Постанова № 24715573, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року № 2а-5787/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопінжбуд"

про

стягнення 6503,38 грн.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопінжбуд" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6503,38 грн.

Позов обґрунтований тим, зокрема, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за 2010-2011 роки.

Представник позивача у судовому засіданні, 22 травня 2012 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістка про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 22 травня 2012 року, відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 22 травня 2012 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопінжбуд", ідентифікаційний код 32204558, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульв. Праці, 10, зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.12.2002 р., що підтверджується даними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи та довідки Головного управління статистики у місті Києві від 23.02.2012 р. №13-462. Як платник податків підприємство взято на облік у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва з 24.12.2002 р. за №07857.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року №121380 на суму 100,00 грн. та за липень 2010 року №153808 на суму 100,00 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводилися перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства про що складено акти від 27.09.2010 р. №7337-15/32204558, від 20.05.2011 р. №3218-15/32204558, від 20.05.2011 р. №4058-15/32204558, від 20.07.2011 р. №4860-15/32204558, від 19.08.2011 р. №5707-15/32204558, від 20.09.2011 р. №6403-15/32204558, від 20.10.2011 р. №6982, від 18.11.2011 р. №7607 за наслідками яких винесено податкові повідомлення-рішення: від 07.10.2010 р. №0026881520/0 на суму 13,16 грн.; від 09.06.2011 р. №0018241520 на суму 170,00 грн.; від 05.07.2011 р. №0021821520 на суму 1020,00 грн.; від 03.08.2011 р. №0029331520 на суму 1020,00 грн.; від 06.09.2011 р. №0040331520 на суму 1020,00 грн.; від 04.10.2011 р. №0045441520 на суму 1020,00 грн.; від 10.11.2011 р. №0050611520 на суму 1020,00 грн.; від 09.12.2011 р. №0054261520 на суму 1020,00 грн., відповідно. Вказані повідомлення-рішення надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових відправлень.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання, позивачем прийнято першу від 05.07.2010 р. №1/1854 та другу від 27.08.2010 р. №2/2415 податкові вимоги на суми 99,94 грн. та 100,22 грн., відповідно, які розміщені на дошці оголошень в зв’язку з неможливістю їх вручення відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень від 30.07.2010 р. №1854/1 та від 22.10.2010 р. №2415/2.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 6503,38 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопінжбуд" за платежем 14010100 (податок на додану вартість) та повідомленням про наявність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) від 21.05.2012 р. №3736/10/19-111, наявних у матеріалах справи.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно узгоджено податкове зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подання відповідних податкових декларацій, частину податкового зобов’язання з податку на додану вартість також нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень, які надсилались відповідачу.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею Закону №2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6503,38 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопінжбуд" (ідентифікаційний код 32204558) на користь Державного бюджету України (р/р34122999700005. УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38012871, ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 6503,38 грн. (шість тисяч п’ятсот три грн. 38 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець