Постанова № 24700442, 12.06.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1270/12

10:33

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача -Везденка Д.С.;

представника відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 31.05.2012 року адміністративному позові позивач з урахування заяви про уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати постанови від 28.04.2012 року за №323569800, №32369698, №32369591, №32370143, №32370243; від 10.05.2012 року №32493402; від 16.05.2012 року за №32579383, №32579754, №32574143 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобов'язати Першотравневий відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області відкрити виконавче провадження по вимогах про сплату боргу серії "Ф" №4/У від 05.03.2012 року, №283/У від 28.02.2012 року, №434/У від 06.03.2012 року, №303/У від 28.02.2012 року, №445/У від 06.03.2012 року, №269/У від 28.02.2012 року, №272/У від 28.02.2012 року, №279/У від 28.02.2012 року, №520/У від 21.03.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 травня 2012 року та 28 травня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях отримано постанови Першотравневого відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про відмову у відкритті виконавчих проваджень по наступним документам:

-вимога про сплату боргу №4/У від 05.03.2012 в сумі 1735,20 грн.;

-вимога про сплату боргу №283/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №434/У від 06.03.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №303/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №445/У від 06.03.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №269/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №272/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №279/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.;

-вимога про сплату боргу №520/У від 21.03.2012 в сумі 4010,30 грн.

Позивач вважає, що постанови Першотравневого ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження є безпідставними та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечення на адміністративний позов не надав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях надало Першотравневому відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області для виконання вимоги про сплату боргу №4/У від 05.03.2012 в сумі 1735,20 грн.; №283/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.; №434/У від 06.03.2012 в сумі 4010,30 грн.; №303/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.; №445/У від 06.03.2012 в сумі 4010,30 грн.; №269/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.; №272/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.; №279/У від 28.02.2012 в сумі 4010,30 грн.; №520/У від 21.03.2012 в сумі 4010,30 грн.(а.с. 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21).

28 квітня 2012 року державний виконавець Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції виніс постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№ 32370243, ВП№32370143, ВП№32369591, ВП№32369698, ВП№32369800(а.с.12, 14, 16, 18, 20).

10 травня 2012 року державний виконавець Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№32493402(а.с. 10).

16 травня 2012 року державний виконавець Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції виніс постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№32574143, ВП№32579754, ВП№32579383(а.с. 4, 6, 8).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV(далі Закон - № 606) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом статті 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державними виконавцями в кожному випадку таке рішення мотивувалось тим, що: «У процесі перевірки встановлено неподання виконавчого документа, зазначеного у ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», крім того з 01.01.2011 року втратила чинність ст..106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином відкриття виконавчого провадження з 01.01.2011 року за вимогами про сплату боргу чи вимогами про сплату недоїмки є незаконними».

З такими висновками відповідача суд погодитись не може, оскільки пунктом 8 ч.2 ст.17 Закону №606 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи - як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

В свою чергу частиною 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі - Закон № 2464) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Враховуючи викладене вище слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено - що вимога позивача в розумінні Закону №2464 є виконавчим документом, і в разі невиконання її боржником в добровільному порядку, таке виконання вимоги за законом покладено на державну виконавчу службу (п.8 ч.2 ст.17 Закону №606).

Посилаючись в мотивувальній частині спірних рішень на ст.17 Закону №606, як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець фактично самоусунувся від виконання прямих обов'язків по примусовому виконанню виконавчих документів.

Окрім іншого слід зазначити, що відповідачем протиправно проігноровано і не враховано той факт, що вимоги про сплату боргу сформовані позивачем відповідно до Закону №2464, а згідно абз.5 п.7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов з вказаних вище підстав, суд вважає також за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 25 вказаного Закону №606 передбачає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Аналізуючи норми ст.26 Закону №606 та Закону №2464 вбачається, що державна виконавча служба не наділена повноваженнями відмовляти у відкритті виконавчого провадження з підстав застосування позивачем тієї чи іншої норми права, або ж трактувати норми права, які застосовані спеціально уповноваженим органом при винесенні виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини справи, та законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 94 КАС України не здійснюється, оскільки відповідач не надав суду доказів про понесені ним судові витрати.

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати постанови від 28.04.2012 року за №323569800, №32369698, №32369591, №32370143, №32370243; від 10.05.2012 року №32493402; від 16.05.2012 року за №32579383, №32579754, №32574143 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3.Зобов'язати Першотравневий відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області відкрити виконавче провадження по вимогах про сплату боргу серії "Ф" №4/У від 05.03.2012 року, №283/У від 28.02.2012 року, №434/У від 06.03.2012 року, №303/У від 28.02.2012 року, №445/У від 06.03.2012 року, №269/У від 28.02.2012 року, №272/У від 28.02.2012 року, №279/У від 28.02.2012 року, №520/У від 21.03.2012 року.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 15 червня 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк