Постанова № 24715606, 29.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2012 року 15 год. 00 хв. № 2а-5307/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення

У судовому засіданні 29 травня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс»(надалі –також «Позивач», «ТОВ «Спецтехнокомплекс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі –також «Відповідач», «ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ДПС») про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби від 13 січня 2012 року № 0000282307/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000282307/0 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, перевірка за результатами якої винесено акт від 20 грудня 2011 року № 1640823-07/35892854 була проведена безпідставно та неправомірно. Крім того, представник позивача посилається на те, що договір, укладений між Позивачем та ТОВ «Дана Плюс»мали реальний характер і були спрямовані на досягнення економічного ефекту у формі отримання прибутку, а висновки Відповідача викладені в акті перевірки спростовуються фактичними обставинами справи та положеннями чинного законодавства України.

Представник Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов та зазначив про те, що в ТОВ «Дана Плюс»відсутні будь-які складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, підприємство відсутнє за місцем знаходження та діяльність ТОВ «Дана плюс»підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб’єкта господарювання

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс»(код ЄДРПОУ 35892854) з питань дотримання вимог законодавства по взаєморозрахункам з ТОВ «Дана Плюс»(32553052) за період січень-березень 2011 року.

За результатами вищевказаної перевірки Відповідачем було складено Акт від 20 грудня 2011 року № 16408/23-07/35892854, яким встановлено порушення Позивачем:

- пункту 198.1., пункту 198.2., пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 929 506,00 грн. в т.ч. за січень 2011 року 854 841,00 грн. за лютий 2011 року 74 665,00 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000282307/0, яким за порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 929 507 грн. (за основним платежем –929 506 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) –1 грн.).

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000282307/0 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000282307/0, як рішення суб’єкта владних повноважень.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту від 20 грудня 2011 року № 16408/23-07/35892854, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

- пункту 198.1., пункту 198.2., пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, Податковим кодексом визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов’язаність здійсненої операції з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій тобто нездійснення не здійснення поставок, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість, тобто відсутність податкової правосуб’єктності продавця.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується головним чином на аналізі характеру господарської діяльності контрагента Позивача –ТОВ «Дана Плюс».

Як вбачається з акту перевірки, висновки Відповідача щодо порушення Позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на висновках акту перевірки контрагента позивача (акт від 06 грудня 2011 року 31447/3-30-32553052 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Плюс»код за ЄДРПОУ 32553052 щодо підтвердження господарських відносин із платником за січень-травень, липень, серпень 2011 року). Згідно вищезазначеного акту, зустрічну звірку ТОВ «Дана Плюс» неможливо провести у зв’язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та станом на дату звірки підприємством не надано пояснення та документи щодо підтвердження господарської діяльності, а також згідно експертного дослідження Святошинського РУ ГУМВС в м. Києві від 28 вересня 2011 року №1284 податкова декларація за травень 2011 ймовірно виконана не керівником ТОВ «Дана Плюс»і, таким чином, діяльність ТОВ «Дана Плюс»підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб’єкта господарювання. В акті перевірки по суті зазначено про неможливість проведення перевірки контрагента Позивача внаслідок ненадання документів та відсутність ТОВ «Дана Плюс»за юридичною адресою, що не свідчить про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі тверджень щодо порушення контрагентом позивача чинного законодавства є протиправними, оскільки недотримання контрагентом Позивача норм податкового законодавства відповідальність та негативні наслідки несе саме щодо цієї особи, а не позивача, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Окрім того, в контексті доводів Відповідача щодо суперечності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, Суд зазначає, що у такому випадку в силу положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України такий договір визнається недійсним судом. Проте ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ДПС не надано рішення суду, яким договір укладений між Позивачем та його контрагентом визнано недійсним та, таким чином, Суд під час розгляду справи не вбачає правових підстав вважати договір між позивачем та його контрагентом нікчемним.

Суд акцентує увагу також на тому, що в спірних правовідносинах Відповідач повинен був дослідити факт реальності господарських операцій за договорами, укладеними безпосередньо між ТОВ «Спецтехнокомплекс» та ТОВ «Дана Плюс».

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи –платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов’язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов’язкових умов для виникнення такого права –придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»«У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість», «Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні», «У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї».

Згідно пояснень представника Позивача та згідно матеріалів справи, реальне виконання фінансово-господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Дана Плюс»підтверджується документами, які вказують на використання послуг, виконаних ТОВ «Дана Плюс»у виробничій діяльності Позивача з метою отримання прибутку, а саме при виконанні Позивачем договірних зобов’язань з ТОВ «БМК Планета-Міст»внаслідок укладання договору від 30 квітня 2010 №3004/10-1, згідно якого Виконавець (ТОВ «Спецтехнокомплекс») бере на себе зобов’язання надання послуг будівельною технікою та механічними засобами згідно додатку, відповідно до якого Позивач має надати такі послуги:

- Бурова установка JUNNTAN PM 26-40 глибина буріння 41 м.

- Бетононасосна установка Putzemeistr BSA-1005D(6-65м/год);

- Бульдозер 79 Квт.;

- Кран пневмохідний в/п 40 т.

Згідно пояснень представника Позивача та згідно матеріалів справи, ТОВ «Спецтехнокомплекс»для виконання вищезазначеного договору скористалось послугами ТОВ «Дана Плюс». Тобто між ТОВ «Спецтехнокомплекс»та ТОВ «Дана Плюс»було здійснено фінансово-господарські операції на підставі договірних відносин, внаслідок виконання яких ТОВ «Дана Плюс»виписано Позивачу податкові накладні: від 18 січня 2011 року №9, від 19 січня 2011 року № 10, від 19 січня 2011 року №11, від 20 січня 2011 року №12, від 20 січня 2011 року №13, від 22 січня 2011 року №14, від 23 січня 2011 №15, від 25 січня 2011 року №16, від 28 січня 2011 року №17 підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт: від 18 січня 20011 року №ДП-0000009, від 19 січня 2011 року № ДП-00000010, від 19 січня 2011 року №ДП-00000011, від 20 січня 2011 року №0000012, від 20 січня 2011 року №ДП-00000013, від 22 січня 2011 року №ДП-0000014, від 23 січня 2011 №ДП-0000015, від 25 січня 2011 року №0000016, від 28 січня 2011 року №ДП-0000017, відповідно до яких ТОВ «Дана Плюс» було здійснено бурову установку JUNNTAN PM 26-40 глибина буріння 41 м.

Внаслідок виконання вищезазначених послуг між позивачем для ТОВ «БМК Планета-Міст» було підписано податкові накладні від 31 січня 2011 року №35, від 31 січня 2011 року № 36, від 31 січня 2011 року №37 та підписано акти здачі-прийняття робіт від 31 січня 2011 року №СТ-0000005, від 31 січня 2011 року №0000045, від 31 січня 2001 року №36.

Крім того, як свідчать матеріали справи, внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Дана Плюс» останнім було виписано податкові накладні: від 31 січня 2011 року №18, від 28 лютого 2011 року №29; від 28 лютого 2011 року №173, від 31 березня 2011 року №192 та підписано акти здачі-прийняття робіт від 31 січня 2011 року №ДП-000008, від 28 лютого 2011 року №ДП-000029; від 28 лютого 2011 року №173, від 31 березня 2011 року №192, згідно яких ТОВ «Дана Плюс»було здійснено:

- Вивіз снігу автомобілем ЗИЛ;

- Послуги екскаватора «Борекс»;

- Послуги екскаватора повноповортного колісного JCB 160 з ковшом 1 куб. м.;

- Послуги оренди екскаватора навантажувача з гідромолотом;

- Послуги оренди екскаватора-навантажувача;

- Послуга оренди автокранів;

- Послуги автосамоскиду ЗІЛ;

- Послуги оренди самоскиду;

- Послуги автовишки 28 м.

Використання вищезазначених послуг у власній виробничій діяльності, згідно пояснень представника Позивача та згідно наявних у матеріалах справи підтверджується такими договорами:

- Договір від 2 липня 2010 року №0102/0710, укладений між ТОВ «БМК Планета Міст»та Позивачем, згідно якого Виконавець (ТОВ «Спецтехнокомплекс») бере на себе зобов’язання про надання послуг транспортними та механічними засобами згідно додатку.

- Договір від 15 вересня 2010 року № 1509/10-1, укладений між ТОВ «БМК Планета Міст»та Позивачем, згідно якого Виконавець (ТОВ «Спецтехнокомплекс») бере на себе зобов’язання про надання послуг будівельною технікою та механічними засобами згідно додатку.

- Договір від 1 грудня 2010 року №1, укладений між Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта», згідно якого Виконавець (ТОВ «Спецтехнокомплекс») бере на себе зобов’язання надання послуг оренди спецтехніки та будівельних механізмів з водієм для вивозу снігу.

Внаслідок виконання зобов’язань по вищезазначеним договорам Позивачем було виписано податкові накладні та підписано акти прийому передачі для замовників, а саме:

- по договору від 2 липня 2010 року №0102/0710 Позивачем для ТОВ «БМК Планета Міст»виписано податкові накладні: від 31 січня 2011 року №18, від 31 січня 2011 року №19, від 31 січня 2011 року №18, від 31 січня 2011 року №17, від 31 січня 2011 року №20, від 31 січня 2011 року №21, від 31 січня 2011 року №22, від 31 січня 2011 року №24, від 31 січня 2011 року №25, від 31 січня 2011 року №26, від 31 січня 2011 року №29, від 31 січня 2011 року №28, від 31 січня 2011 року №27, від 31 січня 2011 року №30, від 31 січня 2011 року №31, від 31 січня 2011 року №32, від 31 січня 2011 року №33, від 31 січня 2011 року №34, від 31 січня 2011 року №35, від 31 січня 2011 року №36, від 31 січня 2011 року №37, від 31 січня 2011 року №38, від 31 січня 2011 року №39, від 31 січня 2011 року №40, від 31 січня 2011 року №41 та підписано акти здачі-прийняття робіт: від 31 січня 2011 № СТ-0000028, від 31 січня 2011 № Т-0000029, від 31 січня 2011 №СТ-0000030, від 31 січня 2011 №СТ-0000032, від 31 січня 2011 № СТ-0000033, від 31 січня 2011№ СТ-0000034, від 31 січня 2011 №СТ-0000036, від 31 січня 2011№ СТ-0000037, від 31 січня 2011 № СТ-0000038, від 31 січня 2011 №СТ-0000381, від 31 січня 2011 №СТ-0000039; від 31 січня 2011№ СТ-0000071, від 31 січня 2011 №СТ-0000072, від 31 січня 2011 №СТ-0000073, від 31 січня 2011 №СТ-0000074, від 31 січня 2011 № СТ-0000075, від 31 січня 2011№ СТ-0000076, від 31 січня 2011№ СТ-0000077, від 31 січня 2011№ СТ-0000079, від 31 січня 2011№ СТ-0000080; від 31 січня 2011№ СТ-0000081, від 31 січня 2011№ СТ-0000082, від 31 січня 2011№СТ-0000083, від 31 січня 2011№ СТ-0000084, від 31 січня 2011№ СТ-0000085, згідно яких Позивачем було здійснено послуги автокрану, послуги екскаватора-навантажувача, послуги екскаватора повноповортного колісного.

- по договору від 15 вересня 2010 року № 1509/10-1 Позивачем для ТОВ «БМК Планета Міст»виписано податкову накладну від 24 лютого 2011 року №16 та підписано акт здачі-прийняття робіт від 24 лютого 2011 року, згідно яких Позивачем було надано послуги автокрану;

- по договору від 1 грудня 2010 року №1 позивачем для Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»виписано податкові накладні: від 11 січня 2011 року №3, від 24 лютого 2011 року №18, від 24 лютого 2011 року №19, від 10 січня 2011 року №1, від 24 лютого 2011 року №20 та підписано акти здачі-прийняття робіт: від 11 січня 2011 року №СТ-0000002, від 24 лютого 2011 року №СТ-0000053, від 24 лютого 2011 року №СТ-0000058, від 10 січня 2011 року №СТ-0000003, від 24 лютого 2011 року №СТ-0000054, згідно яких позивачем було надано послуги вивозу снігу автомобілем ЗИЛ та послуги екскаватора «Борекс», послуги автосамоскиду ЗІЛ.

Суд акцентує увагу, що вирішення спорів, пов’язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, Відповідач повинен був детально встановити всі фактичні обставини, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Доказове значення для підтвердження вищевикладеного має наявність податкових накладних, документів, які засвідчують факт виконання послуг, оформлення відповідних актів приймання передачі, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що виконання послуги було реальне.

Посилання Відповідача в акті перевірки на відомості щодо проведеної експертизи, згідно якої податкова декларація за травень 2011 ймовірно виконана не керівником ТОВ «Дана Плюс»не містить інформації щодо підробки підписів на первинних документах, податкових накладних, договорах (за даними експертизи підписи на податкових декларації контрагента ймовірно виконані різними особами), а отже її відомості не можуть братися до уваги при оцінці юридичної значимості документів на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту. Крім того, згідно висновку експертного дослідження від 31 січня 2012 року №659/660/12-32 первинна документація, яка була надана ДПІ у Солом’янському районі м. Києва до перевірки підписана керівником підприємства-контрагента Позивача.

В той же час, зміст акту перевірки Позивача свідчить про те, що Відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин; крім того, відповідно до вимог Податкового кодексу України не було витребувано у Позивача додаткових документів (у разі виникнення сумнівів у правомірності формування податкового кредиту), оскільки висновки Відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі виключно змісту Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Дана Плюс»від 16 грудня 2011 року №1447/3-23-3032553052.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між Позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов’язання за податком на додану вартість.

Крім того, Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем фактично не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Дана Плюс».

В акті перевірки та під час розгляду справи відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили невідповідність господарських операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даній адміністративній справі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ДПС, як суб’єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов’язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки Позивача висновки.

Викладені в письмових запереченнях Відповідача від 17 травня 2012 року пояснення є лише дослівним цитуванням акту перевірки Позивача та не містять правового аналізу обставин спірних правовідносин та доказів невиконання договірних зобов’язань.

Таким чином, в даній справі представником Відповідача не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000282307/0 від 13 грудня 2012 року, та не надано жодних доказів на підтвердження такої правомірності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та вимоги чинного податкового законодавства, Суд дійшов висновку про те, що викладені в акті перевірки висновки Відповідача є неповними та такими, що не ґрунтуються на аналізі всіх фактичних обставин спірних правовідносин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000282307/0 від 13 грудня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, Суд повторно акцентує увагу на тому, що Відповідачем не виконано обов’язку щодо доведення правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як це вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 0000282307/0 від 13 грудня 2012, винесене щодо ТОВ «Спецтехнокомплекс».

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська