Постанова № 24700108, 12.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 2-а-606/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Кравченка Д.В.,

представника відповідача - Міськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.02.2012 р. № 0001122301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 452326,38 грн., з яких за основним платежем на 389496,50 грн. та штрафними санкціями - на 62829,88 грн.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м.Херсоні 23.02.2012р. реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, на підставі ст.55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Херсоні, відповідач).

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем всупереч нормам податкового законодавства та без урахування положень Цивільного Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "Завод електротехнічних виробів" у квітні 2011 року та ПП "Крим-Світло" у серпні 2011 року на поставку електротехнічної продукції. Вважає, що податковий орган перевищив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальниками ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло". Зазначив, що відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" до податкового кредиту квітня, серпня 2011 року.

Представник відповідача заперечувала проти позову, мотивуючи тим, що правомірно зменшено податковий кредит позивача за квітень, серпень 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло". Дані підприємства не знаходяться за юридичною адресою, не мають необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могли фактично здійснити операцію з поставки товару позивачеві. Просить відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" зареєстровано 24.05.2002 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради, із 28.05.2002 р. перебуває на обліку платників податків.

В період з 15.12.2011 р. по 19.12.2011 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Светотехника-Херсон" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Завод електротехнічних виробів" за квітень 2011 року та з ПП "Крим-Світло" за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.12.2011 р. № 4439/23-5/32021854.

Перевіркою встановлено порушення:

1) ч.1-3, 5-6 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ "Светотехника-Херсон" при придбанні товарів у постачальників ТОВ "Завод електротехнічних виробів" у квітні 2011 року та ПП "Крим-Світло" у серпні 2011 року.

2) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 п.201.7 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 389496,50 грн., в тому числі:

- за квітень 2011 року в сумі 138180,95 грн.;

- за серпень 2011 року в сумі 251315,55 грн.

Такий висновок ДПІ у м.Херсоні грунтується на аналізі господарської діяльності позивача з контрагентами-постачальниками електротехнічної продукції - у квітні 2011 року з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", у серпні 2011 року з ПП "Крим-Світло".

Під час проведення перевірки ревізором були використані акти ДПІ у м.Сімферополі від 14.07.2011 р. № 8901/23-4/36478629 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Завод електротехнічних виробів" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов"язань за квітень 2011 року", від 10.11.2011 р. № 14498/23-4/34211815 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Крим-Світло" з питань взаємовідносин з ТОВ "Светотехника-Херсон" за серпень 2011 року". Даними актами встановлено відсутність у ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємства не знаходяться за місцезнаходженням, у зв"язку з чим правочини у квітні, серпні 2011 року визнано нікчемними.

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення-рішення 08.02.2012 р. № НОМЕР_1, яким ТОВ "Светотехника-Херсон" збільшено суму грошового зобов"язання з ПДВ на 452326,38 грн., в тому числі за основним платежем на 389496,50 грн., за штрафними санкціями на 62829,88 грн.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено наступні обставини господарської діяльності позивача.

ТОВ "Светотехника-Херсон" укладено з ТОВ "Завод електротехнічних виробів" договір № 04/01 від 04.01.2011 р. на придбання електротехнічної продукції, згідно якого позивачем у квітні 2011 р. отримано електротехнічні товари на суму 829086 грн., у тому числі ПДВ - 138181 грн.

01.09.2010 р. між позивачем та ПП "Крим-Світло" укладено договір б/н, згідно якого ТОВ "Светотехника-Херсон" поставлено електротехнічні вироби на загальну суму 1507893,30 грн., у тому числі ПДВ 251315,55 грн.

Факт поставки електротехнічних виробів підтверджений видатковим та податковими, товарно-транспортними накладними.

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних транспортування товару від ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" здійснювалося за рахунок ТОВ "Светотехника-Херсон" автомобілями FAW, р.н. НОМЕР_5, водій ОСОБА_3, Мерседес 1317, р.н. НОМЕР_3, водій ОСОБА_4, ГАЗ-СПІ 33021 р.н. НОМЕР_4, водій ОСОБА_5

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив факт перевезення товару від ПП "Крим-Світло" на склад ТОВ "Светотехника-Херсон".

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Товар (електротехнічна продукція), отриманий від ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло", в подальшому реалізовано позивачем іншим суб"єктам, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" у деклараціях з ПДВ за квітень, серпень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразили ПДВ по операціях із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів - ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло".

Факт того, що ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платником податку на додану вартість встановлено ДПІ в актах від 14.07.11 № 8901/23-4/36478629, від 10.11.2011 р. № 14498/23-4/34211815.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" на момент придбання у них товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі -Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцями ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло", вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у м.Херсоні у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч.5 ст. 203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 статі 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" під час вчинення правочина (підписання угоди) не мали наміру щодо його реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договору вже після його укладення, не зупиняючись на меті укладення договору.

Також суд відмічає, що податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договору зі сторони позивача - оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчинених позивачем правочинів з ТОВ "Завод електротехнічних виробів", ПП "Крим-Світло" по придбанню товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цих правочинів є безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Светотехника-Херсон".

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 08.02.2012 р. № НОМЕР_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 червня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1