Ухвала суду № 2473064, 01.07.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а - 3235/08 головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 47 інстанції - Соловйов В. М.

3/528/07-АП-3/527/07-АП

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01 липня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П. ( доповідач),

суддів - Коршуна А.О., Проценко О.А.,

при секретарі - Піцик Р. В.,

за участі представників сторін:

позивача - Іоффе В. Л. (довіреність № 2 від 23.06.2008 р.),

Белікова К. Г. (довіреність № 1 від 23.06.2008 р. )

відповідача - Лущинський А. І. (довіреність № 24530/10-014 від 30.05.2008 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 23 листопада 2007року

по справі № 3/528/07-АП-3/527/07-АП

за позовом: ТОВ «Метекс-Інвест», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.11.2007 р. по справі № 3/528/07-АП-3/527/07-АП  задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метекс-Інвест», м. Запоріжжя (далі - ТОВ «Метекс-Інвест») до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000252305/0/36192 від 16.08.2007 р. та № 0000272305/0/44019 від 21.09.2007 р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 87 628, 00 грн. за травень 2007 р. та у розмірі 85 347, 00 грн. за червень 2007 р. відповідно.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наступним.

Відповідач в актах перевірки № 142/23-552/32341216 від 07.08.2007 р. та № 123-552/32341216 від 12.09.2007 р. не наводить фактів, які б свідчили про порушення позивачем норм чинного законодавства України.

Підприємством надано документи по податковому кредиту за травень 2007 р. у повному обсязі, що підтверджується записом на арк. 12 акту перевірки. Також відповідачем на арк. 13 акту перевірки встановлено, що суму, яка згідно розрахунку підприємства підлягає бюджетному відшкодуванню (87 628, 00 грн.) сплачено у повному обсязі у попередньому податковому періоді (квітень 2007 р. ).

Підприємством надано документи по податковому кредиту за червень 2007 р. у повному обсязі, що підтверджується записом на арк. 9 акту перевірки. Також відповідачем на арк. 10 акту перевірки встановлено, що суму, яка згідно розрахунку підприємства підлягає бюджетному відшкодуванню (85 347, 00 грн.) сплачено у повному обсязі у попередньому періоді (травень 2007 р. ).

Судом встановлено, що позивачем правомірно здійснювалося визначення сум податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету, у відповідності до п. п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З огляду на що, дії ТОВ «Метекс-Інвест» по включенню спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування, повністю відповідають механізму, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість», а твердження відповідача, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. п 7.4.1, п. п 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дійсності не відповідають.

Не погодившись із постановою господарського суду від 23.11.2007 по справі № 3/528/07-АП-3/527/07-АП, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає про невірне застосування судом норм Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою. З огляду на що, висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до Бюджету випливає із самої суті поняття податку на додану вартість.

Апелянт зазначає, що у податкової відсутні відомості щодо сплати ПДВ контрагентами позивача ТОВ «Альта Маркет» та постачальниками контрагентів позивача ТОВ «Завод прецизійних сплавів та металів», ТОВ «НГЛ», та приходить до висновку, що відсутність інформації щодо сплати ПДВ по всьому ланцюгу постачання є доказом несплати податку до бюджету.

Керуючись викладеним, висновок перевіряючих про порушення позивачем п.п. п. 1.8 ст. 1, п. п 7.4.1, п. п 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2007 року на 87 628 грн. 00 коп., червень 2007 року на 85 347 грн. 00 коп., - є законним та обґрунтованим.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що з прийнятою господарським судом Запорізької області постановою від 23.11.2007 р. згодні повністю та вважають її прийнятою з суворим додержанням норм матеріального та процесуального права. З апеляційною скаргою ДПІ не згодні повністю з огляду на наступне.

Відповідачем в актах перевірки встановлено дотримання позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Постачальники ТОВ «Метекс-Інвест» (ТОВ «Вінд-Маркет», ТОВ «Альта-Маркет», ТОВ «Завод прецизійних сплавів та металів», ТОВ «НГЛ») є належним чином зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуальних податкових номерів, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Господарські операції з вказаними юридичними особами були належним чином оформлені, всі документи за ними були складені в момент проведення кожної господарської операції на бланках типової форми, мали обов'язкові реквізити, скріплені підписами відповідальних осіб і печатками підприємств відповідно до вимог Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704. Також є належно оформленими і податкові накладні, надані вищевказаними постачальниками, які видали їх як зареєстровані в податковому органі платники податку на додану вартість, і на підставі яких був сформований позивачем податковий кредит та визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за травень 2007 р. у сумі 87 628, 00 грн. та за червень 2007 р. у сумі 85 347, 00 грн.

Позивач вказує:

«Висновок апеляційної скарги щодо наявності такої обов'язкової підстави для включення сум до податкового кредиту як сплата сум до Державного бюджету України не відповідає положенням Закону України «Про податок на додану вартість» та фактично усуває можливість для будь-якого платника включати суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту,, оскільки у нього відсутнє право здійснити перевірку сплати податку постачальником товарів (робіт, послуг), в тому числі і по ланцюгам господарських операцій. Тобто, за вказаних обставин жоден з платників податку на додану вартість не має права на бюджетне відшкодування. Вказана позиція спаплюжує принципи побудови системи оподаткування, встановлені Законом України «Про систему оподаткування», та зміст податку на додану вартість, визначений Законом України «Про податок на додану вартість»».

У судовому засіданні представники ДПІ доводи та вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, підтримали повністю.

Представник позивача вимоги позову та заперечення на апеляційну скаргу підтримує, постанову господарського суду вважає законною та обґрунтованою.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги, керуючись наступним.

В період з 18.07.2007 р. по 31.07.2007 р. ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Метекс Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період травень 2007 р., за результатами якої складений акт від 07.08.2007 р. № 142/23-552/32341216, в якому зазначено про порушення п. 1.8 ст.1, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за травень 2007 р. в сумі 87 628, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 р. № 0000252305/0/36192, яким ТОВ «Метекс Інвест» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у травні 2007 р. у розмірі 87 628, 00 грн.

В період з 23.08.2007 р. по 06.09.2007 р. ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Метекс Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період червень 2007 р., за результатами якої складений акт від 12.09.2007 р. № 123-552/32341216, в якому зазначено про порушення п. 1.8 ст.1, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за червень 2007 р. в сумі 85 347, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.09.2007 р. № 0000272305/0/44019, яким ТОВ «Метекс Інвест» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2007 р. у розмірі 85 347, 00 грн.

Висновки податкової виходять з того, що на дату складання актів перевірки відсутні відповіді від податкових служб по всьому ланцюгу постачання (ТОВ «Вінд-Маркет», ТОВ «Альта-Маркет», ТОВ «Завод прецизійних сплавів та металів», ТОВ «НГЛ») щодо підтвердження достовірності та правомірності господарської операції з ТОВ «Метекс Інвест», а також наявна інформація про збір матеріалів з метою порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Вінд Маркет» та ТОВ «Альта Маркет» за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

 В адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до визначення термінів, які надаються в п. п. 1.7, 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, тоді як бюджетним відшкодуванням визнається сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного нормативного акту в редакції, яка діяла в перевіряємий період податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами, що закріплені у п. п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищевикладені законодавчі норми, законодавець визначив, що нарахування податкового кредиту, за наявності операцій купівлі-продажу, здійснюється за наявності оподатковуваних операцій, пов'язаних із господарською діяльністю платника, на підставі податкових накладних, за умови їх відповідності вимогам законодавства.

Належних доказів відсутності зазначених операцій відповідач не надав.

Матеріали справи свідчать, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідного місяця суми ПДВ по податковим накладним № 303 від 08.05.2007 р., № 314 від 11.05.2007 р., № 320 від 14.05.2007 р., № 339 від 18.05.2007 р., № 367 від 30.05.2007 р. ТОВ «НГЛ»; по податковій накладній № 11/05-06 від 11.05.2007 р. ТОВ «Вінд Маркет»; по податковим накладним № 18/05-1 від 18.05.2007 р., № 22/05-3 від 22.05.2007 р. ТОВ «Завод прецизійних сплавів та металів»; по податковій накладній № 2905/2 від 29.05.2007 р. ТОВ «Альта Маркет».

Зауваження щодо змісту вказаних податкових накладних та відповідності їх п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податково накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, в акті перевірки відсутні.

Отже, зменшення показників податкового кредиту платника податків, а, відповідно, зменшення суми бюджетного відшкодування та визначення зобов'язань з ПДВ, на підставі зазначених актів перевірок є безпідставним.

Посилання податкової на невідповідність рішення суду нормам п. 1.8 ст. 1, п. п 7.4.1, п. п 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з того, що норми зазначеного нормативного акту можуть бути застосовані, виходячи з системного аналізу норм, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування.

Згідно норм п. п 7.7.1 п. 7 ч. 7 ст. 7 цього Закону: «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.»

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок включення зазначеної суми до розрахунку своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету.

Відповідно до п. п. «а» п. п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. При частковій сплаті ціни товарів (послуг) покупець має право на відповідну частину бюджетного відшкодування.

Чинне законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою в ланцюгу постачання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплено, що платники податку, визначені у п. п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті, відповідають, зокрема, за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність сплати до бюджету відповідно до закону.

Отже, несплата податку продавцем ( у тому числі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування останнього.

Крім того, відсутність на дату складення акту довідок щодо підтвердження взаємовідносин між підприємствами - постачальниками прямих контрагентів позивача (тобто, постачальників ТОВ «Завод прецизійних сплавів та металів», ТОВ «Вінд Маркет», ТОВ «Альта Маркет», ТОВ «НГЛ») та інформації щодо сплати ПДВ по всьому ланцюгу, не є доказом несплати ПДВ.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання податкової на наявність кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Вінд Маркет» не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 72 КАС України ця обставина не відноситься до таких, що звільнює податкову від доказування факту відсутності господарських операцій. Посилання на наявність кримінальної справи за ст. 212 КАС України відносно директора контрагента відповідача - ТОВ «Вінд Маркет» ОСОБА_1, та на його пояснення, надані під час розслідування, як на докази того, що «документи, оформлені від імені ТОВ «Вінд Маркет» на адресу ТОВ «Метекс Інвест», не можна вважати складеними належним чином, достовірними, підтверджуючими здійснення господарських операцій між суб'єктами господарської діяльності», не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, виходячи з норм ч. 4 ст. 72 КАС України, відповідно до яких належним доказом, щодо обставин, встановлених під час розгляду кримінальної справи, є вирок суду, уповноваженого на оцінку доказів по названій справі.

Як свідчать матеріали справи, вироку суду щодо гр. ОСОБА_1 апелянт не надав, що не позбавляє його права за наявності обставин, передбачених ст. 245 КАС України, звернутися до суду першої інстанції з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

З огляду на зазначене та у зв'язку з тим, що судом першої інстанції винесено постанову по справі, яка відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про залишення постанови господарського суду Запорізької області від 23.11.2007 у справі № 3/528/07-АП-3/527/07-АП без змін, а апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському  районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя - без задоволення.

  Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 23 листопада 2007 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 10.09.2008 р.

Головуючий суддя: Туркіна Л.П.

Судді: Коршун А. О.

Проценко О.А.