Постанова № 24714878, 11.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 р. № 2а-3721/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представників позивача -Дарчук М.М. та Іванницької Р.І., представника відповідача - Білецької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого підприємства «Руно»до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

в с т а н о в и в:

Мале підприємсто «Руно»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000722321 від 16.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит по господарських операціях з ТзОВ «Олвін Оіл»та ТзОВ «Транс Нафта 2009»підтверджується усіма необхідними первинним документами.

Ухвалою суду від 28.04.2012 року відкрито провадження у справі. Під час судового розгляду за погодженням із позивачем заміно відповідача належним відповідачем -Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 11.06.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просили суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні позовних вимог № 2462/9/10 від 17.05.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Малого підприємства «Руно»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.20211 року в частині взаємовідносин з ТзОВ «Олвін Оіл»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року по ТзОВ «Транс Нафта 2009», результати якої відображені в Акті № 113/23-19323361 від 25.11.2011 року.

Перевіркою встановлено, що МП «Руно»проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Олвін Оіл»та ТзОВ «Транс Нафта 2009», які віднесено до підприємств «групи ризику».

МП «Руно»за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року був покупцем товару у ТзОВ «Олвін Оіл». Підприємством виписано податкову накладну № 31 від 26.04.2011 року на суму 642 646,45 грн., в тому числі ПДВ -107 107,74 грн. Сума податку на додану вартість згідно податкових та видаткових накладних включена МП «Руно»до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та даних декларацій з ПДВ за квітень 2011 року.

Оплата проведена згідно платіжних доручень, а саме:

- № 775 від 28.04.2011 року в сумі 114000 грн.

- № 778 від 28.04.2011 року в сумі 100000 грн.

- № 787 від 29.04.2011 року в сумі 24246,45 грн.

- № 789 від 29.04.2011 року в сумі 42000 грн.

- № 790 від 29.04.2011 року в сумі 26000 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Відповідачем при проведенні перевірки використані дані Акту перевірки ТзОВ «Олвін Оіл»№ 698/3/23-20-33098638 від 06.07.2011 року, проведеної ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Так, податковим органом встановлено, що у ТзОВ «Олвін Оіл»відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характер.

Враховуючи викладене, ДПІ у Мостиському районі Львівської області прийшла до висновку, що МП «Руно»безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ за квітень року в сумі 107 108 грн. по операції з ТзОВ «Олвін Оіл», яка проведена на підставі нікчемного правочину (безтоварна операція). Таким чином, підприємством порушено вимоги п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Також, податковим органом встановлено, що за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року МП «Руно»було покупцем ТзОВ «Транс Нафта 2009». Підприємством виписано податкові накладні № 2 від 06.08.2011 року на суму 611 505,68 грн., в тому числі ПДВ -101 917,61 грн., №3 від 06.08.2011 року на суму 635 890,20 грн., в тому числі ПДВ -105 981,70 грн., №14 від 18.08.2011 року на суму 587 846,354 грн., в тому числі ПДВ -97 974,39 грн., № 18 від 27.08.2011 року на суму 716 091,77 грн., в тому числі ПДВ -119 348,63 грн.

Суми податку на додану вартість згідно податкових та видаткових накладних включені МП «Руно»до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та даних декларацій з ПДВ за серпень 2011 року. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Відповідачем при проведенні перевірки використані дані Акту перевірки ТзОВ «Транс Нафта 2009»№1176/3/23-40-36791933 від 03.10.2011 року, проведеної ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Так, встановлено, що основним постачальником ТзОВ «Транс Нафта 2009»в 2011 році було ТзОВ «Палтекс». При цьому, фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Палтеск»здійснюється поза межами правового поля, без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються правочинами. Враховуючи викладене, податковий орган прийшов до висновку про не можливість придбання ТзОВ «Транс Нафта 2009»товару у ТзОВ «Палтеск». А відтак, неможливим є і подальший продаж товару для МП «Руно».

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000722321 від 16.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість на суму 744 942грн., з них 532 330 грн. - за основним платежем, 212 612 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку, а в подальшому - до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого законодавства.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 року та на даний час регулюється Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі -ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд керується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були представлені необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальний характер господарських операцій, здійснених між позивачем та ТзОВ «Олвін Оіл», ТзОВ «Транс Нафта 2009». Податковий орган зазначає їх в Акті перевірки №113/23-19323361 від 25.11.2011 року, однак безпідставно не бере їх до уваги.

Такими документами є:

1. по контрагенту ТзОВ «Олвін Оіл»: відомості по рахунку 631, додаткова угода №20 від 26.04.2011 року до договору № 0-84-2010 від 23.02.2010 року, рахунок-фактура №763 від 27.04.2011 року, акт прийому-передачі №1093 від 26.04.2011 року до договору №0-84-2010 від 23.02.2010 року, накладна залізниці №32890675, паспорт продукції № 199 від 26.04.2011 року від ДП «ПрикарпатЗахідтранс», податкова накладна № 31 від 26.04.2011 року на суму 642 646,45 грн., в тому числі ПДВ -107107,74 грн. ,платіжні відомості;

2. по контрагенту ТзОВ «Транс Нафта 2009»: відомості по рахунку 631, рахунок-фактура № 275 від 08.08.2011 року, акт прийому-передачі № 0244 від 06.08.2011 року та додаткова угода № 42 від 05.08.2011 року до договору №ТЗ-2010 від 22.02.2010 року, накладна залізниці № 32348002, рахунок -фактура № 273 від 04.08.2011 року, додаткова угода № 41 від 04.08.2011 року та акт прийому-передачі № 0245 від 06.08.2011 року до договору №ТЗ-2010 від 22.02.2010 року, накладна залізниці № 32346308, рахунок -фактура № 281 від 18.08.2011 року, додаткова угода № 43 від 17.08.2011 року та акт прийому-передачі № 0253 від 18.08.2011 року до договору №ТЗ-2010 від 22.02.2010 року, накладна залізниці № 32348002, рахунок -фактура № 287 від 26.08.2011 року, додаткова угода № 44 від 23.08.2011 року та акт прийому-передачі № 0258 від 27.08.2011 року до договору №ТЗ-2010 від 22.02.2010 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 8 від 29.07.2011 року, податкові накладні № 2 від 06.08.2011 року на суму 611 505,68 грн., в тому числі ПДВ - 101 917,61 грн., №3 від 06.08.2011 року на суму 635 890,20 грн., в тому числі ПДВ - 105 981,70 грн., №14 від 18.08.2011 року на суму 587 846,354 грн., в тому числі ПДВ -97 974,39 грн., № 18 від 27.08.2011 року на суму 716 091,77 грн., в тому числі ПДВ -119 348,63 грн.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено. Крім того, такі документи відображають обсяг, час та місце проведення поставки та оплати за придбаний товар.

Також позивачем представлено документальне підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного у ТзОВ «Олвін Оіл»та ТзОВ «Транс Нафта 2009»товару.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, поставка товару мала реальний характер, придбані товарно-матеріальні цінності використані позивачем у господарській діяльності, а відтак позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Крім того, як вбачається з положень Податкового Кодексу України документом, який підтверджує включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, є податкова накладна. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період були надані відповідачу та суду податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством. А відтак, позивач мав право включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно із п.6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновок податкового органу про порушення Малим підприємством «Руно»вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на результатах перевірок діяльності ТзОВ «Олвін Оіл»та ТзОВ «Транс Нафта 2009», проведених ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, та зроблений без оцінки представлених підприємством документів.

При цьому, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, а відтак позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. «Фіктивність»діяльності постачальників позивача, яка не є підтвердженою обвинувальним вироком суду, не може бути підставою для висновку про нікчемність правочинів здійснених ними із позивачем.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000722321 від 16.12.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого підприємства «Руно» (ЄДРПОУ 19323361) 2 150 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят гривень) судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14 червня 2012 року.

Суддя Сакалош В.М.