Постанова № 24736725, 07.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5824/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Попов А.М.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_3.,

представника відповідача - Романіка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ», звернулось до суду з адміністративним позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року, встановлені порушення та складено акт № 120/15/34594733 від 15.02.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121, що оскаржується.

Податковий орган, не встановивши ніяких недоліків та розбіжностей в податковій звітності, а також порушень термінів її подання, з надуманих підстав дійшов висновку про порушення з боку ТОВ «ФІШ ОІЛ».

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги, про що надав суду відповідну заяву, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що доводи адміністративного позову не спростовують встановлених порушень з боку позивача.

Вважає висновки акту перевірки документально обґрунтованими і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, таким, що прийнято правомірно. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» (Далі - ТОВ «ФІШ ОІЛ» ), - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 05.12.2006 року (а.с.46), з 12.01.2007 року знаходиться на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції, як платник податків (а.с.45).

Відповідач, - Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, є правонаступником прав та обов'язків Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції, а у розумінні КАС України, - є суб'єктом владних повноважень.

Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією, за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІШ ОІЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року, встановлені порушення та складено акт № 120/15/34594733 від 15.02.2012 року (Далі за текстом, - акт перевірки) (а.с. 27-38).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 02.03.2012 року № 0000681542/744, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121, що оскаржується (Далі за текстом,- спірне рішення).

Спірним рішенням ТОВ «ФІШ ОІЛ» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 80820,00 гривень, з якої 53880,00 гривень основний платіж, 26940,00 гривень штрафна (фінансова) санкція.

Згідно висновків акта перевірки з боку ТОВ «ФІШ ОІЛ» встановлено порушення :

1. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, абз. «а» п.198.1, п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (Далі-ПКУ), в результаті чого завищена сума податкового кредиту по декларації за вересень 2011 року на 53880,00 гривень;

2. наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затв. Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в МЮ України 20.02.1998 за № 128/2568;

3. пунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.15, 2.16, розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 року № 88 зареєстрованого в МЮ України 05.06.1995 за № 168/704

Збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 53880,00 гривень у т.ч. за вересень на 53880,00 гривень.

Податковим органом в обгрунтування висновків акту перевірки покладено наступні обставини.

Податковим органом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ТОВ «Украпромснаб» направлено запит до відділу податкової міліції Шахтарської ОДПІ.

07.11.2011 року податкова міліція Шахтарської ОДПІ повідомила, що в ході проведення заходів по факту здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ФІШ ОІЛ» з підприємством ПП ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРОПУ 34202109) за період січень 2011 року, було опитано керівника ТОВ «ФІШ ОІЛ» ОСОБА_3, яка підтвердила взаємовідносини ТОВ «ФІШ ОІЛ» з вказаним підприємством у січні 2011 року. Також було направлено запит до відділу податкової міліції за місцем реєстрації ПП ВКФ «Укрпромснаб» ВПМ ДПІ у в Ленінському р-ні м. Луганська за фактом фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ФІШ ОІЛ». Станом на момент перевірки відповідь не отримана.

Згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 08.02.2012 року встановлено розбіжності показників податкового кредиту ПП ВКФ «Укрпромснаб» на суму 53880,07 гривень.

Дані розбіжності виникли в результаті проведення документальної позапланової перевірки ПП ВКФ «Укрпромснаб» (акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську) № 158/23-34022104 від 28.03.2011.

Згідно акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську, в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ПП ВКФ «Укрпромснаб» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня,а також встановлено, що у ПП ВКФ «Укрпромснаб» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме : відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Директором ПП ВКФ «Укрпромснаб» фактично не могла здійснюватись фінансово-господарська діяльність направлена на отримання прибутку, у підприємства відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, формування податкового кредиту здійснено за рахунок СГД, у ланцюгу постачаня яких є підприємства з незадовільними станами надання послуг не підтверджено, що у сукупності вказує на нереальність здійснення угоди.

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ФІШ ОІЛ» скористалося штучно сформованим податковим кредитом (відсутні докази фактичного отримання ТМЦ або послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування з ПДВ, несплати податків, у зв'язку із чим дії ТОВ «ФІШ ОІЛ» призвели до втрат доходної частини Державного бюджету України.

ТОВ «ФІШ ОІЛ» із ПП ВКФ «Укрпромснаб» укладено договір поставки № 34 від 05.01.2011 року, згідно якого ПП ВКФ «Укрпромснаб» («Продавець») зобов'язується за плату передати, а ТОВ «ФІШ ОІЛ» («Покупець») прийняти та оплатити нафтопродукти («Товар»), найменування, кількість асортимент та ціна яких вказані у видатковій накладній в асортименті : бензин А-95, бензин А-80, дизельне паливо, масло М10Г2к, інші ПММ. Сплата за нафтопродукти здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок «Продавця» згідно наданого рахунка. Постачання нафтопродуктів здійснюється автомобільним транспортом.

На виконання умов договору ПП ВКФ «Укрпромснаб» складено:

видаткові накладні УП-100111007 від 10.01.2011 року (кількість 24640), УП-100111008 від 13.01.2011 року (кількість19000);

податкові накладні № 1001020 від 10.01.2011 на товар дизельне паливо 24640 л на суму 181350,40 гривень у т.ч. ПДВ 30225,00 гривень, № 1301009 від 13.01.2011року на товар дизельне паливо 43640 л на суму 323280,40 гривень у т.ч. ПДВ 53880,00 гривень.

Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих накладних ТОВ «ФІШ ОІЛ» за вересень 2011 року № 9008874273 від 18.10.2011 року у сумі 53880,07 гривень, що також відображено у додатку № 5 розшифровки у розрізі контрагентів.

У реєстрі отриманих податкових накладних зазначено дату отримання податкових накладних від ПП ВКФ «Укрпромснаб» 20.09.2011 року, проте документального підтвердження отримання податкових накладних у вказану дату не надано.

На дату включення податкових накладних до складу податкового кредиту ТОВ «ФІШ ОІЛ», свідоцтво платника ПДВ ПП ВКФ «Укрпромснаб» було анульовано (29.03.2011 року), в той час як п. 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Розрахунки за дизельне паливо проводилося у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями : № 16 від 09.01.2011 року на суму 181350,40 гривень у т.ч. ПДВ на суму 30225,07 гривень, № 27 від 12.01.2011 на суму 141930,00 гривень у т.ч. ПДВ 23655,00 гривень.

Згідно наданих до перевірки документів придбаний товар був реалізований контрагентам ПАТ «ВТУ «Шахтарськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 00179252), ТОВ «Квадр» (код ЄДРПОУ 23985783).

Таким чином ТОВ «ФІШ ОІЛ» було придбано у ПП ВКФ «Укрпромснаб» дизельне паливо у кількості 43640 л на суму 323280,40 гривень у т.ч. ПДВ 53880,07 гривень, а реалізовано 38718,00 гривень, у т.ч. ПДВ на суму 59278,31 гривень.

Згідно журналу-ордеру № 6 по рахунку 631 за січень 2011 року ТОВ «ФІШ ОІЛ» ПММ придбавались у кількох постачальників на загальну суму 2578050,43 гривень у т.ч. ПДВ на суму 429675,07 гривень. Зазначений факт придбання ПММ у кількох постачальників не дає можливості ідентифікувати пальне, яке реалізовано на адресу ПАТ «ВТУ «Шахтарськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 00179252), ТОВ «Квадр» (код ЄДРПОУ 23985783) як придбане саме у ПП ВКФ «Укрпромснаб».

Податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки також покладено обставини та висновки, викладені у акті Ленінської МДПІ у м.Луганську від 28.03.2011 № 158/23-34202109.

Згідно зазначеного акту не встановлено фактичне місцезнаходження ПП ВКФ «Укрпромснаб», а також взято до уваги відсутність у ПП ВКФ «Укрпромснаб» виробничих запасів, основних засобів, кількість працюючих 3 особи, відсутність будь-яких транспортних засобів та найманих працівників, невідповідність товарно-транспортних накладних УП-100111007 від 10.01.2011 року, УП-100111008 від 13.01.2011 року, наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346, не надання інших документів пов'язаних із предметом перевірки, що передбачені п. 11 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зар. в МЮ 20.02.1998 за № 128/2568, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності вчинення фінансово-господарської операції та відповідну неправомірність формування податкового кредиту на суму 53880,00 гривень.

Проте суд не погоджується із обставинами покладеними податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки та вважає їх документально необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФІШ ОІЛ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» укладено договір поставки № 34 від 05.01.2011 року (а.с.69-71).

Згідно зазначеного договору ПП ВКФ «Укрпромснаб» («Продавець») зобов'язується за плату передати, а ТОВ «ФІШ ОІЛ» («Покупець») прийняти та оплатити нафтопродукти («Товар»), найменування, кількість асортимент та ціна яких вказані у видатковій накладній в асортименті : бензин А-95, бензин А-80, дизельне паливо, масло М10Г2к, інші ПММ. Сплата за нафтопродукти здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок «Продавця» згідно наданого рахунка. Постачання нафтопродуктів здійснюється автомобільним транспортом.

На виконання умов договору ПП ВКФ «Укрпромснаб» складені наступні документи.

Видаткові накладні :

УП-100111007 від 10.01.2011 року (кількість 24640);

УП-100111008 від 13.01.2011 року (кількість19000) (а.с. 65-66).

Податкові накладні :

№ 1001020 від 10.01.2011 на товар дизельне паливо 24640 л на суму 181350,40 гривень у т.ч. ПДВ 30225,00 гривень (а.с.63);

№ 1301009 від 13.01.2011року на товар дизельне паливо 43640 л на суму 323280,40 гривень у т.ч. ПДВ 53880,00 гривень (а.с.64).

Товарно-транспортні накладні УП - 100111007 від 10.01.2011 року, № 130111008 (а.с.67-68).

Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих накладних ТОВ «ФІШ ОІЛ» за вересень 2011 року № 9008874273 від 18.10.2011 року у сумі 53880,07 гривень, що також відображено у додатку № 5 розшифровки у розрізі контрагентів (а.с.77).

Розрахунки за дизельне паливо проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями : № 16 від 09.01.2011 року на суму 181350,40 гривень у т.ч. ПДВ на суму 30225,07 гривень, № 27 від 12.01.2011 на суму 141930,00 гривень у т.ч. ПДВ 23655,00 гривень.

Суд не приймає до уваги обставини, встановлені податковим органом у акті перевірки щодо анульованого свідоцтва платника ПДВ ПП ВКФ «Укрпромснаб» за датою 29.03.2011 року, оскільки господарські операції за якими позивачем сформовано податковий кредит, що стосується спірних правовідносин здійснено до такого анулювання.

Також суд не погоджується із позицією податкового органу щодо покладення в обгрунтування висновків акту перевірки обставин відсутності у контрагента позивача ПП ВКФ «Укрпромснаб» необхідної матеріальної бази, для здійснення господарської діяльності, у вигляді відсутності працівників, автотранспортних засобів, складських приміщень, які необхідні для зберігання ТМЦ, та ін.

На думку суду така позиція податкового органу суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання не повинен нести відповідальність за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання.

До того ж податковим органом у даному спірному випадку не наведено будь-яких законних на те підстав, які мали б значення для встановлення відповідальності ТОВ «ФІШ ОІЛ» за дії або бездіяльність ПП ВКФ «Укрпромснаб».

Враховуючи наведені обставини суд також не погоджується із тим, що податковим органом у формування висновків акту перевірки покладено акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 28.03.2011 № 158/23-34202109 .

У даному спірному випадку зазначений акт є суб'єктивним висвітленням з боку податкового органу та не може бути врахований судом.

До того ж контрагент позивача не мав ніякої можливості надати документи, про відсутність яких йдеться у вказаному акті, оскільки податковим органом не встановлено його фактичне місцезнаходження та не надано доказів того, що ПП ВКФ «Укрпромснаб» було відомо про проведення перевірки.

Згідно наданих суду письмових пояснень, позивачем на підставі отриманих оригіналів податкових накладних за придбаний товар у січні 2011 року було включено до податкового кредиту у вересні 2011 року, що саме не суперечить приписам п. 198.6 абз. 3 ст. 198 ПКУ, згідно якого,- у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПКУ,- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ,- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст.198 ПКУ,- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПКУ,- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.5. ст. 198 ПКУ,- якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПКУ,- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд не приймає доводи податкового органу щодо невідповідності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, наданих під час перевірки приписам п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. Наказом Мінтрансу України від 14.1.1997 року № 363. Така позиція суду полягає у наступному.

Згідно ч. 5. ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;

визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо виключності товарно-транспортної накладної як документа, що підтверджує факт надання транспортних послуг, оскільки зазначене не передбачено положеннями податкового кодексу.

Окрім цього, типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.95.

Відповідно до пп. б) п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ № 731 від 28.12.1992, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.95 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, його дія не розповсюджується на підприємства, що не входять в сферу управління Міністерства транспорту України.

Враховуючи, що позивач та сторони з якими укладено договори не входить в сферу управління Міністерства транспорту України, застосування товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН для підприємства не є обов'язковим.

За таких обставин відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невключення витрат з придбання обладнання до складу податкового кредиту, оскільки зазначене включення здійснено на підставі інших документів, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають її вимогам.

У відповідності до ч.1,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704,- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.15 цього положення,- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно п. 2.16 цього положення,- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд дослідивши документи, на підставі яких податковим органом під час проведення перевірки, не знаходить невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Порушень ПКУ щодо податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, відповідачем не встановлено.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних податковим органом у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З приводу суперечливості висновків, викладених у акті перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно описової частини акту перевірки, не встановлено взаємовідносини суб'єкта господарювання, що перевіряється, з платниками, установчі документи свідоцтва про державну реєстрацію, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

Згідно ст. 1 Закону України,- «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Водночас ч.1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всю необхідну інформацію про здійснені господарські операції.

Таким чином, суд дослідивши первинні документи, надані позивачем, прийшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту на їх підставі, з наступних підстав.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем товарів щодо подальшого їх використання (подальша реалізація), зокрема підтверджується наданими позивачем договорами поставки нафтопродуктів, довіреностями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с.78-108).

Згідно описової частини акту перевірки податковий орган зазначає, що товар придбаний позивачем був реалізований контрагентам ПАТ «ВТУ «Шахтарськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 00179252), ТОВ «Квадр» (код ЄДРПОУ 23985783).

ТОВ «ФІШ ОІЛ» було придбано у ПП ВКФ «Укрпромснаб» дизельне паливо у кількості 43640 л на суму 323280,40 гривень у т.ч. ПДВ 53880,07 гривень, а реалізовано 38718,00 гривень, у т.ч. ПДВ на суму 59278,31 гривень.

Таким чином, на думку суду, одержання економічного ефекту, за наслідками реалізації товарів та послуг підтверджується актом перевірки та матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги обставини покладені податковим органом в обгрунтування висновків акту перевірки щодо неможливості ідентифікувати товар, реалізований на адресу ПАТ «ВТУ «Шахтарськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 00179252), ТОВ «Квадр» (код ЄДРПОУ 23985783) як придбане саме у ПП ВКФ «Укрпромснаб», оскільки проведеною перевіркою податкового органу встановлені обставини складання відповідних податкових та видаткових накладних як на поставлений так і на реалізований товар, обставин невідповідності цих накладних поставленим товарам не встановлено.

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем у судовому засіданні, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

Суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 3, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зар. в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012р. за N 34/18772,- акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що факти виявлених порушень, викладені відповідачем у акті перевірки суб'єктивно та не у повній мірі, - всупереч зазначеному Порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум податкових зобов'язань, зроблене відповідачем відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України,- податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 808,20 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0000851542/121, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.04.2012 року № 0000851542/121.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ ОІЛ», витрати по сплаті судового збору у розмірі 808,20 гривень (вісімсот вісім) гривень 20 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 07 червня 2012 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 червня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.