ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2012 року 10:55 № 2а-4225/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., секретаря судового засідання Паньківа В.В. розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Безносько С.М.
від відповідача: Невмержицька І.Л.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0032811510 від 16.11.2011про завищення суми від'ємного значення податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 16 807 170,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0032831510 від 16.11.2011 р. про зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 528 631,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення прийнято без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПАТ «Київський маргариновий завод»за звітний період ІІ квартал 2011 р. За результатами перевірки складено акт від 27.10.2011 р. за №3600/15-127/00333581 (надалі по тексту Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено, що Позивачем не правомірно визначено р. 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 16 807 170,00 грн. та зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 528 631 грн., тобто перевіркою встановлено порушення ст. 3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з Актом перевірки Позивачем було подано заперечення до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, проте заперечення Позивача на Акт перевірки не було враховано, а Акт перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми №0032831510 від 16.11.2011 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 528631,00 грн. за платежем: податок на прибуток та податкове повідомлення-рішення форми №0032811510 від 16.11.2011 р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал у розмірі 16807170,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:
В матеріалах справи містяться податкові декларації, з яких вбачається, що у Позивача у 2010 р. виникло від'ємне значення у сумі -19 105 567 грн. (рядок 11 декларації).
Відповідачем прийнято декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»сума у розмірі 94 395 468,00 грн., яка складається з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»- 19 105 567,00 грн., 04.1. «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.4»- 63 216 987,00 грн., 04.6. «сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім зазначених у 04.4»- 266 559 грн.
У рядку 8 цієї декларації «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((+/-03(+/-06)-07)»складає -19 596 527,00 грн.
Наведені відомості відповідачем не спростовуються та правомірність формування зазначених відомостей підтверджуються матеріалами попередніх податкових перевірок, акти про проведення яких залучено до матеріалів справи.
Також, Відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.
У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період4 або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі -19 596 527,00 грн., в рядку 7 Податкової декларації «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (01-рядок 04) (+.-)»зазначена сума -16 807 170,00 грн.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток.
Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
У відповідності до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судом встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі -19 105 567,00 грн.
На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року не оскаржує.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок 04 (сума 93 523 756,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі -19 596 527,00 грн.
Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.
З аналізу норми закону, суд приходить до висновку, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 16.11.2011 року №0032811510 та №0032831510 - скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0032811510 від 16.11.2011р. про завищення суми від'ємного значення податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 16 807 170,00 грн.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0032831510 від 16.11.2011 р. про зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 528 631,00 грн.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.Б. Федорчук
Судове рішення № 24715264, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 30.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4225/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: