Постанова № 24715465, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року № 2а-2684/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»до за участі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Прокуратури Дніпровського району міста Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»(надалі по тексту Позивач), звернувся з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 14.11.2011 р. №0021491510; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 20.01.2012 р. №0001161510; визнати правомірним включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 р. у розмірі 262 348 882,00 грн. до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року та ІІ-ІІІ кварталів 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що Позивачем було занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток (у зазначеній податковій звітності). Крім того, Позивач наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники Позивач наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що під час перевірки Позивача було виявлено порушення вимоги п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України - завищено збитки, а податкові повідомлення-рішення складено у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Представник Прокуратури в судове засідання не з'явився, явку належним чином уповноваженого представника до суду не забезпечив, заперечень на позов не надав, повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 35, 37 КАС України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Классік-Ассістанс»за звітний податковий період ІІ квартал 2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 31.10.2011 р. за № 7108-15/32377407 (надалі по тексту Акт перевірки №1).

На підставі Акту перевірки №1 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0021491510 від 14.11.2011 р.

Крім того, співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Классік-Ассістанс»за звітний податковий період ІІ-ІІІ квартал 2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 05.01.2012 р. за № 57-15/32.377407 (надалі по тексту Акт перевірки №2).

На підставі Акту перевірки №2 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001161510 від 20.01.2012 р.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року, в якій в рядку 08 (об'єкт оподаткування) задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі - 277889779 грн., рядок 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) дорівнює 262348882 грн.

У відповідності даних декларації з податку на прибуток за II кв. 2011 р. у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (Включається відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року»відображена сума 277889779грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.), у рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»відображена сума (-) 302940671,00 грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.).

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (Включається відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року»відображена сума 277889779грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.), у рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»відображена сума (-) 302940671,00 грн.

Із зазначеного слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартал 2011 року відображено від'ємне значення з цього податку за 2010 рік.

Так, пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за першій квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, до складу витрат II кварталу 2011 року, відповідно до вимог п. 3 розділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Перехідних положень Податкового кодексу України, переноситься від'ємне значення з податку на прибуток, отримане лише у I кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років.

На підставі викладених норм Закону, враховуючи, що Позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року відображено від'ємне значення за 2010 рік, суд приходить до висновку про правомірність винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011 р. №0021491510, від 20.01.2012 № 0001161510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

В частині щодо позовних вимог про визнання правомірним включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 р. у розмірі 262 348 882,00 грн. до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року та ІІ-ІІІ кварталів 2011 року суд відмовляє.

З вищевикладеного вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011 р. №0021491510, від 20.01.2012 № 0001161510 винесено податковим органом правомірно, а тому вимоги Позивача в даній частині є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук