Постанова № 24723885, 15.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 року Справа № 5023/6336/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -ОСОБА_1 дов. б/н від 20.03.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк", м. Київ (вх. № 1210Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від "25" січня 2012 року по справі №5023/6336/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк", м. Київ

до Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека №271», м.Харків

про стягнення 20177,45грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271»суму основного боргу в розмірі 17041,02 грн., пеню в розмірі 628,97 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 512,78 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 1994,68 грн., державне мито в розмірі 202 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. З метою забезпечення позову просив накласти арешт в межах позовних вимог на грошові кошти Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271»в розмірі 20613,45 грн., які знаходяться на рахунках в фінансових установах.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року (суддя Інте Т. В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»з даним рішенням господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»задовольнити повністю.

17 травня 2012 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання 22.05.2012 року та 05.06.2012 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.06.2012 року за відсутності представника позивача та наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї та повторно розглянувши справу відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області - скасуванню.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача основного боргу, пені, три відсотки річних та суми інфляційних нарахувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»(новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 296 (аркуші справи 15-16).

Діючим Цивільним кодексом України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги). Ці умови знайшли відображення у статті 512 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1.1. вищевказаного договору в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові (позивачу по справі), а новий кредитор набуває право вимоги до боржника (відповідача по справі).

Під «правом вимоги до боржника»у пункті 1.1. цього договору сторони розуміють право грошових вимог первісного кредитора до Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271», що виникли на підставі договору купівлі-продажу (основний договір) № 4245/р від 01 червня 2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»- первісним кредитором та Комунальним підприємством охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271»(пункт 1.2. договору)

Зміст основного договору відповідає приписам частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, де зазначено, що за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 основного договору обумовлено, що продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості.

Як вказано у пункті 4.1. договору ціна товару визначається в національній валюті та вказується у видатковій накладній.

Покупець здійснює розрахунки за товар з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем (пункт 4.3 договору).

Позивач вказує на те, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(первісний кредитор) поставив відповідачу продукцію на суму 17041,02 грн.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач розрахунок за отриманий від покупця товар не здійснив.

Вказані обставини, що виникли за договором про відступлення права вимоги № 296 від 04.04.2011 року стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» з відповідним позовом до господарського суду.

При винесенні оскаржуваного рішення суд попередньої інстанції посилався на те, що в матеріалах справи відсутні посилання на підстави передачі товару та докази отримання від відповідача замовлень на товар, переданий за спірними накладними, а також докази передачі товару відповідачу на підставі належним чином оформлених довіреностей.

Колегія суддів з даним висновком господарського суду не погоджується та зазначає наступне.

У пункті 2.1 основного договору сторони обумовили, що товар поставляється за вказаною покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання покупцем та узгодження з продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з продавцем наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного зв'язку, електронної пошти (інтернет), пошти та інших засобів зв'язку. Виконання замовлення продавцем підтверджується підписаною покупцем видаткової накладної при прийомі-передачі партії товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в підтвердження передачі продавцем покупцеві товару, суду першої інстанції були надані видаткові накладні на відпуск товару відповідачу в період з 09.03.2010 року по 03.08.2010 року з підписами одержувача, скріпленими відбитком печатки Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271».

Згідно з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно встановлюються.

Умовами договору купівлі-продажу передбачено (пункт 4.3), що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар -в строки, що зазначені у видаткових накладних, складений продавцем. Всі надані позивачем накладні мають посилання на те, що оплата по накладній має бути здійснена протягом 20-ти днів, але не пізніше двадцятого дня (чітко вказана календарна дата). Крім того, видаткові накладні мають застереження, що нереалізований товар може бути повернутий протягом двадцяти днів.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів зазначає, що відповідач допустив порушення зобов'язання, оскільки не виконав його у строк, встановлений договором, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17041,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при поданні позову на підставі вказаної норми права нарахував відповідачу до стягнення три відсотки річних в розмірі 512,78 грн. та 1994,68 грн. інфляційних нарахувань.

Колегією суддів перевірено дане нарахування, встановлено, що воно здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 628,97 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами договору, а саме пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.3. договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідач товар від позивача отримав, в установлений договором строк не розрахувався, тому колегія суддів визнає наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 628,97 грн., передбаченою пунктом 6.1. договору.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року по справі № 5023/6336/11 скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк», м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2011 року по справі № 5023/6336/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства охорони здоров'я «Міжлікарняна аптека № 271»(61018, м. Харків, пров. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 03293646, р/р 26009830642480, МФО 351016 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Харкова) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24, код ЄДРПОУ 37308739, р/р 26000013001398 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 17041,02 грн. основного боргу, 628,97 грн. пені, 512,78 грн. три відсотки річних, 1994,68 грн. інфляційних, 202 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та 804,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 11 червня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.