Рішення № 24731785, 18.06.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/0519/2103/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

18 червня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області

В складі : головуючого судді - Помогайбо В.О.,

при секретарі -Колпаковій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про поділ майна, суд -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року позивачка звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що нею з відповідачем у період шлюбу, з 06.11.1975 року по 11.01.2012 року, в порядку приватизації державного житлового фонду була набута на праві спільної сумісної власності, у рівних частках, чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 126,3 кв.м., у тому числі житловою площею 67,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Про що видано відповідне свідоцтво №731 від 02.02.1999 року.

У липні 2009 року відбулася реконструкція вказаної квартири. Після чого, загальна площа спірної квартири збільшилася до 140,3 кв.м., а житлова до 90,6 кв.м.

28.02.2011 року рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі 2-1511/11 р. право власності на реконструйовану квартиру визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вказане право власності зареєстровано МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»за реєстраційним номером 33169103, номер запису 86820 в книзі 99, про що видано витяг №29344897 від 17.03.2011року.

Також ОСОБА_1 зазначила, що реконструкція спірної квартири відбувалася з її ініціативи та за рахунок її коштів. Усіма роботами з ремонту та реконструкції квартири керувала вона, на що нею було витрачено 36000,00 грн. Відповідач з 2001 року майнової участі в утриманні та ремонті квартири не приймав, так як усю свою пенсію витрачав на особисті потреби.

У зв'язку з цим, просила поділити спірну квартиру, припинивши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на 1/4 частки вказаної квартири, а за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки вказаної квартири.

Крім того, просила присудити ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 33264,00 грн. за 1/4 частки вказаної квартири, визнавши за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому.

В судовому засіданні позивачка не з'явилась, надала суду заяву, у який просила розглянути справи без її участі, але за участю її представника -ОСОБА_3, позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення, у яких він зазначив, що у 2009 році відбулася реконструкція спірної квартири, внаслідок чого, її загальна площа збільшилася до 140,3 кв.м., а житлова до 90,6 кв.м. Усіма роботами з ремонту квартири Позивачка займалася сама, наймала робітників, платила їм за роботу та інше, він особисто участі у ремонті не приймав. Не заперечував проти того, що внаслідок саме дій Позивачки, а не його, відбувся ремонт у квартирі та що Позивачка сплачувала за його проведення, бо розміру його пенсії вистачало лише на його особисті потреби. У зв'язку з цим, з позовними вимогами згодний та не заперечує проти їх задоволення у повному обсязі. Справу просив розглянути без його участі.

Суд, беручи до уваги надані заяви сторін, вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 06.11.1975 року по 11.01.2012 рік перебували у зареєстрованому шлюбі. За цей час, сторонами в порядку приватизації державного житлового фонду була набута на праві спільної сумісної власності, по 1/2 кожному, чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 126,3 кв.м., у тому числі житловою 67,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Про що видано відповідне свідоцтво №731 від 02.02.1999 року.

У липні 2009 року за ініціативою ОСОБА_1 та за її рахунок, за згодою ОСОБА_2, відбулася реконструкція вказаної квартири. Після чого, її загальна площа збільшилася до 140,3 кв.м., а житлова до 90,6 кв.м.

28.02.2011 року рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі 2-1511/11 р. право власності на реконструйовану квартиру визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вказане право власності зареєстровано МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»за реєстраційним номером 33169103, номер запису 86820 в книзі 99, про що видано витяг №29344897 від 17.03.2011.

Роботами з ремонту та реконструкції квартири керувала ОСОБА_1, на що нею було витрачено 36000,00 грн.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №30106422 від 27.05.2011 року, наданим МКП «Маріупольське БТІ»загальна вартість спірної квартири становить 133055,00 грн.

Відповідач - ОСОБА_2, з 2001 року майнової участі в утриманні та ремонті квартири не приймав, усі свої доходи витрачав на особисті потреби (придбання сигарет, зустрічі з друзями по колишній роботі, придбання книжок та інше).

Згідно з ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частина 1 ст.70 СК України передбачає, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до ч.2 ст.70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Частина 1 ст.71 СК України передбачає, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З довідок наданих суду сторонами по справі вбачається, що за період з березня 2001 року по грудень 2011 року розмір доходу, пенсійного забезпечення, ОСОБА_2 склав 202494,57 грн., а дохід ОСОБА_1 за період з січня 2001 року по грудень 2011 року склав -387654,23 грн. За цей період ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, участі в утриманні спірної квартири не приймав, увесь свій дохід витрачав на особисті потреби. Витрати з ремонту на утримання квартири несла ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновків, що саме за рахунок коштів ОСОБА_1 відбувалася реконструкція спірної квартири, її утримання, та саме внаслідок її дій відбулося збільшення площі спірної квартири до 140,3 кв.м., а житлової до 90,6 кв.м. Тобто на 14 кв.м. та 22,9 кв.м. відповідно. Отже, саме за ОСОБА_1 потрібно визнати право власності на частку у розмірі 3/4 спірної квартири, а за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/4 спірної квартири відповідно.

Відповідно до ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Згідно з ч.2 ст.365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст.71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на квартиру, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Загальна вартість квартири становить 133055,00 грн., розмір вартості 1/4 частки становить 33263,75 грн.

В судовому засіданні представником ОСОБА_1 надано квитанцію №623/20231 від 14.06.2012 року, яка підтверджує факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду у розмірі 33264,00 грн. у якості грошової компенсації ОСОБА_2 за його частку у праві власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, про задоволення вимог ОСОБА_1 в частини припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частки спірної квартири та присудження йому грошової компенсації за 1/4 частки цієї квартири та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартири в цілому.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 213, 216, 357, 365 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71, Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити повністю.

Поділити нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1, що є об'єктом спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме:

- припинити за ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

- визнати за ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2) право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Припинити за ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому.

Стягнути з поточного рахунку №37317004001000 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 26288796) на користь ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) у якості компенсації за 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 суму у розмірі 33264,00 гривні.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Помогайбо