Ухвала суду № 24711913, 29.05.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2034/2012

Головуючий по 1-й інстанції Щабельська І.В.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого -судді: Дряниці Ю.В.,

суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика»

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська Птахофабрика»про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика», розрахунковий рахунок №26007170009069 в ГРУ КБ «ПриватБанк»м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за період з 17 квітня 2004 року по 08 вересня 2011 року в сумі 13 415,86 грн. (тринадцять тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 86 коп.) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика», р/р №26007170009069 в ГРУ КБ «ПриватБанк»м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.).

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ПАТ «Полтавська птахофабрика», який в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Зазначає, що відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказує, що позивачка звернулася до суду із пропуском вказаного строку, а ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд помилково не застосував правові наслідки, що з цим обумовлені, хоча ним була заявлена відповідна вимога.

В обґрунтування своїх доводів посилається на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Позивач проти апеляційної скарги заперечувала, прохала її відхилити, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно записів у трудовій книжці позивачки, довідок та копій наказів про прийом та звільнення з роботи, ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із ПАТ «Полтавська птахофабрика»з 17.04.2004 року по 08.09.2011 року, звільнена за згодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України /а.с.5,36,37/.

Встановлено, що Територіальною Державною інспекцією праці Полтавської області проведено перевірки діяльності ПАТ «Полтавська Птахофабрика», за наслідками яких виявлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, про що складено відповідні акти №16-10-60/425 від 22.11.2011 року та №16-10-06/473 від 23.12.2011 року /а.с. 28-33/.

Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 09.11.2011 року директора ПАТ «Полтавська птахофабрика»ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.41 КУпАП, зокрема за порушення встановленого законодавством порядку та строку проведення індексації заробітної плати, яка на підприємстві не проводилась із квітня 2008 року /а.с. 74/.

Згідно розрахунку індексації за період з квітня 2004 року по вересень 2011 року позивачці ОСОБА_2 до виплати належить сума індексації у розмірі 13 415,86 грн. /а.с. 79-81/.

Відповідно до норм, закріплених у ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо.

З приписів п.1.3 Розділу 1, п.2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004 року № 5, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.

Згідно ст.33 Закону України «Про оплату праці»в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки індексаційні нарахування на грошові доходи є складовою частиною її заробітної плати, і на час звільнення їх не було виплачено позивачці.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що у даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності -тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст.33 КЗпП України є спеціальною нормою, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідачем не заперечується, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, є частиною заробітної плати. Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117,237-2 цього Кодексу стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Усі доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні норм трудового законодавства.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» - відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Ю.В. Дряниця

СУДДІ /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Ю.В. Дряниця