Рішення № 24728306, 06.06.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/1683/2012

Провадження № 2/0518/181/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року Жданівській міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді: Шеіної Л.Д. при секретарі: Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Орендне підприємство шахта Жданівська»про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

встановив:

18.05.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ ОП «шахта «Жданівська»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок професійного захворювання у сумі 50.000 грн.

В обгрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на наступні підстави: так, він з 1976 року по 02.09.2008 року працював у шкідливих умовах на підприємствах вугільної промисловості, а з листопада 1992 року на шахті «Жданівська», в якості машиністу бурової установки 5 розряду підземним.

Він має 34 річний стаж роботи, з них більш ніж 26 років у тяжких і шкідливих умовах праці. Працював у дуже тяжкій та запиленій вугільною пилякою середі, внаслідок чого в останні роки він став почувати себе гірше. Підприємство не завжди забезпечувало його засобами індивідуального захисту, внаслідок чого на шахті «Жданівська»у нього було виявлене професійне захворювання -хронічне обструктивне захворювання легень пилової етиології, друга стадія, фаза загострення, емфізема легень, легенева недостатність першого-другого ступеню.

Згідно висновку МСЕК від 02.09.2008 р. йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 %: з них 40 %, вперше, за професійним захворюванням та 10 % за трудовим каліцтвом, повторно, та визнано інвалідом 3 групи, безстроково.

Згідно акту розслідування професійного захворювання, причиною його професійного захворювання є наявність шкідливих умов праці у роботодавців: пилюка вугільно-породна переважно фіброгенної дії зі змістом пилюки SiO2 5-10% в концентрації від 36 до 78 мг/м3, тривалість дії за зміну 80%.

Вважає, що ушкодженням здоров'я йому заподіяна і моральна шкода, яка полягає в тому, що на теперішній час він фактично існує, дуже часто хворіє, у зв'язку з чим був вимушений змінити свій звичайний образ життя. Хвороба прогресує, йому дуже важко дихати, постійно мучить задуха. Тому і просить стягнути з відповідача на його користь 70000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся по день та час розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся по день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 працював у відповідача в якості машиністу бурової установки 5 розряду, підземним з листопада 1992 року року по 02.09.2008 року, (а.с. ).

За висновком МСЕК від 02.09.2008 р. (а.с. ) позивач ОСОБА_1 стійко втратив 50 %: з них 40 %, вперше, за професійним захворюванням та 10 % за трудовим каліцтвом, повторно, та визнано інвалідом 3 групи, безстроково.

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві без номеру від 15.08.2008 року вбачається, що причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є наявність шкідливих умов праці у роботодавців: пилюка вугільно-породна переважно фіброгенної дії зі змістом пилюки SiO2 5-10% в концентрації від 36 до 78 мг/м3, тривалість дії за зміну 80%.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, виписками з історій хвороби (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протитипоказання шодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1073 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року №4228-VI). Отже до стягнення з відповідача підлягає 107,30 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Орендне підприємство шахта Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Орендне підприємство шахта Жданівська» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 37967785, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д.Шеїна