Постанова № 24699840, 06.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/1320/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.,

представника позивача - Береговець Р.М.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Сумифітофармація") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, (далі по тексту - 1-й відповідач, ДПІ в м.Суми), Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області (далі по тексту - 2-й відповідач, ГУДКСУ у Сумській області), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587.

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (код ЄДРПОУ 31397624) суму бюджетного відшкодування в розмірі 149988 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що ДПІ в м. Суми направлено повідомлення № 3504 від 21.12.2011 р. про явку до ДПІ в м. Суми для ознайомлення з Актом перевірки від 26.12.2011 р. №9611/23-620/31397624 «Про результати документальної позапланової невиїзної пе ревірки TOB «Сумифітофармація» з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з за листопад 2008 р.- червень 2011 р., квітень 2010 р., червень 2010 р.- березень 2011 р. з питань достовірнос ті визначення податкового кредиту за листопад 2008 р.- червень 2009 р., квітень 2010 р., червень 2010 р.- березень 2011 р. Згідно зазначеного акту перевірки відпо відачем, керуючись п.. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу Украї ни, встановлено, що відомості, викладені у Деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., наданих TOB «Сумифітофармація» не відповідають дійснос ті, оскільки поставки товарів фактично не було, податкова визнала, що податкові зобов'язання заявлено безпідставно, також безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, встановлено нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами.

Дії Державної податкової інспекції у м. Суми, позивач вважає неза конними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства з наступних підстав.

У зв'язку із виниклими правовідносинами з контрагентами, наведеними в акті перевірки, товариство має податкові накладні і податкові декларації, за значених контрагентів не було ліквідовано та анульовано їх свідоцтва, як платників ПДВ. Тому достатньо їх податкових накладних для підтвердження податко вого кредиту. ТОВ Сумифітофармація» керуючись вимогами законодавства веде ре єстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний но мер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Щомісяця в терміни, передбачені для подання податкової звітності, пози вач подає органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звіт ність в Україні передбачено, що підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відпо відальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особи стий підпис бо інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгал терському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для на дання їм юридичної сили і доказовості повинні мати так і обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її ви мірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, від повідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти, якими оформлювався факт отримання і надання послуг між пози вачем та контрагентами, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, оди ницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Крім того, зазначені акти, що засвідчують факт надання послуг, не були ви знані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Так, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, по слуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбува ється будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, по слуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата індексації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення до кумента, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з по датку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції Украї ни 09.7.1997 року за № 250/2054 (остання редакція від 04.03.2011 року), платник по датку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в деклара ції. Дані наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та подат кового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадо вих осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареє строваним у порядку, визначеному законодавством. Згідно ст. 187 Податкового ко дексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання това рів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупці/замовника на банківський рахунок платни ка податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі по стачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі плат ника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення ми тної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником по датку.

Факт того, що контрагентами були підписані податкові накладні не спростовано в акті перевірки. Також не спростовано те, що суми податку на до дану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податко вого кредиту відповідного періоду та відображено у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та до даних декларацій з податку на додану вартість.

Отже, відповідач дійшов безпідставного, неаргументованого висновку, щодо на явності нікчемності угод.

Таким чином, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587 не відповідають вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні (а.с. 76-107 том.2).

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не наділений повноваженням, щодо відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за рішенням суду (а.с. 134 том.3).

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сумифітофармація» з питань правомірності нараху вання податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період листопад 2008 р. - червень 2009 р., квітень 2010 р., червень 2010 р. - березень 2011 р. та податкового кредиту за листопад 2008 р.- червень 2009 р., квітень 2010 р., червень 2010 року - березень 2011 р., за підсумками якої складено акт перевірки від 26.12. 2011 р. за №9611/23-620/31397624 (а.с. 9-83, т. 1).

17.01.2012 р. ДПІ в м. Суми на підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №000182306/3593, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2008 р. - січень 2009 р., квітень - травень 2009 р., червень - грудень 2010 р., лютий - березень 2011 р. в розмірі 39401,65 грн. (а.с. 100-101, т.1);

- №000192306/3598, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 79728,75 грн., з яких: 63783,00 грн. - за основним платежем, 15945,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.103, т.1).

- №172306/3587 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 р. - лютий 2009 р., травень - червень 2009 р., квітень - листопад 2010 р. в розмірі 119990,76 грн., з яких 2997,69 грн. - штрафні санкції (а.с.102, т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сумифітофармація» від 26.12.2011р. № 9611/23-620/31397624 встановлено, заниження задекларованих ТОВ «Сумифітофармація» податкових зобов'язань по наступних контрагентах: ПП "МИРАКОМ", ОСОБА_3, АТ «Галичфарм», ЗАТ «Іса-Інтерпапір», ТОВ «Восток Телеком», Державного підприємства спеціального зв'язку, ТОВ «Аква косметик груп», ОСОБА_4, ТОВ «Ексімтрейд», ІП «Время и К», ТОВ «Біо -Фудз», ЗАК НВЦ «Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод»,ОСОБА_5, ТОВ «Медагропром», ТОВ»Індустріальний парк Патріот», ПВКФ «Видавництво «Макден», ТОВ «Фармацевтична Компанія «Здоров'я»,, ОСОБА_6, ТОВ «Фудз Трейд», ОСОБА_7, ТОВ «М-Сервіс», ТОВ «Мікра», МП «Ремікс», ТОВ «Вікінг», ТОВ «Техкомсервіс»,, ТОВ «МП «Промтехкомплект», ТОВ «Лорант», ТД «Континуум- Галичина», ТОВ «Любисток», ТОВ «ДКП» Фармацевтична фабрика, ТОВ «АЙС-Крим», ПП «СКМК», ТОВ «Альфатранс», ТОВ «Сумитеплоенерго», Південна Залізниця, ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ТОВ «Еквіла», ОСОБА_8, Сумська ОДТРК, ТОВ «Флорес плюс», ТОВ «ФА-Ойл», ТОВ «АЦ- ЮРІЙ-М», ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Медагропром», ПП «Компанія «Зоряне небо», ТОВ «Перспектива-С», ПФ «Комагросервіс», ТОВ «Огородник», ТОВ «Візаві інжиніринг», ТОВ «Двелінг», ТОВ «Сумська кріпильна метисна компанія», ТОВ «НВО Фітобіотехнології», ТОВ «Горобина», ПАТ «Сумиобленерго», ТОВ «Євро експрес», ТОВ «Міст експрес», ПАТ «Укртелеком», ПП «Едель», ДП «Сумське лісове господарство», ТОВ «СТВ ЛТД», НВ ТОВ «Екомед», ТОВ ВКФ «Аккад», ТОВ «ТВМ-2007», КП «Торг центр», ПП «Бонас», ОСОБА_9, ТОВ «Дао лоджистікс», ТОВ «Італавто Суми», ТОВ ВКФ «Легуті», ТОВ «Артемсіль-регіон», ТОВ «Струм», ПП «Черевичник» ПНВФ «Гермет», ТОВ НВО «МСК інвест», ПП «Квадро», ПРАТ «Сумське АТП», ОСОБА_10

Зазначені порушення відповідачем виявлені на підставі розбіжностей в системі співставлення позивача із його контрагентами. Як встановлено із матеріалів справи реальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" та його контрагентами під час перевірки не досліджувалось, запити на зустрічні перевірки не надсилались.

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача не заперечувала в судовому засіданні щодо реальності здійснених операцій щодо поставки товарів від контрагентів до позивача та використання останніх у господарській діяльності підприємства.

Отже, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та його контрагентами, не підтвердженні жодними доказами, що містять предмет доказування, суд вважає правочини такими, що не можуть бути визнані нікчемними, а господарські операції-безтоварними.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням наведеної норми, питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і це положення законодавцем не поставлено у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копій договорів, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальниками позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників (а.с. 115-250 т.1; 1-75, 123-249 т.2; 1-117 т.3).

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на першого відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку ДПІ у м. Суми щодо порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України при формуванні суми бюджетного відшкодування та податкового кредиту.

Отже, позивач, обґрунтовано, з дотриманням процедури, встановленої положеннями вищенаведеної норми Закону, скористався своїм правом на відшкодування сум надмірно сплаченого податку .

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587, винесені з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (код ЄДРПОУ 31397624) суму бюджетного відшкодування в розмірі 149988 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 11.06.2012 р.