Постанова № 24714374, 12.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1525/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача Тарана О. П., Шпак Т. А., представника відповідача Вознюка А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бош-Тепло» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Приватне підприємство «Бош-Тепло» у позовній заяві просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2012 року № 0003062301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 13957,50 грн., у тому числі за основним платежем 11166 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2791,50 грн., № 0003072301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11166,25 грн., у тому числі за основним платежем 8933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2233,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим. що відповідач безпідставно вважає нікчемним договір на поставку обладнання, укладений підприємством із ТзОВ «Медео-Захід», оскільки сторонами зобов'язання по договору виконані, а товар у подальшому використано у господарській діяльності.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із наведених вище підстав, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник Луцької ОДПІ проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

З 05.04.2012 року по 11.04.2012 року службовими особами Луцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Бош-Тепло» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Медео-Захід» за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2012 року № 764/22-1/36892661, яким встановлено порушення товариством ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228. 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодекс) України, п. 1.4 ст. 1, п. п. 7.2.6 п. 7.2. п. п. 7.4.1 п. 7.4. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.1. ст. 3, п. 5.2 та п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого завищено податковий кредит на загальну сум) 8933,17 грн., а також занижено податок на прибуток за ІІІ-ІV квартал 2010 року на загальну суму 11166 грн.

На підставі акту перевірки від 19.04.2012 року № 764/22-1/36892661 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.04.2012 року № 0003062301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 13957,50 грн., у тому числі за основним платежем 11166 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2791,50 грн., № 0003072301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11166,25 грн., у тому числі за основним платежем 8933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2233,25 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 19.04.2012 року № 764/22-1/36892661 ПП «Бош-Тепло» неправомірно включено до валових витрат та до податкового кредиту суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Медео-Захід», матеріали перевірки якого свідчать про порушення даним підприємством своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства. Зокрема, вказується, що придбаний у ТзОВ «Медео-Захід» товар не мав належних сертифікатів відповідності, виданих підприємствами, які були зазначені виробниками зазначеної продукції, а також ПП «Бош-Тепло» при перевірці не пред'явлено товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, актів прийому-передачі. документів складського обліку, що ставить під сумнів проведення операції в частині транспортування такого товару. Луцька ОДНІ вважає, що угода, укладена ПП «Бош-Тепло» із зазначеним контрагентом, мас протиправний характер та є нікчемною.

Відповідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що був чинним на момент здійснення господарських операцій) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду. визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент вчинення правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу. міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 та підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-ХІV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, використання в господарській діяльності придбаного товару, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2010 року № 14/10 ПП «Бош-Тепло» протягом 2010 року придбало у ТзОВ «Медео-Захід» товар на загальну суму 53599,04 грн., у тому числі ПДВ 8933,17 грн.

Факт придбання товару підтверджується податковими та видатковими накладними (а.с. 39-56).

Факт поставки зазначеного товару підтверджується договорами оренди вантажного автомобіля від 01.03.2010 року № 1, легкового автомобіля від 01.03.2010 року № 2, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі транспортних засобів.

На підставі отриманих від ТзОВ «Медео-Захід» податкових накладних позивачем суму ІІДВ (8933,17 грн.) відображено у складі податкового кредиту за вересень - грудень 2010 року. Крім того, витрати з придбання товарів були включені до складу валових витрат підприємства декларації з податок на прибуток підприємства за ІІІ-ІV квартал 2010 року.

Вказаний вище товар був отриманий позивачем протягом вересня - грудня 2010 року від ТзОВ «Медео-Захід».

Згідно із актом перевірки Луцької ОДПІ від 20.01.2012 року № 339/23-3/35594018 контрагент - ТзОВ «Медео-Захід» зареєстровано платником ПДВ згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 02.10.2010 року № 100302952.

З матеріалів справи вбачається, що операції з придбання котлів відображені в бухгалтерському обліку ПП «Бош-Тепло», а придбаний товар у подальшому був використаний у господарській діяльності підприємства. Позивачем було проведено реалізацію та встановлення придбаного у ТзОВ «Медео-Захід» товару, що підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт та актами списання товарно-матеріальних цінностей (а. с. 102-172).

Таким чином, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару від ТзОВ «Медео-Захід» відбулася і товар використано у господарській діяльності позивача. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Суд не погоджується з доводами Луцької ОДПІ про те, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат є відсутність у позивача належних сертифікатів відповідності, виданих підприємствами, які були зазначені виробниками зазначеної продукції, отриманої від ТзОВ «Медео-Захід», не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки згідно листа Державного підприємства всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів придбана продукція до «Переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» не включена.

Крім того, по операціях придбання позивачем у ТзОВ «Медео-Захід» товару не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення його до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Медео-Захід», також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ «Медео-Захід» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач, не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ПП «Бош-Тепло». З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом ТзОВ «Медео-Захід» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що позивачем дотримані умови формування валових витрат у ІІІ-ІV кварталах 2010 року та податкового кредиту з ПДВ у вересні-грудні 2010 року по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Медео-Захід», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 19.04.2012 року № 764/22-1/36892661, а тому податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2012 року № 0003062301, № 0003072301 винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2012 року № 0003062301, № 0003072301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 17 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко