Постанова № 24699930, 13.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 червня 2012 р. № 2-а- 3415/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Кравцова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Олімп" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватна фірма «Олімп», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000052200 від 06.03.2012 року; скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000062200 від 06.03.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями, винесеними за результатами проведеної перевірки, оформленої актом перевірки №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року, не погоджується, та вважає їх незаконними та необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню. Так, позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ у Московському районі м. Харкова про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промтехноопт», оскільки за даними операціями господарські зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України. Окрім цього, позивач зазначив, що рішеннями Харківського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, визнано неправомірними дії податкових органів щодо проведення перевірок ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промспецконсалтинг», за результатами яких складено акти, на які посилається податковий орган в акті перевірки №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Ухвалою суду від 13.06.2012 року відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова, замінено його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приватна фірма «Олімп» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24278993, є платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Московському районі місті Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №072682, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №2222, довідкою про взяття на облік платника податків від 28.05.2009 року №1060, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100018129 (а.с. 96-99 том 1).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватної фірми «Олімп» з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Електроспецтех» (код ЄДРПОУ 34689962) за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, ТОВ «Промспецконсалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року, ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої було складено акт №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року (а.с. 156-180 том 1).

З посиланням на даний акт відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000052200 від 06.03.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 45173,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 45173,00 грн.); № 0000062200 від 06.03.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 121372,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 107386,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13986,00 грн.) (а.с. 8-9 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень стали висновки акту перевірки №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме зайво віднесено до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну сум 107386,00 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 37821,00 грн., за червень 2011 року на суму 13629,00 грн., за липень 2011 року на суму 18599,00 грн., за серпень 2011 року на суму 14601,00 грн., за вересень 2011 року на суму 20736,00 грн.; п.п.138.1.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, а саме завищено валових витрат, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на загальну суму 45173,00 грн., за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт», по яким відсутній факт реального вчинення.

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств з 01.04.2011 року передбачені положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Так, виходячи із змісту положень Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд також зазначає, що з 01.01.2011 року порядок нарахування платником податку податкового кредиту передбачений Податковим кодексом України.

Так, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, в якості Покупця, та ТОВ «Промтехноопт», в якості Постачальника, було укладено договір № 03/05-05 від 03.05.2011 р. та договір № 170/05-05 від 17.05.2011р. на загальну суму 644321,70 грн., в тому числі ПДВ 20% - 107386,95 грн., предметом яких є товар та сировина для пошиття галантерейних виробів (а.с. 143, 148 том 1).

Так, за договором № 17/05-05 від 17.05.2011р. у період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р. позивач отримав від ТОВ «Промтехноопт» товар, що підтверджується видатковими накладними № П-17/05 від 17.05.2011р. на суму 210600,00 грн., крім того ПДВ 20% - 35100,00грн., № П-04/07 від 04.07.2011р. на суму 52188,00 грн., крім того ПДВ 20% - 8698,00 грн., № П-02/08 від 02.08.2011р. на суму 56551,80 грн., крім того ПДВ 20% - 9425,30 грн., № П-02/09 від 02.09.2011р. на суму 116540,40 грн., крім того ПДВ 20% - 19423,40 грн. (а.с. 144-147 том 1).

ТОВ «Промтехноопт» за договором № 17/05-05 від 17.05.2011р. були виписані та надані позивачу наступні податкові накладні № 335 від 17.05.2011р. на 210600,00 грн., крім того ПДВ 20% - 35100,00 грн., № 108 від 04.07.2011р. на суму 52188,00 грн., крім того ПДВ 20% - 8698,00 грн., № 151 від 02.08.2011р. на суму 56551,80 грн., крім того ПДВ 20% - 9425,30 грн., № 148 від 02.09.2011р. на суму 116540,00 грн., крім того ПДВ 20% - 19423,40 грн. (а.с. 210, 215, 217, 219 том 1), що внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 100-101, 104-105, 108-109, 117-118 том 1).

За договором № 03/05-05 від 03.05.2011р. у період з 03.05.2011р. по 30.09.2011р. позивач отримав від ТОВ «Промтехноопт» товар, уповноваженою на те особою - ОСОБА_2, за відповідними довіреностями, що підтверджується видатковими накладними № П-03/05 від 03.05.2011р. на суму 16328,16 грн., крім того ПДВ 20% - 2721,36 грн., № П-01/06 від 01.06.2011р. на суму 16378,92 грн., крім того ПДВ 20% - 2729,82 грн., № П-17/06 від 17.06.2011р. на суму 47717,40 грн., крім того ПДВ 20% - 7952,90 грн., № П-21/06 від 21.06.2011р. на суму 7676,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2946,00 грн., № П-01/07 від 01.07.2011р. на суму 59408,52 грн., крім того ПДВ 20% - 9901,42 грн., № П-01/08 від 01.08.2011р. на суму 31055,70 грн., крім того ПДВ 20% - 5175,95 грн., № П-01/09 від 01.09.2011р. на суму 19876,80 грн., крім того ПДВ 20% - 3312,80 грн. (а.с. 149-155 том 1).

ТОВ «Промтехноопт» за договором № 03/05-05 від 03.05.2011р. були виписані та надані позивачу наступні податкові накладні №6 від 03.05.2011р. на суму 16328,16 грн., крім того ПДВ 20% - 2721,36 грн., № 56 від 01.06.2011р. на суму 16378,92 грн., крім того ПДВ 20% - 2729,82 грн., № 513 від 17.06.2011р. на суму 47717,40 грн., крім того ПДВ 20% - 7952,90 грн., № 568 від 21.06.2011р. на суму 17676,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2946,00 грн., № 103 від 01.07.2011р. на суму 59408,52 грн., крім того ПДВ 20% - 9901,42 грн., № 29 від 01.08.2011р. на суму 31055,70 грн., крім того ПДВ 20% - 5175,95 грн., № 85 від 01.09.2011р. на суму 19876,80 грн., крім того ПДВ 20% - 3312,80 грн. (а.с. 209, 211-214, 216, 218 том 1), що внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 100-101, 104-105, 108-109, 112-113, 117-118 том 1).

Перевезення товару здійснювалось власними силами позивача відповідно до умов вищезазначених договорів орендованим автотранспортом за договором №03/01-12 від 03.01.2012 року (а.с. 40 том 2).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 121-142 том 1).

В подальшому отриманий товар було відвантажено ТОВ «Олімп і Д» згідно договору № 1/Д-06 від 04.06.2007р. з додатковими угодами №3 від 01.12.2009 року, №4 від 01.12.2010 року, №5 від 01.12.2011 року до цього договору (а.с. 20-21, 42-43 том 1) для пошиву галантерейних виробів в асортименті, що підтверджується актами здавання - прийняття робіт від 31.05.2011р., від 30.06.2011р., від 31.07.2011р., від 31.08.2011р., від 30.09.2011р.; податковими накладними №1 від 12.05.2011р., № 2 від 17.05.2011р., № 3 від 19.05.2011р., №4 від 23.05.2011р., № 5 від 26.05.2011р., № 6 від 27.05.2011р., № 1 від 02.06.2011р., №2 від 09.06.2011р., №3 від 21.06.2011р., № 4 від 22.06.2011р., № 5 від 29.06.2011р., №1 від 15.07.2011р., № 2 від 18.07.2011р., № 3 від 28.07.2011р., № 4 від 31.07.2011р., №1 від 18.08.2011р., №2 від 19.08.2011р., № 3 від23.08.2011р., № 4 від 29.08.2011р., №5 від 31.08.2011р., № 1 від 07.09.2011р., № 2 від14.09.2011р., № 3 від 26.09.2011р., №4 від 27.09.2011р., №5 від 29.09.2011р., № 6 від 30.09.2011р.; та банківськими виписками з рахунку позивача щодо сплати виконаних ТОВ «Олімп і Д» робіт (а.с. 121-142 том 1, а.с. 44-72, 94-95 том 2).

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені до складу валових витрат та до складу податкового кредиту.

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідач ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару та послуг у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних і реалізованих товарів і послуг, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Окрім того, оцінивши наявні в справі докази, суд зазначає, що приєднані до справи копії первинних документів засвідчують факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами, у тому числі зобов'язань по передачі товару, зобов'язань по оплаті вартості товарів за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Суд також зазначає, що вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, далі за текстом Положення) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Промтехноопт» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару, який було використано у господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентом - ТОВ «Промтехноопт», правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та суми ПДВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті перевірки позивача №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року, є виключно висновки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промтехноопт» за травень - жовтень 2011 року згідно актів Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну сум 107386,00 грн., та податку на прибуток на загальну суму 45173,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт».

Відтак, донарахування відповідачем позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту акту перевірки №511/22-014/24278993 від 24.02.2012 року вбачається, що відповідач дійшов також висновків про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Електроспецтех» за жовтень 2010 року у сумі 2750,00 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промспецконсалтинг» за жовтень 2010 року - квітень 2011 року на загальну суму 63343,50 грн., господарські операції з якими не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, а отже є нікчемними.

З цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Проте, позивачем надані до суду по взаємовідносинам з ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Промспецконсалтинг» відповідні договори та первинні документи, а саме договір № 04/10-10 від 04.10.2010р. на ремонт покрівлі в офісному приміщенні, протокол №1 від 01.10.2010 року, наказ №1 від 04.10.2010 року, локальний кошторис №2-1-1, договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень 2010 року, акт приймання виконаних робіт за жовтень 2010р., ліцензія серії АВ №512789, податкові накладні № 1549 від 25.10.2010р. та № 1624 від 29.10.2010р., договір № 13/10-10 від 13.10.2010 р. на поставку товару, видаткові накладні № ПК-13/10 від 13.10.2010р., № ПК-14/10 від 14.10.2010р., № ПК-18/10 від 18.10.2010р., № ПК-25/10 від 25.10.2010р., № ПК-02/11 від 02.11.2010р., № ПК-05/11 від 05.11.2010р., № ПК-01/12 від 01.12.2010р., № ПК-17/12 від 17.12.2010р., № ПК-05/01 від 05.01.2011р., № ПК-06/01 від 06.01.2011р., № ПК-01/02 від 01.02.2011р., № ПК-28/02 від 28.02.2011р., № ПК-01/03 від 01.03.2011р., № ПК-02/03 від 02.03.2011р., № ПК-01/04 від 01.04.2011р., № ПК-04/04 від 04.04.2011р., № ПК-28/04 від 28.04.2011р., рахунки - фактури, податкові накладні № 693 від 13.10.2010р, № 718 від 14.10.2010р., № 756 від 18.10.2010р., № 867 від 25.10.2010р., №1209 від 02.11.2010р., № 1360 від 05.11.2010р., № 2112 від 01.12.2010р., № 2516 від 13.12.2010р., № 2626 від 16.12.2010р., № 985 від 05.01.2011р., № 128 від 01.08.2011р., № 151 від 01.02.2011р., № 667 від 28.02.2011р., № 121 від 01.03.2011р., № 91 від 02.03.2011р., № 49 від 01.04.2011р., № 114 від 04.04.2011р., № 456 від 28.04.2011р. (а.с. 220-249 том 1, а.с. 1-19, 25-39 том 2), що підтверджують направленість господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами на реальне настання правових наслідків.

Крім того, в матеріалах справи містяться рішення судів, що набрали законної сили, про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Електроспецтех" та ТОВ "Промспец консалтинг", результати яких оформлені актами №1250/23-03-05/34689962 , від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549, від 07.04.2011 року за № 546/18-011/37091549, від 01.06.11 за № 1253/15-05-14/37091549, від 30.06.2011 року за № 1482/15-05-14/37091549, а саме постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року, від 23.05.2011 року, від 26.07.2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, від 21.09.2011 року, по справам №2а-7134/11/2070, №2а-3002/11/2070, 2а-8226/11/2070 (а.с. 10-31, 80-88 том 1), на висновках яких ґрунтуються вищезазначені висновки відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "Олімп" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000052200 від 06.03.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000062200 від 06.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.06.2012 року.

Суддя Піскун В.О.