Постанова № 24715444, 07.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. №27/80

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2012 року № 2а-12734/11/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "УТК Аргумент" про стягнення заборгованості у розмірі 154 200,00 грн. Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "УТК Аргумент" про визнання угоди недійсною, стягнення заборгованості у розмірі 154 200,00 грн.

В судовому засіданні 24.05.12 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник відповідача - ТОВ "УТК Аргумент" - повідомленого про час та місце розгляду справи згідно адреси, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; судом заслухано пояснення присутніх представників сторін; необхідності слухати пояснення свідка чи експерта немає.

Ухвалою суду від 07.06.12 р. в порядку п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України закрито провадження в частині позовних вимог про визнання угоди недійсною.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 20.06.11 р. по 18.07.11 р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 31.03.11 р., про що складено відповідний акт від 25.07.11 р. №205/23-611/04012744.

Згідно акту перевірки встановлено, що ВАТ "Трест Київспецбуд" за вказаний період мало взаємовідносини з ТОВ "УТК "Аргумент" (код ЄДРПОУ 34619880).

Договір про надання послуг по ремонту офісного приміщення по вул. Спаській, 31-б між сторонами наданий не був.

Під час перевірки надано документи щодо оплати вартості робіт за грудень 2010 р. (оплату здійснено 06.01.11 р. згідно платіжного доручення №25 від 06.01.11 р.), а саме: рахунок-фактура ВІД 27.12.10 р. №2712/1 на суму без ПДВ 128 500 грн., сума ПДВ 25 700 грн., податкова накладна від 27.12.10 р. №1558 на суму без ПДВ 128 500 грн., сума ПДВ 25 700 грн., довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2010 р. (форма КБ-3) на суму без ПДВ 128 500 грн., сума ПДВ 25 700 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (форма КБ-2в) на суму без ПДВ 128 500 грн., сума ПДВ 25 700 грн.

Позивач - Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - вважає вказаний договір недійсним та просить суд стягнути зі сторін договору 154 200 грн. з таких підстав.

Відносно невстановлених слідством осіб, які діяли від імені ТОВ "УТК "Аргумент", порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України - придбання суб'єктами підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Засновником ТОВ "УТК "Аргумент" є ОСОБА_1, директором - ОСОБА_2.

Згідно пояснень ОСОБА_1, прийнятого старшим оперуповноваженим ВОЗСПБ ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, він дійсно є засновником ТОВ "УТК "Аргумент"; підприємство зареєстровано на прохання ОСОБА_3 за фінансову винагороду 150 грн. без наміру займатися фінансово-господарською діяльністю; ОСОБА_2 на посаду директора він не призначав, в органах державної влади підприємство не реєстрував, печатку не замовляв і не отримував.

Відповідно до розрахунків комунального податку (2 та 3 квартали 2010 р.), які ТОВ "УТК "Аргумент" подавалися до органів податкової служби, впродовж 2010 р. на підприємстві працювало 0 осіб, у зв'язку з чим вбачається, що ТОВ "УТК "Аргумент" не могло надавати послуги по ремонту офісного приміщення.

Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області про призначення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Промкабпостач" від 13.04.11 р. по справі №11/079002 зазначено, що ТОВ "УТК "Аргумент" має ознаки фіктивності та проти невстановлених слідством осіб , які діяли від його імені, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України - придбання суб'єктами підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Також позивач посилається на постанови Богунського районного суду м. Житомира по справах №№4-1217/11, 4-1213/11, 4-1216/11, 4-1214/11, 4-1215/11 від 15.06.11 р. про проведення обшуку ТОВ "Телко Груп", у яких зазначено, що при проведенні позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Лад-ХХІ" вказано, що на території м.Києва та м. Житомира були створені та в період з 2006-2010 р. діяли злочинні групи осіб - конвертаційні центри - метою яких було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету.

Суть злочинної схеми полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств - платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг "транзитних" та "фіктивних" підприємств, які фактично фінансово-господарської діяльності не здійснювали. Серед цих підприємств є ТОВ "УТК "Аргумент".

За таких обставин податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

Згідно аналізу податкової звітності ТОВ "УТК "Аргумент" не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних та інших приміщень, в яких проводилась господарська діяльність.

Отже, відносини між ТОВ "УТК "Аргумент" та ПАТ "Трест Київспецбуд" порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном (коштами) держави шляхом безпідставного віднесення ПАТ "Трест Київспецбуд" сум до податкового кредиту з ПДВ та на валові витрати з податку на прибуток, а з іншого боку - податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість незаконно перекладалися на підприємство з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались.

Таким чином, правочин є нікчемним в розумінні ст. 228 ЦК України.

Також є підстави для визнання недійсним правочину згідно ст. 203 ЦК України, оскільки сторонами при укладенні правочину не додержавно вимоги ст. 207 ЦК України щодо форми правочину.

Крім того, позивач посилається на те, що витрати на придбання товару згідно цього правочину не можуть впливати на формування розміру валових витрат ПАТ "Трест Київспецбуд", оскільки при укладенні правочину використано фінансово-господарські документи, які від імені ТОВ "УТК "Аргумент" складені невідомими неуповноваженими особами.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач стверджує про відсутність будь-яких підстав для висновку про порушення публічного порядку в результаті укладення договору між ТОВ "УТК "Аргумент" та ПАТ "Трест Київспецбуд" , оскільки ознаки правочину, що порушує публічний порядок, передбачені ст. 228 ЦК України, відсутні.

Зокрема, відсутній вирок суду, що встановлював би вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок.

Факт проведення ТОВ "УТК "Аргумент" ремонтних робіт офісного приміщення по вул. Спаській, 31-б, належного на праві власності ПАТ "Трест Київспецбуд", підтверджуєься первинними документами, а саме: довідкою (форма №КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (форма №КБ-2в).

Зазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та чинного законодавства.

В період здійснення фінансово-господарських операцій між відповідачами виконання ТОВ "УТК "Аргумент" будівельних робіт та реалізації будівельних матеріалів підтверджується відповідною ліцензією на право здійснення певних видів будівельної діяльності (ліцензія АВ №357047 серія АВ на будівельну діяльність (згідно з переліком) від 01.08.07 р. строком дії до 01.08.12 р.

Згідно Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.07 р. №1396, для отримання ліцензії на здійснення будівельних робіт необхідно подати відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, тощо, тому дана інформація перевірялася органом ліцензування.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Проте, ст. 228 ЦК України була доповнена вказаною частиною у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України і набула чинності з 01.01.11 р., тоді як правові відносини між відповідачами щодо ремонтних робіт офісного приміщення по вул. Спаській, 31-б виникли до 01.01.11 р., тому ч. 3 ст. 228 ЦК України на ці правовідносини не поширюється.

В той же час, згідно ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням. Тобто, для застосування вказаної норми необхідним є наявність наміру у обох сторін, що в даному випадку відсутнє.

Також відповідач посилається на те, що постановою про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення від 14.10.11 р. старшого слідчого з особливо важливих справ ГСУ ДПС України у кримінальній справі №079027/10 кримінальну справу в частині пред'явленого обвинувачення порушеної за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діляьності, в тому числі, ТОВ "УТК "Аргумент" (код 34619880) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, за попередньою змовою групи осіб, що заподіяло тяжкі наслідки, закрито у відповідності до п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діяннях ознак складу злочину.

Будь-які вироки судів у кримінальних справах, якими б встановлено вину посадових осіб відповідачів у вчиненні будь-яких правочинів, які порушують публічний порядок, відсутні.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УТК "Аргумент" - пояснень щодо позову не надав; представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 207, 208 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому, за статтею 208 ГК правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається...

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини 1 статті 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.

Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо. (постанова Верховного Суду України від 09.02.10 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8530206)

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Викладена вище правова позиція Веховного Суду України міститься у постанові, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, тому є обов'язковою до застосування судом під час розгляду адміністративної справи.

Окремо суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 228 ЦК України, згідно якої -

у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави, -

у порівнянні зі ст. 208 ГК України фактично нічого нового не запроваджує і додаткових підстав для звернення з позовом про стягнення одержавного за нікчемним правочином не встановлює.

Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України набула чинності 01.01.11 р. у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", тому до правовідносин між відповідачами по справі не застосовується.

Позовні вимоги заявлені про стягнення коштів, отриманих за роботи, виконані у грудні 2010 р., тобто, правочин у письмовій формі шляхом обміну листами (ст. 207 ЦК України) укладено між відповідачами у грудні 2010 р. (рахунок-фактура від 27.12.10 р. №2712/1 на суму без ПДВ 128 500 грн., сума ПДВ 25 700 грн.), тоді як у січні 2011 р. лише проведено проплату виконаних робіт (06.01.11 р. згідно платіжного доручення №25 від 06.01.11 р.).

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Таким чином, для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів 154 200 грн. одержаних за договором коштів необхідно встановити факт укладенення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто, нікчемність правочину в розумінні ст. 215, 228 ЦК України та ст. 207 ГК України.

В даному випадку у суду відсутні підстави для висновку про нікчемність правочину, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення отриманих за договором коштів.

Висновок позивача про нікчемність правочину грунтується на -

поясненнях засновника ТОВ "УТК "Аргумент" ОСОБА_1, прийнятого старшим оперуповноваженим ВОЗСПБ ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, згідно яких цією особою засвідчено реєстрацію юридичної особи за винагороду, без наміру займатися фінансово-господарською діяльністю;

даних податкової звітності ТОВ "УТК "Аргумент", згідно якої впродовж 2010 р. на підприємстві працювало 0 осіб, у зв'язку з чим вбачається, що ТОВ "УТК "Аргумент" не могло надавати послуги по ремонту офісного приміщення;

висновків слідчого по кримінальній справі №11/079002 щодо задіяння ТОВ "УТК "Аргумент" у злочинних схемах з метою ухилення від оподаткування.

Проте, вказані твердження не можуть бути визнані судом обгрунтованими з таких підстав.

Матеріали досудового слідства самі по собі не можуть бути визнані належними та допустимими доказами в адміністративному суді згідно ст. 69, 70 КАС України.

Пояснення будь-яких осіб щодо обставин державної реєстрації юридичної особи (в даному випадку ТОВ "УТК "Аргумент") можуть бути підставою для порушення кримінальної справи згідно ст. 205 КК України.

Належним доказом в даному випадку буде вирок у кримінальній справі, що набув законної сили, у якому буде підтверджено викладені у поясненнях твердження щодо факту державної реєстрації ТОВ "УТК "Аргумент" на підставних осіб без наміру здійснювати господарську діяльність.

В даному випадку такі докази у суду відсутні, тому пояснення ОСОБА_1 жодної доказової сили не мають.

Також не може бути прийнятий до уваги зміст постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області про призначення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Промкабпостач" від 13.04.11 р. по справі №11/079002, у якій зазначено, що ТОВ "УТК "Аргумент" має ознаки фіктивності та проти невстановлених слідством осіб, які діяли від його імені, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України - придбання суб'єктами підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Вказані висновки можуть бути прийняті до уваги виключно у випадку їх підтвердження відповідним судовим вироком, що набув законної сили, згідно ч. 4 ст. 72 КАС України.

В даному випадку постановою про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення від 14.10.11 р. старшого слідчого з особливо важливих справ ГСУ ДПС України у кримінальній справі №079027/10 кримінальну справу в частині пред'явленого обвинувачення порушеної за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діляьності, в тому числі, ТОВ "УТК "Аргумент" (код 34619880) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, за попередньою змовою групи осіб, що заподіяло тяжкі наслідки, закрито у відповідності до п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діяннях ознак складу злочину.

Згідно листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 28.05.12 р. №680/9/07-10/3 від СВ ПМ ДПА України у Житомирській області виділені матеріали кримінальних справ №079027/10 та №11/079002 щодо реєстрації фіктивного підприємства ТОВ "УТК "Аргумент" не надходили.

За таких обставин твердження позивача про створення вказаного підприємства з метою сприяння іншим особам в ухиленні від сплати податків не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами.

В той же час, суду надано докази реального виконання робіт згідно правочину, укладеного між відповідачами щодо ремонтних робіт офісного приміщення по вул. Спаській, 31-б, що підтверджується первинними документами, а саме: довідкою (форма №КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (форма №КБ-2в).

Зазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та чинного законодавства.

В період здійснення фінансово-господарських операцій між відповідачами ТОВ "УТК "Аргумент" було надано відповідну ліцензію на право здійснення певних видів будівельної діяльності (ліцензія АВ №357047 серія АВ на будівельну діяльність (згідно з переліком) від 01.08.07 р. строком дії до 01.08.12 р.

Згідно Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.07 р. №1396, для отримання ліцензії на здійснення будівельних робіт необхідно подати відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, тощо, тому дана інформація перевірялася органом ліцензування.

Крім того, представником позивача не надано суду доказів, що спростовують фактичне виконання будівельних робіт.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про безтоварність операції, оскільки ПАТ "Трест Київспецбуд" перераховано кошти 06.01.11 р. згідно платіжного доручення №25 ТОВ "УТК "Аргумент" за фактично виконані роботи, реальність яких можна перевірити наочно.

На момент проведення ремонтних робіт за листопад-грудень 2010 р. в жодних офіційних базах даних, в тому числі, Державної податкової служби України, не містилася інформація, яка давала би підстави для висновку про незаконну діяльність ТОВ "УТК "Аргумент", яка могла би застерегти ПАТ "Трест Київспецбуд" та інших суб'єктів господарювання від укладення правочинів з вказаною юридичною особою. А саме: юридична адреса ТОВ "УТК "Аргумент" не значилася в переліку Адрес масової реєстрації платників податків, свідоцтво платника ПДВ було анульовано лише 30.08.11 р., і станом на листопад-грудень 2010 р. підприємство було платником ПДВ на законних підставах.

Відповідно до ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, тобто, в даному випадку саме на позивача покладається тягар доказування нікчемності правочину, тоді як вищенаведене свідчить про невиконання ним вказаного обов'язку та ненадання суду відповідних доказів, тоді як на припущеннях висновок про нікчемність правочину базуватися не може.

Також суд зазначає, що згідно ст. 208 ГК України визначено кілька випадків заявлення вимог про стягнення отриманого за нікчемним правочином -

за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У позовній заяві позивач не визначив, чи вважає він правочин таким, що вчинений за наявності наміру обох сторін, чи однієї, проте, просить стягнути в доход держави кошти в розмірі 154 200 грн. з обох контрагентів. При цьому, доказів щодо наявності наміру у жодної зі сторін правочину на його укладення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суду не надано.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 07.06.12 р.