Рішення № 24702282, 11.06.2012, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа №2-0107/513/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Злотнікова В.Я.,

при секретарі - Мехтієвої А.Ш.,

за участю прокурора - Кулікова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комунального підприємства «Приватизаційне бюро», Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання недійним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комунального підприємства «Приватизаційне бюро», Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації щодо приватизації ОСОБА_2 частини квартири АДРЕСА_1, визнання недійним свідоцтва про право власності на вказану квартиру, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Вимоги мотивовані тим, що позивач є наймачем зазначеної квартири, 30.10.1998р. без мети створення сім'ї уклав фіктивний шлюб із ОСОБА_2, яка 23.02.1999р. зареєструвалась в даній квартирі, 12.02.2002р. шлюб між сторонами було розірвано. 22 грудня 2006р. прокуратурою Залізничного району м. Сімферополя було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190, ч.1, ч.3 ст.358 КК України, а саме за те, що до Комунального підприємства «Приватизаційне бюро» надійшла заява про приватизацію спірної квартири, в якій підпис від імені ОСОБА_1 був виконаний не ним, а іншою особою, з метою незаконного заволодіння квартирою. 19 жовтня 2007р. в рамках кримінальної справи слідчим Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим прийнято рішення про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, проте, 22.02.2010р. на підставі рішення заступника начальника слідчого відділу Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим Решитова Т.Л. провадження у кримінальній справі було закрито. Далі, прокуратурою Залізничного району м. Сімферополя була скасована зазначена постанова, а кримінальна справа повернута на новий розгляд. Позивач вказує, що його не було повідомлено про закриття кримінальної справи, у зв'язку з чим, відновлення провадження по справі сталося лише у лютому 2011р., тобто, у період з 22.02.2010р. по лютий 2011р. провадження у кримінальній справі було закрито, і, як наслідок, арешт з квартири було знято. Скориставшись цим, ОСОБА_2 незаконно приватизує частку квартири. Не дивлячись на те, що постанова про закриття провадження у кримінальній справі була скасована Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Комунальне підприємство «Приватизаційне бюро», Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» проводять відповідні дії по приватизації квартири, видають ОСОБА_2 правовстановлюючі документи на квартиру. На думку позивача приватизація частини спірної квартири проведена з порушенням ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тобто без письмової згоди на це всіх мешканців квартири, з існуванням заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, пакет документів на приватизацію було оформлено з численними порушеннями.

У судовому засіданні позивач, його представник та представник прокуратури Залізничного району м. Сімферополя підтримали заявлені вимоги по тих же підставах, просили суд про задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову на підставі наданих письмових заперечень.

Представники відповідачів Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комунального підприємства «Приватизаційне бюро», Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, в матеріалах справи є їх заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя від 01.02.1999р. №47/4 було переоформлено лицьовий рахунок на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1, який став наймачем цієї квартири (т.1 а.с.9).

До цього, 30.10.1998р. ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_2, рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17.10.2001р. шлюб між сторонами було розірвано, реєстрація розірвання шлюбу проведена 12.02.2002р. (т.1 а.с.6,10).

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12.06.2007р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 24.09.2007р. та ухвалою Верховного Суду України від 14.04.2008р., за ОСОБА_2 визнано право користування жилою кімнатою №4 площею 17,4 кв.м з прилеглим балконом площею 0,7 кв.м в спірній квартирі, за ОСОБА_1 визнано право користування жилою кімнатою №5 площею 12,6 кв.м з прилеглою лоджією площею 2,5 кв.м, жилою кімнатою №8 площею 9,6 кв.м. Коридори площею 7,2 кв.м, 5,0 кв.м, 3,1 кв.м, комору площею 1,8 кв.м, ванну кімнату площею 2,6 кв.м, туалет площею 1,0 кв.м, шафу площею 0,3 кв.м, кухню площею 7,5 кв.м залишено у загальному користуванні. Зобов'язано ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя укласти договір найму жилого приміщення на кімнату площею 17,4 кв.м з прилеглим балконом площею 0,7 кв.м з ОСОБА_2, та договір найму жилого приміщення на кімнати площею 9,6 кв.м і 12,6 кв.м з прилеглою лоджією площею 2,5 кв.м з ОСОБА_1 (т.1 а.с.57-59,60-62,63-64).

На підставі вищевказаного рішення суду, а також рішенням виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя від 23.12.2008р. №709, лицьовий рахунок на квартиру було розділено, за наймачем ОСОБА_2 були закріплені жила кімната площею 17,4 кв.м, місця загального користування та балкон площею 0,7 кв.м, всього 30,6 кв.м (т.1 а.с.65,66).

Розпорядженням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 01.02.2011р. №42 ОСОБА_2 відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передані у власність приміщення №4; №12 квартири АДРЕСА_1, зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати свідоцтво про право власності (т.1 а.с.80-81).

Свідоцтвом про право власності на житло, виданим Сімферопольською міською радою 01.02.2011р. на підставі вищевказаного розпорядження органу приватизації, засвідчено, що квартира загального заселення за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_5 Квартира загального заселення приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (т.1 а.с.82,83).

Позивач вказує, що на час видачі вищевказаних правовстановлюючих документів, квартира перебувала під арештом, застосованим в рамках кримінальної справи щодо попередньої незаконної приватизації квартири.

Дійсно 19.10.2007р. постановою слідчого СВ Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим в рамках кримінальної справи №10601040097 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.133).

22 лютого 2010р. постановою заступника начальника СВ Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим провадження в кримінальній справі за фактом шахрайських дій за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, закрито, арешт з квартири АДРЕСА_1 знято (т.1 а.с.168).

10 лютого 2011р. постановою в.о. прокурора Залізничного району м. Сімферополя вказана постанова про закриття провадження у справі скасована, кримінальну справу направлено для організації досудового слідства (т.1 а.с.137).

Отже, на час проведення приватизації та видачі правовстановлюючих документів не існувало ніяких обтяжень на квартиру, у зв'язку з чим, судом не приймаються до уваги доводи позивача в цієї частині.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Посилання позивача на порушення при приватизації норм ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» стосовно відсутності його письмової згоди, судом оцінюються критично, оскільки, спірна квартира має статус квартири загального заселення, лицьові рахунки розділені, в лицьовому рахунку ОСОБА_2 вона зазначена наймачем, інших зареєстрованих осіб в її лицьовому рахунку не зазначено, отже, підстав для відмови у приватизації в органів приватизації не було.

Інші доводи, на які посилається позивач у позові, зокрема наявність заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг на час приватизації, порушення в оформленні документів на приватизацію, судом не приймаються до уваги за недоведеністю.

24 лютого 2011р. реєстратором Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» на підставі вказаних розпорядження свідоцтва про право власності прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (т.1 а.с.84).

Пунктом 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, передбачено, що реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; з заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

З витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №36258614 від 30.05.2012р. слідує, що обтяження на спірну квартиру в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав. Відповідно до ч. 4 цієї статті відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

При таких обставинах, суд вважає, що оскільки на час проведення державної реєстрації права власності на квартиру не існувало обтяження на неї, зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в реєстратора БТІ не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.16 ЦК України, ст.ст. 10,11,58-60,88,212,215,294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комунального підприємства «Приватизаційне бюро», Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання недійним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: