Постанова № 24714665, 06.06.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 2а-1245/12/0970

14 год.30 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Урядко Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Мізунь"

про стягнення коштів в сумі 44203,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Мізунь" (надалі, також - відповідач) про стягнення коштів в сумі 44203,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі за землю та штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату даних зобов'язань в загальному розмірі 44203,25 грн., що виникли внаслідок порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України. Оскільки, станом на момент звернення до суду з позовною заявою податковий борг відповідачем самостійно не сплачений, позивач просив стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 18, 22). Правом подання заперечення проти позову не скористався. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство «Мізунь», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.03.2012 року зареєстроване як юридична особа Долинською районною державною адміністрацією 08.08.2003 року (а. с. 6 - 7) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Як орендар земельних ділянок держаної власності, відповідач подав до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю за 2011 та 2012 рік, якими самостійно задекларував суми щомісячної сплати даного податку (а.с.10-11, 12-13).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за землю за 2011 рік в сумі 101180,82 грн., та за січень, лютий, березень 2012 року в сумі 32646,78, дані обставини підтверджуються випискою з облікової картки платника податку щодо відповідача (а.с.27-33, 34).

Також, позивачем виявлено порушення правил сплати податків, про що складено Акт камеральної перевірки від 28.11.2011 року №2326/1503/32447325, згідно з яким встановлено порушення термінів сплати відповідачем узгодженої суми зобов'язання по орендній платі за землю (а. с. 25).

За результатами виявлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення №0012331503 від 28.11.2011 року, яким у відповідності до вимог абзацу 3 статті 126 Податкового кодексу України відповідачу визначено штраф в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 1375,65 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем та не оскаржувалось (а. с. 24)

09 грудня 2011 року позивачем надіслано податкову вимогу №371, на суму несплачених штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 674,21 грн., у відповідності до пункту 5 статті 59 Податкового кодексу України по даному податку податкова вимога більше не надсилалась. Дана вимога отримана відповідачем та не оскаржувалася (а. с. 14).

Згідно з довідкою про суму податкового боргу платника податків №930 від 03.04.2012 року за відповідачем значиться податковий борг по орендній платі за земельні ділянки в тому числі штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів сплати відповідачем узгодженої суми зобов'язання по орендній платі в загальній сумі 44203,25 грн. (а.с.14).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із абзацом 3 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Керуючись вимогами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 44203,25 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Закрите акціонерне товариство "Мізунь" (ідентифікаційний код 32447325) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 44203 (Сорок чотири тисячі двісті три гривні) 25 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 11.06.2012 року.