Рішення № 24731088, 14.06.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/679/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"14" червня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої -судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання -Некрасовій А.О.,

за участю: представників позивача -Синьової Ю.М., Могилевського С.Ю.,

відповідачів -ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача -ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 324 532 грн. 35 коп. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», та відповідачем ОСОБА_3 06.11.2007 року був укладений кредитний договір № 208-г/41, за умовами якого Банк надав позичальнику кошти (кредит) у сумі 215 241 грн. 00 коп. на строк до 05.11.2014 року, а останній зобов'язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, які складаються з заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами в розмірі 16,5 % річних, комісійної винагороди 0,25% на місяць, а також інших витрат згідно умов договору.

З метою забезпечення виконання позичальником умов вищевказаного кредитного договору позивач уклав договори поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 06.11.2007 року та 04.02.2009 року, відповідно, які поручилися за вчасне та повне виконання зобов'язань зі сторони боржника та зобов'язалися відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_3 перед позивачем за порушення ним умов кредитного договору.

Оскільки, Банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідач незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, кредитор має право на застосування наслідків, передбачених п.п. 4.2, 4.3 даного кредитного договору, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року позовні вимоги Банку до ОСОБА_6 були залишені без розгляду.

В подальшому позивачем була надана позовна заява в новій редакції, відповідно до якої останній просив розірвати укладений між ним та ОСОБА_3 кредитний договір, а також зменшив розмір позовних вимог. Так, станом на 05.06.2012 року заборгованість за кредитним договором становить 260 287 грн. 51 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 90 485 грн. 38 коп.,

- заборгованості за відсотками в розмірі 99 807 грн. 28 коп.,

- заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 17 901 грн. 90 коп., а також пені в розмірі 52 092 грн. 95 коп.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором визнав повністю. Разом з тим при вирішенні питання щодо стягнення пені просив застосувати позовну давність, а також врахувати його скрутне матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що з часу укладення договору поруки з ОСОБА_6, договір поруки, укладений між ним та Банком припинив свою дію.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні також зазначав про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, судом встановлено, що між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», та відповідачем ОСОБА_3 06.11.2007 року був укладений кредитний договір № 208-г/41, дійсність якого сторонами, зокрема останнім, в судовому засіданні не оспорювалася.

В даному договорі сторони узгодили всі його умови, зокрема, Банк зобов'язався надати та в подальшому надав позичальнику на придбання автотранспорту кредитні кошти в розмірі 215 241 грн. 00 коп. на строк до 05.11.2014 року.

Факт отримання обумовлених кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 40845842 від 06.11.2007 року та не заперечувалося відповідачем ОСОБА_3

Зі своєї сторони позичальник зобов'язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, які складаються з заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами в розмірі 16,5 % річних, комісійної винагороди 0,25% на місяць, а також інших витрат згідно умов договору.

Наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобов'язань позичальником є сплата ним Банку пені, відповідно до п. 4.2 кредитного договору.

Також матеріали справи вказують на те, що в якості забезпечення відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати комісійної винагороди відповідно до умов кредитного договору, сплати можливих штрафних санкцій, Банк 06.11.2007 року уклав договір поруки зі ОСОБА_4, відповідно до якого останній виступає солідарним боржником по зобов'язанню ОСОБА_3 перед Банком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, а також внести інші передбачені договором платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним. В зв'язку з цим станом на 05.06.2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором, яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 90 485 грн. 38 коп.,

- заборгованості за відсотками в розмірі 99 807 грн. 28 коп.,

- заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 17 901 грн. 90 коп.

Що стосується вимог про стягнення пені, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки встановлюється в один рік.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня за період з 02.03.2009 року по 04.06.2012 року в розмірі 52 092 грн. 95 коп. Тому з врахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності розмір пені в межах давності за період з 05.06.2011 року по 04.06.2012 року становить 26 511 грн. 42 коп..

Крім того, за правилами ч.3 ст. 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду, за наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин.

За такого, враховуючи, матеріальне становище відповідача ОСОБА_3, про що останнім було надано відповідні докази, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10 000 грн. 00 коп.

За такого, враховуючи наведене, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку, на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню 218 194 грн. 56 коп.

При цьому, посилання відповідача ОСОБА_4 на припинення договору поруки в 2009 році, в зв'язку з укладенням нового договору поруки з ОСОБА_6, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Водночас, з положень ч. 2 ст. 651 ЦК України вбачається можливість дострокового розірвання судом договору на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки матеріали справи вказують на те, що позичальник порушила істотні умови договору щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків, внаслідок чого позивач позбавляється можливості отримати ці кошти в позасудовому порядку та використовувати їх для подальшої господарської діяльності, тому кредитний договір підлягає розірванню.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, з урахуванням ступеня їх задоволення (84 %) в сумі 2 703 грн. 96 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору - задовольнити.

Кредитний договір № 208-г/41, укладений 06.11.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», та ОСОБА_3 - розірвати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 208-г/41 від 06.11.2007 року в розмірі 218 194 (двісті вісімнадцять тисяч сто дев'яносто чотири ) грн. 56 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 90 485 (дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят п'ять )грн. 38 коп.,

- заборгованості за відсотками в розмірі 99 807 ( дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сім) грн. 28 коп.,

- заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 17 901 ( сімнадцять тисяч дев'ятсот одна) грн. 90 коп., та виникла станом на 05.06.2012 року.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» судові витрати в розмірі 2 703 грн. 96 коп., тобто по 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 98 коп., з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.В. Лузан