Постанова № 24714967, 12.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. № 2а-3213/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Прокопчука О.С.,

представника позивача Завалишина Ю.О.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 295/23-1/25445529 від 19.12.2011 р.,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося з позовом до Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 295/23-1/25445529 від 19.12.2011 р. Зазначеним рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання Відокремленого підрозділу «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця»за платежем податок на прибуток на суму 885,00 грн. (761 грн. -основний платіж, штрафні (фінансові) санкції 124 грн.).

В обгрунтування позову покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки висновки про порушення позивачем п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»надані неправильно та не відповідають чинному законодавству. Вважає, що відповідно до цього Закону, платниками податку на прибуток, отриманого не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, а не структурні підрозділи управління залізниці; між поняттям залізниці та поняттям підприємства залізничного транспорту є різниця, що впливає на визначення платника податку на прибуток. Позивач зазначає, що ВП «Євро ТЕВ»належить до категорії відокремлений підрозділ підприємства залізничного транспорту, а тому не є самостійним платником податку на прибуток, так як не має статусу підприємства залізничного транспорту. Крім того, позивач зазначає, що ним фактично сплачена сума донарахованого податку на прибуток до ДПІ у м.Львові. З цих підстав просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив по суті. В письмових запереченнях наполягає на правомірності висновків Ужгородської МДПІ, зроблених в акті перевірки від 06.12.2011 р. Вважає, що ВП «Євро ТЕВ»отримало дохід від надання послуг оренди, однак податок на прибуток від цієї діяльності не сплатив, до валового доходу не включав. Покликається на те, що Закон не передбачає ні для головного підприємства, ні для його філій такої форми сплати податку, як централізована. Вважає, що платниками даного виду податку є як головні підприємства, так і їх підрозділи, то сплата податку на прибуток, отриманого не від господарської діяльності залізничного транспорту відокремленими підрозділами управлінь залізниці, які не мають статусу юридичних осіб, здійснюється цими підрозділами самостійно. Додатково зазначив, що в разі сплати податку підприємством за відокремлений підрозділ, такі кошти повинні зараховуватись на відповідний рахунок за місцезнаходженням суб'єкта, що здійснює таку діяльність. Просить у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням позивача до участі у справі було залучено як третю особу на стороні позивача Державну податкову інспекцію у м. Львові. Представник третьої особи до суду не з'явився, пояснень щодо позову не надав.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»є юридичною особою, про що свідчить Довідка про включення до ЄДРПОУ та має відокремлений підрозділ Європейське транспортно-експедиційне відділення Львівської державної залізниці без права юридичної особи, що також підтверджується Довідкою № 1587 з ЄДРПОУ.

ВП «Європейське транспортно-експедиційне відділення»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»діє на підставі Положення та взято на податковий облік в Ужгородській МДПІ за місцезнаходженням.

06.12.2011 р. Ужгородською МДПІ у закарпатській області було проведено позапланову перевірку ВП «ЄвроТЕВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 15.11.2011 р., про що складено акт № 1551/23-1/25445529.

Перевіркою встановлено порушення ВП «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця» п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток від неосновної діяльності в сумі 761 грн. в т.ч. за 3 кв. 2010 р. 248 грн., за 4 кв. 2010 р. 243 грн., за 1 кв. 2011 р. 269 грн.

В основу порушення п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону покладено те, що валовий дохід ВП «ЄвроТЕВ»не від господарської діяльності (оренда приміщення) не відображено в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 15.11.2011 р., а структурні підрозділи є платниками такого податку.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 295/23-1/25445529 від 19.12.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання Відокремленого підрозділу «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця»за платежем податок на прибуток на суму 885,00 грн. (761 грн. -основний платіж, штрафні (фінансові) санкції 124 грн.).

ДТГО «Львівська залізниця»оскаржувало податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПА у Закарпатській області та ДПС України, яке рішенням останньої залишено без змін, а скаргу без задоволення.

ДТГО «Львівська залізниця»не погодилось з висновками про порушення податкового законодавства та прийнятим рішенням, скористалось правом оскарження рішення після процедури його адміністративного оскарження.

Спір виник щодо правомірності сплати податку на прибуток, отриманого не від господарської діяльності, головним підприємством, а не безпосередньо відокремленим підрозділом, що не має статусу юридичної особи. Зазначені обставини потребують з'ясування та доказування, оскільки такі покладені в основу виявленого порушення, а тому впливають на правомірність рішення.

Вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Закон України від 22.05.1997 р. "Про оприбуткування прибутку підприємств", порушення якого встановлено податковим органом, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Встановлене правопорушення виникло до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України "Про податок на додану вартість" застосовуються Судом при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 4 п. 4.1 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Надання послуг оренди відокремленими підрозділами, передбачено п.2.3.15 та 4.5 Статуту ДТГО «Львівська залізниця». Таким чином, отримання доходу від надання зазначених послуг повинно відноситись до валового доходу та оподатковуватись податком на прибуток за правилами п.2.2.2 ст. 2 Закону "Про оприбуткування прибутку підприємств". Надання послуг оренди приміщення відокремленим підрозділом ВП «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця»сторонами визнається. Доходи отримані ВП «ЄвроТЕВ»від надання послуг оренди приміщення обліковувались на балансовому рах. 731 «доходи від оренди», проте податок на прибуток від наданих послуг сплачувало ДТГО «Львівська залізниця»

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2.2.2 ст. 2 цього ж Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Оскільки йдеться про прибуток, отриманий не від господарської діяльності, то його платниками можуть бути підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. 4 та Закону України від 04.07.1996, № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю. Управління майном підприємств залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Передача в оренду, обмін та надання безкоштовно в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням у Укрзалізницею.

З наведених положень Вищим адміністративним судом України в постанові від 17.02.2009 р. (справа № К-8246/07) зроблено висновок про те, що поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи» і «структурні підрозділи залізниці» не можна ототожнювати, оскільки вони є різними. Суд притримується аналогічної правової позиції.

Такий висновок, зроблено виходячи з п. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, де вказано, що підприємство -це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо інше не встановлено законом , діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банку, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. А до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансом, що передбачено Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 262.

Водночас ст. 132 цього Кодексу визначено, що відокремленими підрозділами (структурними одиницями) господарської організації є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом. Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій визнаються суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що ДТГО «Львівська залізниця»відповідно до ГК України є юридичною особою та діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Мінтранспорту України від 31.01.2006 р. № 80 та зареєстрованому 06.02.2006 р., має у своєму складі відокремлений підрозділ. ВП «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця»не є підприємством юридичної особи, а тому не відноситься до категорії підприємство залізничного транспорту та їх структурних підрозділів, а відповідно не є самостійним платником податку на прибуток в розумінні п.п. 2.2.2 ст. 2 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств".

З наведених підстав, Суд вважає, що ВП «ЄвроТЕВ»ДТГО «Львівська залізниця»не є платником податку на прибуток, отриманого не від основної господарської діяльності, а тому податок та штрафні санкції нараховані неправомірно та безпідставно, а сплата головним підприємством юридичною особою ДТГО «Львівська залізниця»зазначеного податку за його відокремлений підрозділ відповідає цілям п.п.2.2.2 ст. 2 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств".

Відтак, необґрунтованим є твердження контролюючого органу про необхідність фактичної сплати ДТГО «Львівська залізниця»даного виду податку на рахунок Державного бюджету за місцезнаходженням того суб'єкта господарювання , який надає відповідну послугу, а сплата ним податку не є, як вважає, відповідач, сплатою податку іншим платником.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити, а податкове повідомлення-рішення № 295/23-1/25445529 від 19.12.2011 р. визнати нечинним і скасувати.

Судові витрати у розмірі 109,40 гривень слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції № 295/23-1/25445529 від 19.12.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" судові витрати в сумі 109,40 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 15 червня 2012 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.