висновку щодо закриття провадження у цій частині з огляду на наступне. Акти державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт перевірки, в якому зафіксовані факти наявності певних порушень, виявлених відповідачем, не мають обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, а тому не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору. У спірних відносинах саме податкове повідомлення-рішення є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки для платника податків.

Таким чином, позовні вимоги позивача задовольняються частково, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.06.2011 року №0001922320/14748.

3. Провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, які полягають у викладенні в акті перевірки №345/23-2/35563203 від 30.05.2011 року незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством «Грін-Р»та його контрагентами ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Авторесурс-Сервіс»- закрити.

4. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Приватного підприємства «Грін-Р»715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 03 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.