Постанова № 24715077, 07.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. № 2а-2980/12/1370

14 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Яцишина А. В., представника відповідача Гроцького Н. З. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

4 квітня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000221511 від 20.01.2012 року.

За клопотанням представника відповідача у судовому засіданні 07.06.2012 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова на правонаступника Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки своєчасність сплати єдиного податку з юридичних осіб підтверджується платіжними дорученнями про сплату відповідних сум податку, а висновки відповідача стосовно порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову від 03.05.2012 року, поданому представником відповідача в судовому засіданні 03.05.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб із затримкою 18 календарних днів у сумі 1954,23 грн., чим порушено вимоги п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України. Вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь»зареєстровано 21.02.2005 року, що підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13993723 від 07.06.2012 року.

Відповідно до Свідоцтва № 1304990202 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою позивачу надано право сплати право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2011 році.

11.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь», про що складено Акт № 26/5/151/33420115 від 11.01.2012 року про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 1954,20 грн., відповідальність за що передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

20.01.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 26/5/151/33420115 від 11.01.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Ш»№ 0000221511, яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, визначеного п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, та за затримку на 18 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 1954,23 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 195,42 грн. за платежем єдиний податок з юридичних осіб.

Позивач із вказаним податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарга позивача -без задоволення.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 126.1. ст. 126 ПК України У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 291.2. ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Порядок сплати єдиного податку визначався Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727 від 03.07.1998 року. Відповідно до ч. 9 п. 4 Указу Президента України, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727»№ 507 від 16.03.2000 року суб'єкт малого підприємництва сплачує:

- 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету;

- 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Із акта перевірки № 26/5/151/33420115 від 11 січня 2012 року вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з єдиного податку, за що передбачена відповідальність статтею 126 Податкового кодексу України. Зокрема у акті зазначено про сплату єдиного внеску за жовтень 2011 року, сплаченого платіжним дорученням № 366 від 7 листопада 2011 р. із затримкою на 18 днів.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що згідно приписів п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а позивачем здійснено сплату не авансовим внеском.

Проте, Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин сплата єдиного внеску регулювалася Указом Президента від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який не передбачав авансових внесків.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень № 366 від 07.11.2011 року на суму 1990,90 грн. про сплату єдиного податку за жовтень 2011 року, № 387 від 07.12.2011 року на суму 2226,86 про сплату єдиного податку за листопад 2011 року, № 9 від 06.01.2012 року на суму 626,25 грн. про сплату єдиного податку за грудень 2011 року.

Дослідивши подані сторонами докази, Суд дійшов висновку що позивачем своєчасно і в повному обсязі проведено сплату єдиного податку з юридичних осіб, а тому твердження органу державної податкової служби щодо відсутності такої сплати та нарахування у зв'язку цим штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними і необґрунтованими.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000221511 від 20.01.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000221511 від 20.01.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь»(ЄДРПОУ 33420115, м. Львів, вул. Вітовського, б. 18) 107 (сто сім) грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 12 червня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.